Україну очистять від символів, зображень і пам’ятників, пов’язаних з російською імперською політикою. Міста й села, вулиці та площі, організації й підприємства, названі на честь тих, хто здійснював чи оспівував російську колонізацію, буде перейменовано. Музейні експозиції та освітні програми зазнають докорінних змін. Це передбачає ухвалений 21 березня Верховною Радою Закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Законопроєкт № 7253, ініційований ще торік навесні, спочатку передбачав лише заборону надавати пов’язані з Росією назви географічним об’єктам. Однак до другого читання він переріс у системний деколонізаційнй закон.

Низка громадських організацій оприлюднила спільне звернення із закликом невідкладно ухвалити деколонізаційний закон.

8 лютого у Києві демонтували пам’ятник радянському льотчику Валерію Чкалову, який був розташований на розі вулиці Олеся Гончара та вулиці Михайла Коцюбинського у Шевченківському районі.

Кияни віддали понад 100 тисяч голосів за перейменування семи міських об’єктів, назви яких пов’язані з Росією. 

У Харкові демонтували погруддя російського поета Алєксандра Пушкіна. Його подальшу долю вирішуватимуть містяни після перемоги України у війні.

У центрі Києві, біля будівлі Національного транспортного університету, громадські активісти знесли погруддя російського поета Алєксандра Пушкіна.

Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики рекомендувала демонтувати російські імперські пам’ятники у Полтаві.

Кияни вважають, що настав час навести лад на площі Перемоги: знести обеліск та повернути площі історичну назву.

Громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи" та автор "Текстів" Тарас Шамайда навів дев'ять аргументів щодо того, як Україна може пришвидшити процес деколонізації Росії. Далі пряма мова.

У Переяславі знесли монумент відзначення 300-річчя возз’єднання України з Росією.