«Всьо, тривога, приїхали. Чого сидим?». Як зупинка транспорту під час повітряної тривоги вбиває його роботу на кілька годин
Це був зліт МіГа, на одній із зупинок автобус став і водій заглушив двигун. Люди в салоні притихли, чекали, може, пронесе. А тоді водій виходить зі своєї кабіни й обурено каже: “Всьо, тривога, приїхали. Чого сидим?”. Київ залишається одним із лише трьох українських обласних центрів, де громадський транспорт зупиняється на час повітряних тривог. Навіть у Харкові, Одесі, Дніпрі та Запоріжжі, де обстріли частіші, ніж у столиці, такої заборони немає.
Текст: Валерія Павленко, аналіз даних: Влад Герасименко, дизайн: Надя Кельм
Хоча міська влада, пояснюючи заборону, говорить про безпеку киян, життя показує, що це пусті слова. Заборона лише ускладнює життя і змушує киян викладати чималі суми за таксі під час тривоги.
Ми проаналізували рух транспорту під час і після повітряної тривоги і наочно довели те, що відчувають усі кияни, але не хоче бачити мерія: ця заборона впливає на роботу транспорту ще дуже довго після відбою.
Уявіть, як після важкого робочого дня ви, трохи затримавшись на роботі, виходите з офісу з відчуттям виконаної роботи і прямуєте додому. Пірнаєте в підземку, забігаєте в переповнений вагон і вже за кілька станцій від своєї чуєте пронизливий звук повітряної тривоги. Але бісить вона вас не тому, що вас чекає небезпека, а тому, що ви житель Лівого берега і тепер вчасно не потрапите додому.
Коли я жила на Лівобережному масиві, кожна повітряна тривога означала для мене руйнування планів. Багато разів я виходила з дому, йшла до метро і поверталася назад через виття сирен. Багато разів мені доводилося переносити чи скасовувати здибанки з друзями або викликати таксі, щоб встигнути на робочу зустріч.
Я жила в хорошому районі, але складалося враження, ніби серед усіх жителів Києва витягнула найгірший жереб. Щоб потрапити на Правий берег чи з Правого берега повернутися на Лівий, я мала тільки один вид громадського транспорту — метро. Якось моя знайома сказала мені, що їй було простіше дістатися до себе на Троєщину, адже туди ходять маршрутки, які ігнорують заборону КМДА.
Колись мені пощастило, і сигнал тривоги пролунав не перед станцією метро “Арсенальна”, а після того, як потяг її проїхав. Увесь вагон притих, і я зловила перелякані погляди інших пасажирів: невже потяг зараз зупинять на станції “Дніпро”, де крім закритого нічного клубу нічого немає!? Але потяг поїхав далі, й вагоном прокотився схвальний видих, пасажири почали усміхатись. Я відчувала, ніби роблю щось нелегальне. А коли врешті таки вийшла з потяга на Лівобережній, то подумала: “Невже так не можна завжди?”.
Але метро принаймні відновлює свою роботу майже одразу після відбою. З наземним транспортом усе гірше.
Наземний транспорт
Колись на тій самій Лівобережці я помітила, що на сусідній зупинці запаркувався автобус. І коли закінчилася тривога, він все ще стояв. І стояв ще хвилин сорок після відбою. Нам стало цікаво, чи це поодинокий випадок, чи поширена проблема.
Щоб дослідити це, Texty.org.ua створили спеціальний інструмент (ви можете за його допомогою самостійно аналізувати рух транспорту на різних маршрутах, він наприкінці статті), який дає змогу подивитись, як повітряні тривоги впливають на рух наземного транспорту.
Дані підтверджують: наземний транспорт справді довго відновлює рух після закінчення повітряної тривоги. Подеколи пасажири не можуть ним користуватися ще дві години після відбою.
Аналізуємо яскраві випадки.
Трамвай № 14
Це не поодинокий випадок. Ось візуалізація руху трамвая № 14 23 січня 2023 року.
Графік інтерактивний, наведіть на нього курсор. Це дасть змогу проаналізувати, як повітряна тривога впливає на роботу транспорту. Під графіком прочитайте наші висновки.
Після ранкового обстрілу з Відрадного масиву в бік Контрактової площі транспорт просто не вийшов на маршрут. Після відбою повітряної тривоги о 08:14 трамваїв на маршруті не було аж до 09:42.
Можна було б виправдати це тим, що руйнування, які того дня виникли в Солом’янському районі внаслідок обстрілу, вплинули на роботу транспорту. Однак кілька трамваїв з іншого напрямку без проблем проїхались усім маршрутом. Або транспорт справді не вийшов на маршрут, або ж усі водії чомусь вирішили вимкнути трекери.
За напрямком Контрактова площа — Відрадний також виникли проблеми. Одразу після тривоги з кінцевої вирушив один трамвай, тоді ще чотири (один за одним) з’явилися біля зупинки “Вулиця Січових Стрільців”. А потім на маршруті утворилася двогодинна пауза без транспорту.
Далі кілька трамваїв проїхало майже за графіком, після чого на маршруті виникла ще одна годинна дірка. О 13:22 почалася чергова тривога, яка знову збила графік.
після скасовувати тривоги на маршруті утворювалися величезні паузи без жодної машини
По обіді в Києві знову лунала тривога, яка закінчилась о 17:41. Після цього на маршруті почався безлад: трамваї хаотично їхали один за одним, потім на маршруті утворювалися величезні паузи без жодної машини. І все це якраз у годину пік аж до ночі на доволі популярному маршруті (трамвай з’єднує спальний район Відрадний із Подолом і Дегтярівською, на якій міститься багато офісних та адміністративних будівель).
Тролейбус №47
Ось приклад для іншого виду транспорту в інший день — візуалізація руху тролейбуса № 47 (сполучає вулицю Милославську на Троєщині й станцію метро “Мінська”) 9 серпня 2023 року. Повітряна тривога починається ввечері й припиняється о 18:08, на початку години пік. Далі графік збивається так, що на деяких зупинках тролейбус не з’являється більше ніж годину.
Тут і далі графіки інтерактивні, наведіть курсор на графік, щоб побачити точний час і назву зупинки.
Ми спрямували до КМДА запит, щоб уточнити, чому відбуваються такі серйозні збої в графіку. На це нам відповіли класичним бюрократичним сленгом, позбавленим будь-якого змісту.
“Для відновлення інтервалу та встановленого розкладу руху на маршрутах, при наявності кількох одиниць рухомого складу на зупинці, відправлення від зупинки може здійснюватися як одразу після завершення повітряної тривоги, так і через деякий час. Крім того, для забезпечення масових пасажирських перевезень у години «пік» після закінчення повітряної тривоги, частина рухомого складу може бути оперативно направлена на кінцеві зупинки, на яких формується основний пасажиропотік.
В окремих випадках, коли час закінчення робочої зміни водія настає під час повітряної тривоги, можливий рух окремих одиниць рухомого складу для здійснення перезмінки водіїв. При відновлені руху по завершенню повітряної тривоги, повторна оплата проїзду на маршруті від пасажирів не вимагається”.
Схожого висновку дійшла й громадська організація “Пасажири Києва”. Активісти вважають, що така затримка пов’язана з тим, що під час тривоги водії комунального транспорту не кидають свої машини на зупинках і не прямують в укриття, а їдуть на кінцеві зупинки чи в інші місця відстою. Через це після відбою машина рушає не із зупинки, де вона стала під час сирени, як було задумано, а з іншого місця, яке може навіть не бути частиною маршруту.
Це підтверджують і водії громадського транспорту, яких ми опитали.
“Нас диспетчер розвертає, відправляє на різні точки, і ми чекаємо, щоб можна було відновити графік. Хоча я не розумію, навіщо треба намагатися нагнати графік, адже через пів години може знову початися тривога. Хай би ми вже їздили, як їздимо, а потім вже до вечора графік сам відновився б”, — каже водій тролейбуса Вадим.
Вечірня тривога
Іноді через заборону КМДА люди потрапляють у майже безвихідні ситуації. Я забігла в метро о 22:20 і поїхала додому. Але перед станцією метро “Арсенальна” почалася повітряна тривога. Станція мала зачинятися через 10 хвилин, тож чекати відбою не було сенсу. Спати в метро не хотілося.
Сотні людей висипали зі станції й стали викликати таксі. Уклон, єдиний застосунок, який працював на той момент, постійно зависав. За 10 хвилин усі люди (знайомі й незнайомі) розбилися на групки (кому їхати приблизно в одне місце) — той, у кого першого спрацьовував застосунок, одразу брав машину незалежно від вартості поїздки, а тоді розбивали суму на всіх.
Поки застосунок почне працювати і замовлення приймуть, групка чекала доволі довго — хвилин 20. Я тоді дісталася дому лише через годину й заплатила за це 200 грн (на щастя, вартість поїздки 800 гривень поділили на чотирьох).
Це ще підфортило. Киянин Володимир Надопта, який також живе на Лівому березі, якось ночував у метро. Через цей випадок він пікетує КМДА з вимогою скасувати вимогу зупиняти наземну ділянку метро під час тривоги.
Або провести всю свою ніч в укритті, або йти пішки в комендантську годину
З наземним транспортом ситуація гірша: у деякі дні навіть після закінчення тривоги ви можете не доїхати додому ввечері (або вам знову ж таки доведеться дуже довго чекати на зупинці). Розглянемо кілька прикладів.
Вечірні тривоги, відбій яких лунає після завершення роботи транспорту, ставлять людей перед вибором або провести всю свою ніч в укритті, або йти пішки в комендантську годину.
Автобус № 114
Ось графік руху 23 лютого цього року популярного автобуса № 114 (який у робочі дні за графіком курсує аж до 23:30).
Того дня тривога закінчилася о 23:30. За логікою КМДА під час тривоги пасажири мають сидіти в укритті, а після відбою сісти в транспорт і поїхати додому. Але о 23:30 автобус № 114 уже завершує свою роботу, маршрутки також уже не ходять, а таксі неохоче приймають замовлення в таку пізню годину (до того ж машин дуже мало, а попит великий, тому ціни високі).
Ми звернулися до КМДА, щоб отримати роз’яснення, як дістатися додому пасажирам, коли повітряна тривога закінчується пізно і транспорт вже не курсує, і чи збираються організовувати для таких пасажирів розвозки. Ми отримали відповіді на весь наш запит (частину відповіді виклали вище), але саме це питання було проігнороване.
Автобус № 22
Подивимося, як справи на цьому маршруті під час вечірніх тривог.
28 листопада 2023 року тривога закінчилася о 22:01, транспорт має курсувати до 11-ї години вечора, однак усі автобуси майже повністю припинили рух після відбою. Кілька машин відновило рух близько 11-ї з кількох точок, але це не покрило повністю весь маршрут. Тож навіть після відбою пасажири на деяких зупинках мусили попрощатися з можливістю доїхати додому цим транспортом.
Що робити?
Правило зупиняти рух під час повітряної тривоги було доволі поширеним явищем в українських містах у 2022 році, але нині ця норма діє лише в трьох обласних центрах: Хмельницькому, Івано-Франківську та Києві.
Навіть у тих містах, які щодня обстрілюють росіяни, — Харкові, Одесі, Дніпрі й Запоріжжі, — такої заборони немає. У Запоріжжі з початком війни трамваї та тролейбуси довгий час курсували безплатно (лише нещодавно в місті відновили платний проїзд в електротранспорті). В Одесі деякі маршрути електротранспорту курсують навіть у комендантську годину. Та й у Києві міська електричка без проблем курсує під час повітряної тривоги.
У містах, які щодня обстрілюють, — Харкові, Одесі, Дніпрі й Запоріжжі, — громадський транспорт під час тривог не зупиняється
Кияни створили вже сім петицій із вимогою скасувати заборону. Кожна з цих петицій набирає достатню кількість голосів для розгляду місцевою радою, і кожну з них відхиляє КМДА.
Зупинка транспорту під час повітряної тривоги дискримінує менш заможних киян. Адже власники авто і пасажири таксі без жодних проблем можуть пересуватися містом, те саме стосується пасажирів маршруток (маршрутки під час тривоги показово зупиняли лише раз, у січні 2024 року, і тоді ціни на таксі в місті злетіли до 1000 грн).
Це підштовхує дедалі більшу кількість містян до того, щоб мати власний автомобіль, що в загальному підсумку погіршує життя в місті (деталі про це читайте тут).
Боязнь відповідальності
Коли в інтерв’ю “Економічній правді” в заступника Кличка Миколи Поворозника спитали, чому заборона і досі діє, він навів два приклади: як уламок збитої ракети впав біля маршрутки і як у березні 2022 року уламки від ракети посікли тролейбус, який використовувався як загорожа. Поворозник заявив, що не хоче, щоб це повторилося з пасажирами в транспорті.
“Якщо, не дай Боже, під час повітряної тривоги в автобус, тролейбус, метро щось прилетить, точно ніхто не скаже про те, що Саша (ім’я журналіста, який брав інтерв’ю. — Ред.) і Коля ухвалили рішення не йти в сховище, а їхати. От точно ніхто не скаже. Скаже, що винен той, хто дав дозвіл їхати транспортом”, — зазначив Поворозник.
Якщо, не дай Боже, щось прилетить, скажуть, що винен той, хто дав дозвіл їхати транспортом
Цю саму історію повторюють і водії автобусів — вони також бояться, що їх звинуватять у загибелі пасажирів.
“Ви бачили, як біля Охматдиту в тролейбусі скло побилось? А якби там були пасажири!? — каже водій тролейбуса Ростислав. — Чи буду я відповідати за це? Це ж мене під суд відправлять, так що [в КМДА] все правильно зробили”.
“Так вже обставини зараз склалися, треба берегти пасажирів, — коментує водій тролейбуса Олег. — А якщо щось станеться, відповідати буде хто?”
Директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор у нещодавньому інтерв’ю заявив, що рух транспорту можна було б відновити, але тільки якщо водії візьмуть на себе відповідальність за життя і здоров’я пасажирів.
“Якщо сьогодні хтось хоче взяти на себе відповідальність і скаже, що готовий їздити під час повітряної тривоги й перевозити людей, і люди (пасажири. — Ред.) самі скажуть, що не мають претензій, це зовсім інший перегляд, — зазначив Кандибор. — Якщо сьогодні водії вийдуть і скажуть, що вони готові їхати і контролюватимуть цей процес, напевне, можна було б розглядати такий варіант”.
Але, як слушно зауважив сам очільник департаменту, “ніхто з водіїв на себе таку відповідальність не візьме”.
Наведені вище цитати ми оцінюємо, як класичний у нинішніх реаліях приклад уникнення відповідальності та прикриття свого заду. Хоча чиновників КМДА можна зрозуміти. Постійне бажання офісу Президента усунути нинішнього мера від керівництва містом виливається в часті кримінальні справи проти міських чиновників. Тому вони небезпідставно вважають, що ймовірну трагедію із влучанням осколка ракети чи дрона в громадський транспорт ОП використає сповна для дискредитації столичної влади.
А спілкуватися зі слідчими не хочеться нікому. Та й ситуація, коли через будь-яку надзвичайну подію до чиновників приходять правоохоронці з різних структур, не сприяє тому, щоб хтось брав на себе відповідальність (докладніше про це в нашій статті тут).
кияни заручники такої дивної політичної конфігурації та чиновницького страху
Але це не означає, що кияни мають бути заручниками такої дивної політичної конфігурації чи чиновницького страху.
На щастя, більшість тривог минають без обстрілів. Тому люди не спускаються в укриття і залишаються сидіти в транспорті, якщо він усе ж таки зупинився і нікуди не поїхав, або стояти на зупинках.
Іноді ситуація доходить до абсурду: ось на фото під час тривоги автобус стоїть біля головного входу на оборонний завод “Артем”, куди не раз прилітали ракети. Всередині сидять пасажири і водій. Хіба це піклування про безпеку?
Досліджуйте інші маршрути
Texty.org.ua створили інструмент, що показує, як рішення про зупинку комунального транспорту під час повітряної тривоги впливає на його роботу. Оберіть на календарі день, який вас цікавить, та один із доступних маршрутів. Кольором на календарі позначені дні, у які була повітряна тривога. Що інтенсивніший колір, то довше тривала тривога.
Якщо вам цікаво, як тривоги впливають на роботу транспорту ввечері, натисніть на кнопку біля напису “Лише вечірні тривоги”. На календарі будуть виділені ті дні, коли тривога лунала після 20:00.
