Як змінити нинішній етап війни. Висновки західних експертів, які побували на фронті

Про це повідомляє BBC Україна.

До групи експертів, які нещодавно повернулися з України, увійшли чотири аналітики, думку яких часто цитують західні ЗМІ:

• Майкл Кофман із Фонду Карнеґі за міжнародний мир;
• Роб Лі — старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики, що базується в США;
• Франц-Стефан Гаді — старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень;
• Конрад Музика — військовий аналітик і голова польської компанії Rochan Consulting.

Війна за посадки

Головний висновок щодо нинішнього етапу протистояння, який роблять експерти, такий: масштабний наступ української армії, який розпочався влітку на Півдні України, здебільшого закінчився, і тепер війна стала позиційною.

У результаті наступальної операції під Запоріжжям та на півдні Донецької області ЗСУ зуміли в кількох місцях прорвати добре укріплені російські оборонні лінії та захопити кілька населених пунктів.

Однак вони не змогли звільнити значні території та виконати головне завдання операції: вийти або наблизитися до Азовського моря, щоб вигнати російські війська з окупованих частин Запорізької області й перерізати росіянам сухопутний коридор до Криму.

На думку Конрада Музики, можливості для українських військ проводити наступальні дії вже не лише на Півдні, а й на Сході дуже обмежені. "І йдеться тут і про засоби, тобто про артилерію, і про людський потенціал", — зазначає він.

"Обидві сторони мобілізують військових у віці. Це вже не 18–20-річні. Це люди, яким під 40 або за 40–50", — каже Майкл Кофман у своєму подкасті War On The Rocks.

У результаті воєнні дії більше не відбуваються на рівні великих з'єднань, а перетворилися на протистояння відносно невеликих підрозділів, що борються за клаптики території. Як каже Кофман, нині прогрес вимірюється не кілометрами чи сотнями метрів, а посадками.

У тому самому подкасті Роб Лі зазначає, що в районі Токмака на Запоріжжі Україна все ще має територіальні успіхи, але невеликі.

"З огляду на умови, що склалися, важко домогтися просування більше ніж 100 метрів на день", — вважає експерт. Адже російські війська розпочали наступальні дії на інших ділянках фронту, зокрема в районі Авдіївки та під Куп'янськом. У районі Бахмута по черзі наступають обидві сторони.

На думку Музики, українська армія не змогла досягти значних територіальних надбань, зокрема, тому, що застосовувала тактику ведення наступу невеликими групами.

"Якщо ваша стратегія — дійти до Криму або до Токмака, застосування тактики маленьких з'єднань просто не дасть змоги цього досягти", — вважає польський експерт.

Водночас західні аналітики визнають, що українська армія зазнала під час літнього наступу істотних втрат, хоча вони могли бути значно більшими, якби ЗСУ не намагалися берегти особовий склад.

"Моральний дух української армії залишається високим, але війська все більше втомлюються", — зазначає в подкасті War On The Rocks Франц-Стефан Гаді.

Фактор дронів

Як вважають експерти, один із найважливіших факторів, який не дає змоги обом сторонам досягти прориву, — масове використання на війні спостережних безпілотників і FPV-дронів.

Україна активно застосовує FPV-дрони, але в Росії їх стало навіть більше, кажуть західні аналітики.

Читайте також: Скільки FPV-дронів постачають у військо виробники і як розвивається ця галузь в Україні: розповідає "Ескадрон"

За словами Роба Лі, роль FPV-дронів на фронті значно зросла за останні три місяці. Російські сили отримали значну кількість таких апаратів: їх стало так багато, що армія РФ може застосовувати їх проти окремих українських військовослужбовців.

У результаті росіяни завдають удару по будь-яких скупченнях українських військових. "Якщо Україна не може достатньо сконцентрувати бронетехніку: танки, БМП тощо, то домогтися якогось швидкого прориву просто нереально", — зазначає Лі.

Читайте також: "Народний FPV". Українців безплатно навчатимуть, як збирати дрони-камікадзе

На думку Кофмана, якщо на початкових етапах українського контрнаступу найважливішим чинником були міни, то тепер на перший план виходять саме дрони — як розвідувальні, так і ударні.

За висновком Кофмана, така ситуація "робить наступальні дії важчими для обох сторін". "Бої протягом дня переважно припинилися. Денний рух техніки поблизу фронту також. Усе звелося до атак рано-вранці, ввечері та вночі", — каже експерт.

Чи можливо змінити ситуацію

Західні аналітики наголошують, що, попри зростання ролі дронів і засобів радіоелектронної боротьби, найважливішим чинником залишається традиційне озброєння, як-от артилерія та бронетехніка.

Кофман зазначає, що хоч Україна і має певну інноваційну перевагу перед Росією й активно розробляє нові системи дронів, проте "головна її проблема — збільшення масштабів, масове виробництво" такої техніки.

Читайте також: Новий ударний дрон Backfire від українських розробників здійснив понад 50 успішних місій (ФОТО, ВІДЕО)

Росія реагує на ситуацію набагато повільніше, проте її державна машина здатна оперативно запустити масове виробництво засобів, які керівництво вважає найкориснішими.

У результаті, на думку експертів, останнім часом Росія має перевагу як в артилерії, так і в ударних безпілотниках. Проте цю ситуацію можна виправити, якщо Україні вдасться налагодити масове виробництво дронів й отримати від Заходу достатні обсяги снарядів і бронетехніки.

За словами Лі, багато що здатна змінити також теоретично можлива поява нових засобів радіоелектронної боротьби, які дали б змогу придушувати роботу безпілотників і створювати "бульбашки безпеки" для важкої техніки.

Гаді робить висновок, що передбачити, як саме розвиватиметься війна, дуже складно, оскільки обидві сторони швидко адаптуються до того, що відбувається. "Три місяці тому ми бачили трохи інший фронт порівняно з тим, що зараз", — пояснює експерт.

І додає, що незмінним залишається лише основний характер конфлікту як війни на виснаження.

фронт позиційна війна хід війни західні експерти fpv-дрони