Чому в Європі все так погано з коронавірусом, а в Азії ні? Розбір польоту від The Economist

Наводимо скорочений переклад статті, а також посилання на відповідні матеріали українською щодо кожного конкретного пункту.

20201107_FBD001_0.jpg

У перші дні пандемії лікарів заганяло в глухий кут дивне явище: деякі пацієнти в лікарнях спершу наче починали одужувати внаслідок терапії, так що їх майже виписували – але потім раптом починалося погіршення, і симптоми часто були потужнішими, ніж на початку хвороби. Зараз ЄС загалом повторює цю сумну траєкторію в континентальному масштабі:

Друга хвиля коронавірусу в Європі й досі перша в Україні (ГРАФІК)

Коли навесні палати інтенсивної терапії було переповнені, багато країн ввели карантини, які обмежили всі види діяльності. Кількість випадків різко впала. Влітку інфекція знову почала поволі просуватись, але це не викликало значного занепокоєння. Проте в жовтні пандемія вибухнула знову. Сьогодні кількість випадків подвоюється кожні два тижні – практично як навесні.

Бельгія, чекаючи на другу хвилю, подвоїла за літо кількість лікарняних ліжок у палатах інтенсивної терапії. Однак вони закінчаться, за прогнозами, впродовж листопада.

Франція та Швейцарія до введення карантину стояли перед тією самою перспективою. Британія досягне цієї точки в грудні, коли закінчаться місця навіть у "польових госпіталях", створених навесні.

Схоже відбувається і в Україні: 27,5 тисяч хворих щодня на Новий рік. Уряд неправильно протидіє пандемії

Тижнева кількість випадків на 100 тис. населення: липень ліворуч, листопад праворуч
Тижнева кількість випадків на 100 тис. населення: липень ліворуч, листопад праворуч

Зрозумівши масштаб катастрофи, що наближається, лідери країн із посірілими обличчями сказали громадянам, що не мають вибору, крім як ввести повторні локдауни різних видів.

Станом на 5 листопада, коли писалася ця стаття, вже 20 країн у Європі позакривали спортзали, ресторани та інші публічні місця, або ввели комендантські години, або заборонили людям виходити надвір, крім як на роботу – чи все разом.

Франція пішла найдалі. Але навіть Швеція – колишній борець за легкий підхід – ввела обмеження з 3 листопада.

Найбільша відмінність всіх цих заходів із весняними – те, що школи й університети залишаються відкритими.

Ще одна відчутна різниця: цього разу надходить не літо, а зима. З усім, що це означає щодо непривітності природи надворі та божевілля перебування всередині.

У термінах купівлі часу – ці карантини не будуть настільки ж успішними, як перший раунд, коли обмеження були сильнішими, а люди були менш утомленими.

Азійські країни – деякі демократичні, деякі не дуже – показали, що існує можливість настільки знизити рівень захворюваності, щоб практично уникнути подібних проблем.

Але європейські уряди, вийшовши з перших карантинів, не захотіли брати приклад із жорстких заходів: вважали, що їхні громадяни на таке не погодяться. Вони сподівалися, що незначних змін у повсякденній поведінці буде досить. І зараз спокутують:

Чому коронавірус настільки сильніше вдарив по західній півкулі, ніж по східній? Медичний погляд

Політика європейських країн не враховувала особливість поширення коронавірусу: він рухається стрибками через події суперпоширення. Дослідження виявили, що більшість людей перехворіє, нікому не передавши вірус. Але якихось 10% людей відповідають за 80% заражень. Найбільше таких заражень стається в переповнених закритих приміщеннях, особливо з поганою вентиляцією, або в місцях, де люди голосно розмовляють на близькій відстані.

Є велика база даних про події суперпоширення

На відміну від Європи, в Японії цю особливість враховували від початку – частково через дослідження спалаху на круїзному лайнері Diamond Princess.

Японія швидко наділа маски, хоч і не вводила великих карантинів, та зосередилася на подіях суперпоширення (стратегія, яку вона називає "удар по кластерах"), а також привчила своїх громадян уникати трьох З:

Японцям радили не розмовляти в метро — навіть попри те, що там повідкривали всі вікна.

Розробили також інструкції про важливість вентиляції в таких місцях, як бари, ресторани та спортзали.

Ми детально писали про Японію тут

Тим часом у Європі правило типу "трьох З" виразно не проговорювалося. Маски стали носити більше, але водночас бари та нічні клуби знову почали працювати без обмежень. У східній Європі, де спалах (на мільйон населення) особливо великий, футбольні фани заповнювали стадіони вщерть, і що вони там робили? Голосно кричали, скандували та співали – як це зазвичай роблять вболівальники.

Відео: як легко передається Covid-19 при спільних співах

Закордонні відпустки теж наробили лиха, як і на початку пандемії. Але вдруге можна було б і знати. Весняні спалахи, як виявилося, значною мірою походили із зимових альпійських лижних курортів. Дослідження нинішніх геномів показують, що за другу хвилю в Європі значною мірою відповідають відпочивальники з усього континенту, які змішувалися між собою влітку в Іспанії.

Європейські країни покладалися на те, що люди, які повертаються з місць із високим ризиком, самоізолюються. Проте мандрівників улітку було багато, а правил дотримувалися не суворо.

Жодна європейська країна не ввела подібних заходів у тому вигляді, як це зробили Австралія, Нова Зеландія чи різні східноазійські країни, коли людей, що прибували, примусово тримали в готелях, а то й бараках.

В Австралії зник коронавірус. Але якою ціною?

Кожна система відстеження контактів переважно обмежена однією країною. Вони не здатні вловити міжнародну передачу. Та й усі вони, м'яко кажучи, недосконалі.

А тим часом багато людей в Європі сприймають пандемію, як 29-літній лондонець, слова якого наводить The Economist і який характеризує офіційні обмеження щодо тусовок так: "Змирись, а то вб'єш бабусю". І от він розробляє для себе "власні правила", як-от вільно спілкуватися тільки з ровесниками, уникаючи старших людей, включно з родичами. "Я приймаю ці рішення, дбаючи про людей, а не про букву правил. У мене є квартира, добре звукоізольована, і можна непомітно впускати й випускати людей". Такий підхід може бути добрим, якщо всі ті, хто непомітно входить на тусовку та виходить з неї, неухильно дотримуються таких самих стандартів. Але наразі така системність не була характерною рисою відповіді Європи на пандемію.

Європа медицина коронавірус аналітика

Знак гривні
Знак гривні