Тут Pfizer досхочу. До середини літа у розвинених країнах буде більше вакцин, ніж охочих щепитися
У глобальній кампанії з вакцинації проти коронавірусу набирають сили три тенденції. По-перше, флагманські виробники вакцин продовжують збільшувати випуск – на сотні мільйонів доз порівняно з раніше оголошеними планами на 2021 рік. По-друге, темпи вакцинації у більшості країн світу виходять на пік. І по-третє, вичерпується кількість людей, які хочуть зробити щеплення, – це приблизно 70% населення. Решта ставиться до вакцинації байдуже або ж принципово її відкидає. Сукупність цих трьох чинників означає, що протягом найближчих двох місяців системний дефіцит вакцини від коронавірусу перетвориться на системний надлишок.
США: фінішна пряма
Найбільш показово ці тренди проявляються у Сполучених Штатах – країні, де команда президента Байдена змогла максимально ефективно застосувати наявні в неї гігантські фінансові та адміністративні ресурси і розгорнути всеохопну кампанію щеплень. Завдяки цьому станом на 29 квітня 55% американців, старші за 18 років, отримали хоча б одну дозу вакцини. Кількість повністю вакцинованих дорослих наближається до 40% . За збереження нинішніх темпів приблизно в середині травня дві третини американців (віком 18+) одержать хоча б одну дозу щеплення, а половина буде повністю вакцинована.
Коробки з вакциною Moderna в центрі дистрибуції міста Олів Бранч, Міссісіпі
Є ще одна важлива, але малопомітна з першого погляду тенденція: протягом квітня у США зростала кількість розподілених у пункти щеплення, але ще не використаних вакцин. Два тижні тому їх було 54 млн, а станом на 28 квітня – 67 млн. Лише цих вже наявних запасів вистачило б, щоб повністю вакцинувати Україну завершити вакцинацію понад 130 млн американців.
А от добові темпи вакцинації, навпаки, почали падати. Якщо на початку квітня у США щеплювали щодоби 3,3 млн людей, то зараз – на 600 тис. менше. Ця динаміка повністю узгоджується із загальною статистикою щеплень: більшість людей, які хотіли вакцинуватися, це вже зробили.
Як наслідок, у низці штатів уже поступово закривають пункти масових вакцинацій: охочих зробити щеплення занадто мало, щоб їхнє функціонування було доцільним. А замість визначення пріоритетних груп: кому вакцинуватися першим, а кому почекати, Америка починає протилежну за змістом кампанію із заохочення тих, хто ще не зробив щеплення. Так, у Детройті водіям, які привезуть інших мешканців міста на пункт вакцинації, заплатять $50. Єдине обмеження на це «ковід-таксі» – не більше трьох кандидатів на щеплення в одній машині. А в Західній Вірджинії особам від 18 до 35 років пропонують $100 за щеплення. Влада сподівається, що завдяки цьому залучить більше молодих людей, які не дуже переймаються проблемами, пов’язаними з епідемією. Є й більш екзотичні заохочення: від знижки на пиво до безкоштовної цигарки з марихуаною тим, хто покаже сертифікат про щеплення.
Втім, подібні акції центральної та місцевої влади швидко вичерпають самі себе: після того, як всі «добровольці» отримають укол, нещепленими залишаться лише запеклі ковід-дисиденти, а їх ніхто не буде вакцинувати примусово.
А отже, слід очікувати, що приблизно наприкінці травня у США будуть десятки мільйонів «залишкових» доз вакцини. Логістичні центри, де вона зберігається перед розподілом по центрах щеплень, почнуть переповнюватися. І стане очевидно, що охочих щепитися цією вакциною більше нема.
На кого Байден пошле?
Одна з вакцин, яка планувалася для використання в США, вже офіційно отримала статус «зайвої». 26 квітня прессекретарка Білого дому Джейн Псакі заявила, що США не потрібна вакцина AstraZeneca. Йдеться про приблизно 60 млн доз (із яких десятки мільйонів уже були виготовлені і чекали лише офіційного дозволу медичної влади на застосування).
Ми писали про це наприкінці березня, і наш прогноз справджується.
Протягом двох наступних місяців ці препарати передадуть іншим країнам. Яким саме і в яких кількостях – це адміністрація США вирішує саме зараз.
Перебіг вакцинації у США
Подібний розвиток подій може чекати ще одну вакцину – Johnson&Johnson. На відміну від AstraZeneca, вона отримала дозвіл у США, але її застосування призупинили після випадків тромбозу судин. Частота становила один інцидент на мільйон пацієнтів, але медична адміністрація США вирішила перестрахуватися. І це не створило дефіциту: вистачило запасів вакцин Pfizer та Moderna, які створені за більш провідною технологією матричної РНК і для яких побічний ефект тромбозу не засвідчений. Зараз використання Johnson&Johnson вже дозволили, але потреба в ньому мінімальна. Ймовірно, однодозний препарат ще застосовуватимуть для груп населення, які можуть проігнорувати повторне щеплення: бідняків, безхатченків тощо. Втім, влада США ще торік законтрактувала 100 млн доз – а реально використані лише 8 млн. А отже, і тут можна очікувати на десятки мільйонів доз «зайвої» вакцини.
Те саме, зрештою, відбудеться і з флагманськими вакцинами США – Pfizer та Moderna. Тут теж законтрактовані обсяги перевищують реальну потребу на десятки, а можливо, й сотні мільйонів доз. А ще США наперед придбали 100 млн доз ще однієї мРНК-вакцини від компанії Novavax: її американська сертифікація має завершитися за кілька тижнів.
Хто може претендувати на «надлишкові» американські вакцини? Перші партії AstraZeneca вже отримали сусіди – Канада та Мексика. До ймовірного кандидата зараховували також Бразилію, де вкрай важка епідемічна ситуація. Але ковід-скепсис президента Жаїра Болсонару не сприяє цьому сценарію. Індія, де пандемія перетворилася на катастрофу, забрала б усе, що можуть дати США.
Читайте також: Відео й фоторепортаж. Переповнені крематорії й масові спалення на вулицях Індії
Проте високотехнологічні препарати Pfizer та Moderna, які потребують глибокої заморозки, в умовах Індії навряд чи можуть бути масово застосовані. Та в будь-якому випадку країни, які займають щодо США принципову союзницьку позицію, здобудуть досить високий шанс отримати «гуманітарну вакцину» від Сполучених Штатів.
Європа: швидше, більше, масовіше
А яка ситуація в географічно близькій до нас Європі? Чи є для нас і тут шанс розжитися «надлишковою» вакциною?
Нині кампанія із щеплення у Євросоюзі суттєво відстає від американської. Станом на 29 квітня до щеплення розподілені 152 мільйони доз, із них використані 134 млн. Тож 26.5% населення ЄС отримали хоча б одну дозу, повністю вакциновані 9.6%.
Є ціла низка причин, чому небідний Брюссель не зміг забезпечити такі самі темпи щеплень, як Вашингтон чи постбрекзитний Лондон. Це і надмірна регламентація процесу щеплень (вакцину спочатку пропонують найстаршим людям, а ті не поспішають щепитися), і надмірна прискіпливість до «британської» AstraZeneca, яка призвела до втрати довіри серед європейців до цього препарату (прикметно, що на території Об’єднаного Королівства та його домініонів Канади й Австралії особливих претензій до AstraZeneca немає).
Наразі вакцина номер один у Європі – це Pfizer (торговельна марка Comirnaty). Нічого дивного тут нема: її реальним розробником є німецька компанія BioNtech. Європейці вже отримали понад 100 млн доз Comirnaty. І дефіцит тут навряд чи виникне: завдяки відкриттю виробництва в німецькому Марбурзі Pfizer/BioNtech заявив про збільшення в 2021 році випуску вакцини з 2 до 2.5 млрд доз.
Перебіг вакцинації в Євросоюзі
Значно драматичніша історія з британсько-шведським препаратом AstraZeneca (торговельна марка Vaxzevria та Covishield). У європейській кампанії з вакцинації він на другому місці. Але днями Євросоюз подав у суд на AstraZeneca, звинувативши її в зриві постачання вакцини. Мовляв, замість 90 млн доз, вона відвантажила у першому кварталі втричі менше – 30 млн. У компанії не визнають провину і заявляють, що виконають контракт. Але пріоритетом для британського виробника є населення Британії – наразі дози вакцини AstraZeneca, вироблені в Об’єднаному (але відокремленому від ЄС) Королівстві, не постачаються в інші країни. Втім, Британія виходить на фініш вакцинації, і скоро тут теж виникне надлишок вакцин.
Третій за поширенням препарат – американська Moderna. Компанія теж заявила про збільшення виробництва у 2021 році – з 700 до 800 млн доз.
На завершальному етапі європейської сертифікації перебуває ще одна вакцина, виготовлена за найсучаснішою технологією матричної РНК, – німецька CureVac. Результати третьої фази випробувань (саме вона підтверджує ефективність та відсутність побічних ефектів) компанія матиме наприкінці квітня чи на початку травня. Найпізніше на початку червня вона отримає офіційний дозвіл на застосування. Євросоюз та Британія замовили 455 млн доз CureVac.
Одночасно зі збільшенням доступності вакцин пришвидшується і процес щеплень. Показовим прикладом тут є Німеччина. Під кінець квітня у країні з 88-мільйонним населенням робили по 800 тис. щеплень на добу. У зв’язку з цим міністр охорони здоров’я Єнс Шпан заявив, що вже в червні всі громадяни Німеччини, хто бажатиме вакцинуватися, зможуть це зробити без жодних обмежень.
Отож, у Євросоюзі також повториться американський сценарій «надлишкових» вакцин – тільки із затримкою у півтора-два місяці. Орієнтовно на початку серпня в Європі буде більше препаратів проти коронавірусу, ніж охочих ними щепитися. І одночасно фармацевтичні концерни вироблятимуть дедалі більше доз: адже їх законтрактували наперед.
Якими мають бути дії України щодо можливої появи «надлишкових» вакцин?
По-перше, і медична, і політична влада в країні має усвідомити реалістичність отримання «гуманітарної вакцини» (зрештою, її вже одержали Канада та Мексика). І не лише усвідомити, а й зробити все можливе, щоб наша країна опинилася серед основних претендентів на неї.
Україна мала хоча б попросити вакцини у США. Робити це має Зеленський особисто. Статус міністра МОЗ Степанова явно недостатній, до того ж за ним тягнеться скандальна репутація. Можливо, якщо б зараз МОЗ очолювала Уляна Супрун, то її американське коріння і спосіб мислення дозволили б нам випросити у США вакцини одними з перших.
Важливо якнайтерміновіше провести переговори з країнами, де надлишок виникне найшвидше (це США, наступними, ймовірно, будуть Британія та Німеччина), і зайняти перші місця в черзі на отримання «зайвих» вакцин. По-друге, слід тримати ситуацію під контролем, щоб нас не «відсунули в хвіст».
Нагадаємо, це це вже сталося з вакцинами у межах гуманітарної програми Covax – українська влада незворушно чекала, поки партії вакцин самі собою «впадуть із неба», і зрештою втратила два місяці.
По-третє, треба розблокувати комерційні канали надходження вакцин: фармкомпанії не відмовляться продати «зайві» партії, а в Україні достатньо охочих заплатити за щеплення. І насамкінець, треба готуватися до справді масової кампанії з вакцинації. І, зокрема, відмовитися від поетапного підходу, про який так любить розповідати міністр Степанов. Бо ті, кому призначені «етапні» вакцини, не поспішають скористатися цією можливістю, а ті, хто хоче вакцинуватися, змушені правдами і неправдами шукати вихід на ці невикористані дози.
