29 березня горіла дерев’яна дача, побудована на початку XX століття за проєктом архітектора Едуарда Брадтмана — пам’ятка архітектури місцевого значення в курортній зоні Пуща-Водиця.

Закон про реформу містобудування № 5655, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня, готували задовго до 24 лютого, тому навіть з правками він не бере до уваги військових, безпекових, енергоощадних та євроінтеграційних вимог нового часу, зменшує роль місцевого самоврядування та централізує містобудування.На конкретних прикладах ми спробуємо показати, які зміни закладено в цьому законі та як вони вплинуть на життя українців — зокрема киян, які мешкають у щільно забудованому мегаполісі.

Я — заручниця 25-поверхової вежі. У мене пів дня немає світла, інтернету, води, опалення й можливості приготувати їжу на плиті. Я типова жителька київської висотки в умовах віялових відключень електроенергії. Дивлюсь у вікно на вогні сусідніх будинків з моєї ж групи відключення й шукаю в собі залишки любові до тих, кому пощастило більше. Поки що знаходжу. А деякі мої сусіди, схоже, вже ні.

Сьогодні зранку робітники знову прийшли до садиби Барбана на вулиці Обсерваторній в Києві. Її намагалися знести влітку для того, щоб побудувати багатоквартирний будинок. Місцеві жителі та активісти завадили забудовнику, але робітники встигли пошкодити частину садиби.

Квартири біля Дніпра – гарантовано приваблива столична нерухомість. Якщо поряд метро, то район має всі шанси стати комфортним та дорогим. Але Микільській Слобідці неподалік станції метро «Лівобережна» не пощастило.

На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати.

ЖК "Рив'єра" біля метро "Славутич". Люди купили квартири, а тут будівельники розібрали дах і почали добудовувати чотири поверхи. Неймовірно!? Так. Але і сам цей будинок – нелегальний та збудований на місці засипаної водойми. У відділі продажів запевняють: на все є документи та необхідні дозволи. Але жодної квартири в надбудові вже не продають – бо їх розкупили раніше. Схожі приголомшливі будівельні історії трапляються в столиці регулярно, тож ми розібралися, хто винен і чому так відбувається.

Європейські підходи, що працюють в маленькій Естонії, де проживає менше, ніж півтора мільйона людей, могли би бути корисними для українських містечок і мегаполісів.

Продовжуючи наш цикл про сучасну українську забудову, досліджуємо Ірпінь. Тут є і жахливі квартали з пафосними назвами, і затишна п'ятиповерхова забудова, яка не поступається європейським містам.

Це той випадок, коли попит затьмарює очі, а всі проблеми відкладаються на потім. Певно, навіть не реклама грає ключову роль у продажах, коли яскраві червоні, жовті та сині хмарочоси будують поряд з обухівською трасою у Києві. Щогодини тисячі машин проїжджають повз, а серед них і потенційні покупці житла «майже на Печерську (урядовий квартал)», – як каже реклама.Продовжуємо наш цикл про сучасну забудову столиці й України, попередні статті читайте тут