Виглядає, що перша битва за Київ насправді вже закінчилась. І це знаменна подія. Щоб відновити повноцінний наступ – ми не говоримо про авіаційні бомбардування – потрібно привести до столиці цілком нову армію. Про це у своєму мікроблозі в Twitter пише професор і головний редактор журналу «Війна в історії» Філіпс О’Браєн. «Тексти» наводять головне цього треду.

Однією з ключових подій на фронтах останніх днів стало звільнення міста Тростянець в Сумській області. Для окремих спостерігачів це стало приводом оптимістично заявити про можливість відновлення масштабних контратак по всій лінії фронту. Проте скептики вважають, що слід готуватися до перегрупування і посилення загарбницьких військ. «Тексти» публікують фрагмент зі статті The Wall Street Journal «Як Україна шукає можливості використати зміну російської військової стратегії».

Поєднання систем протиповітряної оборони часів "холодної війни" із сучасною «наплічною» зброєю типу «Стінгерів» перетворює захист українського неба у майже нездоланну перешкоду для російських літаків. Цього тижня в особливостях комбінації розбиралися журналісти The Wall Street Journal. «Тексти» наводять ключові тези статті.

Масований напад однієї з найбільших армій світу не привів до втечі українських збройних сил. За перший місяць війни ЗСУ змогли відбити атаки на багатьох напрямках і завдати чутливої шкоди противнику. Хід війни став сюрпризом не лише для Москви, а й західних партнерів Києва, які не чекали від ЗСУ такого завзятого опору. Про це пише російська служба BBC

Стратегію української армії у протистоянні російській окупаційній навалі можна описати у вигляді алгоритму із кількох послідовних кроків. Подави супротивника в небі, заблокуй пересування на підступах до великих міст, змусь їх оточити міста і розтягнутися вздовж доріг, після цього задай удару по колоні, перерізавши постачання – і потім контратакуй. Цю формулу описує у своєму мікроблозі професор і головний редактор журналу «Війна в історії» Філіпс О’Браєн. За допомогою карт він показує, чому ця стратегія українців є ефективною.

Яка ситуація на українських фронтах? Чому західні експерти помилялись і як мають відповісти за це? Чим вторгнення Росії нагадує Зимову війну СРСР з Фінляндією? На ці питання відповів експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков в інтерв’ю Ukrlife.TV. Розмова відбулася 3-го березня, публікуємо конспект. Текст розшифрувала Валерія Павленко.Цю статтю можна прочитати в англійському перекладі.

Упродовж восьми років збройного російсько-українського протистояння тривають дискусії щодо принципів військового будівництва України. Це відбувається з огляду на обмеженість наших ресурсів, а також кількісні та якісні переваги ЗС РФ. Майже ні в кого не викликає заперечень той факт, що симетрична відповідь у військовій сфері є фактично самогубством для України. Проте далі згоди, що нам потрібні асиметричні підходи, дискусія практично не рухається. Пропонуємо її актуалізувати.

Знаковою в цьому є доповідь колективу авторів аналітичного центру RAND під назвою «Російська велика стратегія. Риторика і реальність», яка з’явилася в середині серпня 2021 року. Автори поставили собі цікаве завдання – прослідкувати на окремих кейсах на скільки задекларовані на рівні документів і заяв цілі відрізняються від російської політики на практиці. В аналізі експерти RAND спиралися на оцінку офіційних документів, заяв найвищих посадових осіб РФ, дискусій в російському експертному середовищі і практичної політики протягом 2012-18 років. Ми скорочено переказуємо суть.

«Якщо ти знаєш своїх ворогів і знаєш себе, то можеш перемогти у сотнях битв без єдиної поразки», – Сунь Цзи. Ми подивилися на останні події в Україні та світі очима Росії. Якщо знати, як вони мислять і як оцінюють події, можна ефективно протистояти їм.