#польща

Статті

У першому класі немає поділу на предмети. Чим польська школа відрізняється від української

Мої діти пішли до польської школи вже за кілька днів після приїзду. Далі навчатися дистанційно ми не хотіли. По-перше, через хоч і невелику, але різницю в часі. По-друге, мені не дуже подобалися уроки, на яких діти по пів години обговорювали вибухи чи стрілянину. Я хотіла, щоб школа, навпаки, відвертала увагу дітей від війни. Ну й по-третє, важливим моментом була соціалізація. Мої діти мали спілкуватися з однолітками, пізнавати культуру і звичаї країни, в якій опинилися.
Статті

Впізнала мертвого батька по фотографії. Марина в цей час перебувала в Польщі, хоче повертатися і відбудовувати дім

Після того, як українські війська відбили підкиївські території, щодня оприявлюються нові шокуючі історії. 132 розстріляних тіла виявили у Макарові. Число загиблих у Бородянці досі ще не можна встановити, в Гостомелі залишається невідомим місце перебування близько 400 зниклих безвісти. У Бучі, фотографії якої вразили увесь світ, підтвердили загибель 420 цивільних жителів і почали ексгумацію наступної братської могили. З інших сіл і містечок Київщини даних ще не надходило.
Статті

300 злотих допомоги. Як українські біженці по кілька діб стоять у черзі по ідентифікаційний номер PESEL у Польщі

До критої спортивної арени «Таурон» у Кракові — найбільша споруда такого зразка в країні, вміщає до 22 тисяч людей — кілька зупинок трамваєм із центру міста. Українців, які сюди добираються, легко впізнати, навіть не розмовляючи. Не валідують квитки (проїзд у громадському транспорті Польщі для українців відтепер безплатний), увесь час щось шукають у гугл-картах, деякі обличчя розгублені, як у людей, що не мають плану. Ще трохи поспостерігати, то можна розпізнати Чернігів, Харків та інші гарячі міста — по мимовільних здриганнях, коли пролітає літак або гуркоче трамвай поблизу.
Статті

Герої-машиністи, переповнені потяги і хаос на вокзалах. Евакуація з Києва до Польщі

Анна, успішна менеджерка, яка працювала в іноземній компанії у Києві, розповідає, як вона з двома дітьми поїздами та волонтерським бусом дісталася до Польщі. Це відбувалося 1–2 березня. Ситуація динамічно змінюється, і в інші дні все може бути по-іншому.