Служба безпеки «по гарячих слідах» встановила особи двох зрадників, які скоригували російський ракетний удар по кафе у селі Гроза на Харківщині 5 жовтня, повідомляє пресслужба СБУ.

Внаслідок ракетного удару РФ по селу Гроза на Харківщині наразі відомо про 53 вбитих цивільних (ідентифікувати вдалося ще не всіх, тіла деяких не знайшли досі, тому кількість загиблих може зрости). Родичі загиблих розповіли про той день у репортажі Суспільного. ТЕКСТИ публікують ключові фрагменти статті.

Російські війська сьогодні, 5 жовтня, ударили по кафе та магазину у селі Гроза Куп’янського району Харківської області. У кафе під час обстрілу відбувалися поминки.

Російські окупанти продовжують наступ на харківському напрямку й зосередили там велике угруповання, що створює загрози для контрнаступу Сил оборони України.

Британське видання The Guardian пише про ноу-хау, до яких змушені вдаватися українські фермери, щоб розмінувати землю і зберегти свій бізнес на плаву. Далі скорочений переклад тексту.

25 квітня РФ завдала ударів по центру Куп'янська на Харківщині двома ракетами С-300. Влучання — у краєзнавчий музей. Двоє людей загинули.

На звільнені території повернулась українська держава. Але ці території — відкрита рана, яка ще й не починала гоїтися.Запитую місцевого жителя Анатолія, як змінилося ставлення до України за останній рік. Він бере театральну паузу й починає з того, що до війни взагалі не цікавився політикою. А після окупації однозначно ідентифікує себе з Україною. Каже, що ледь не плакав від щастя, коли побачив у місті українських військових. Україна принесла з собою хоч якийсь порядок.

Двоє братів Божків — старший Юрій та середній Іван — після 24 лютого вдавалися до хитрощів на польському кордоні, щоб виїхати з України. Третій, наймолодший, Микола, одразу вирішив залишитися. Братів не пропустили. Вони повернулися додому без дружин і дітей, які виїхали на Захід, і почали вивозити людей з гарячих точок Харківщини — і так втягнулись у волонтерство. Їхні сім’ї зараз розділені, та чоловіки кажуть, що більше не хочуть за кордон.Хлопці робітничих професій налагодили видачу допомоги в рідному селищі Старий Салтів, яке й за кілька місяців після деокупації заледве приходить до тями. Вони опікуються гуманітарним хабом — таких є кілька в деокупованій області.

Машина розмінування Armtac 400 уже працює на Харківщині. Її придбали на пожертви, зібрані через UNITED24.

У сосновому лісі на околиці Ізюма було кладовище, де вже не ховали людей. Та під час окупації міста ставленики росіян нашвидкуруч організували тут масове поховання. Хрести нумерували цифрами, багато могил — безіменні, багато знайдених тіл — зі слідами катувань. Місцевий житель Віталій Боровий працював у єдиній відкритій на час окупації ритуальній службі. Він ховав людей, збираючи тіла по місту. Зараз допомагає поліції розкопувати й установлювати імена загиблих.Текст: Ярослава Тимощук, фото: Данило Павлов