Навіть ботаніка може перетворитися на інструмент пропаганди в руках агресора. За свідченнями українських науковців, їхні західні колеги стають усе більш “змученими” від війни аж до того, що бояться вживати і читати це слово. Принаймні на такі роздуми наштовхує кілька випадків, коли українські науковці мали проблеми з публікацією своїх досліджень у міжнародних наукових журналах.

Менш, ніж за рік після руйнування Каховської ГЕС, Україна змогла побудувати 155 км магістрального водогону, який забезпечив питною водою 1,5 мільйона людей у Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях.

Журналіст британського видання The Guardian Люк Гардінг написав репортаж про те, як через рік після підриву росіянами дамби КГЕС змінилося зміліле Каховське водосховище. Texty.org.ua публікують ключові фрагменти матеріалу.

Через підрив російськими окупантами Каховської ГЕС ситуація з проведенням бойових дій на цьому напрямку суттєво змінилася.

Нещодавно там побувала наукова експедиція. Texty.org.ua поговорили із завідувачем кафедри ботаніки Херсонського державного університету, членом правління Української природоохоронної групи Іваном Мойсієнком. У квітні цього року він двічі відвідав територію поруч із колишнім Каховським водосховищем. Зокрема, досліджував ділянки Національного природного парку «Кам’янська Січ».

Понад 50% території Каховського водосховища зараз покривають молоді вербові ліси. Вологі ґрунти оголеного дна виявилися ідеальним середовищем для проростання насіння.

На Великому Лузі вперше за півстоліття водопілля.

На Каховському водосховищі відбуваються процеси, наслідки яких важко спрогнозувати. Там зароджується нове життя

Провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Анна Куземко і професор Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев розповіли LB.ua про побачене на території колишнього водосховища там, де воно прилягає до Національного природного парку «Кам’янська Січ». ТЕКСТИ публікують ключові висновки науковців.

Наслідки катастрофи видно з супутника.