Тисячі віршів про загиблих воїнів, написаних анонімною авторкою під псевдонімом Соломія Українець, стали рушієм клікбейту в українському фейсбуці й засобом демонізації служби в армії. Найактивніше їх просувають китайські боти, також публікують російські клікбейтні сайти, націлені на українську аудиторію.

“Ну шо, українці, ви вже зрозуміли, шо це геноцид?”, “Куди ми катимся?”, “Вам мало війни з Росією, хочете громадянську війну?” — запитують тисячі “народних експертів” у відеороликах, які щодня розлітаються в соцмережах.Кожен такий “експерт” коментує якусь проблему чи подію (здебільшого українською), пояснює, “як усе насправді”, маніпулює фактами і фейками, пропонує міркування і висновки, що сіють страх і розпач, повторюючи російську пропаганду.

Meta відмовляється від використання незалежних фактчекерів у Facebook та Instagram, замінюючи їх community notes («нотатками спільноти») у стилі X, де коментувати достовірність дописів можуть самі користувачі.

Рене ДіРеста зі Стенфордського університету та Джож Голдштейн з Центру безпеки та нових технологій Джорджтаунського університету опублікували велике дослідження про те, як шахраї використовують створені ШІ зображення у Facebook. Texty.org.ua публікують головні висновки експертів.

Інформаційні кампанії, що розгортаються цими днями в соцмережах, націлені на те, щоб перекласти відповідальність за злочини російської армії на українську владу, преспрямувавши роздратування від тривалих вимкнень на тлі подорожчання електроенергії.

Фейсбук, чи то пак Мета, останнім часом заслужив репутацію соцмережі, де за одне “криве” слово можна легко заробити бан. Українська аудиторія давно випробувала й далі випробовує на собі практики та алгоритми Фейсбуку / Мети, коли за будь-який вислів “мовою ворожнечі” (до того ж у специфічному розумінні Фейсбуку) вам можуть забанити пост, а за просте слово “цап” ви маєте шанс “залетіти” в бан на місяць

Суперечки, або, як заведено казати, “срачі” в соцмережах, здається, були завжди. Але останнім часом вони набувають дедалі загрозливіших масштабів. Лунають взаємні звинувачення й на особистісному рівні, й щодо певних прошарків українського суспільства. ТЕКСТИ вирішили дослідити, як саме це відбувається та що чи хто є рушійними силами таких конфліктів.

Дослідниця з Нідерландів кілька років вдавала з себе палку прихильницю Башара Асада, щоб дістати зізнання від одного із ключових військових злочинців його режиму у кривавій різанині в місті Тадамон 2013 року. Її інструментом став фейковий акаунт на фейсбуці – «прокачаний» під нібито фанатку сирійського диктатора, щоб мати змогу комунікувати із друзями й близькими потенційного військового злочинця. Неймовірну історію опублікувало видання The Guardian. «Тексти» переповідають головне з цього детективного сюжету.

Десятки Facebook-груп і сторінок, що адмініструвалися з Вірменії, прикидалися українськими та просували зраду і паніку в інтересах російської пропаганди, наразі заблоковано.Це відбулося після того, як редакція ТЕКСТІВ дослідила діяльність таких спільнот (читайте тут і тут).

ТЕКСТИ нещодавно писали про українські “патріотичні” сторінки, які адмініструють з Вірменії. Ми знайшли ще декілька десятків таких пропагандистських майданчиків та дослідили, як вони себе поводять в умовах наростального українсько-російського конфлікту.