Попри найхолоднішу за останні чотири роки зиму та регулярні атаки на енергосистему, більшість українців не планують змінювати місце проживання. Проблеми з електрикою, водою та опаленням наразі не є вирішальним приводом для виїзду.

У Києві знову вчаться жити без базових речей: стабільного світла, тепла й води. Частина мешканців уже перетворила свої оселі та будинки на маленькі пункти незламності з інверторами, батареями, інші лише починають цей шлях. Цей текст про те, як кияни насправді проходять через зимові блекаути і що їм допомагає не замерзнути й не зламатися.

7 600 багатоповерхових житлових будинків у Києві погано зберігають тепло. Навіть до російських атак у багатьох київських будинках неможливо було комфортно прожити осінь і зиму без електрообігрівача. Тепер, після обстрілів енергосистеми, кияни не можуть користуватися ними так вільно, як до війни.Чому для деяких будинків недостатньо централізованого опалення, щоб обігріти оселю, чому клаптикові утеплення й заміни радіаторів не працюють, і що з цим усім робити?

31 січня в Ірпені Київської області запустили газопоршневу електростанцію потужністю 1 МВт.

Починаючи з 30 січня, українці можуть обміняти у відділеннях Укрпошти 5 ламп розжарювання на стільки ж енергоощадних LED-ламп.

Оператори системи розподілу вимикають людям світло за розпорядженням системного оператора "Укренерго", а накладені на них штрафи базуються на неперевіреній інформації.

Через чисельні обстріли та атаки ситуація в енергопостачанні склалася такою, що сьогодні на завтра ніхто не може стверджувати напевно: чи втримаються планові графіки.

Журналісти проєкту "Наші гроші" протестували новостворений державний онлайн-магазин дров для населення, розробка якого коштувала понад 449 тис. грн. ТЕКСТИ наводять ключові висновки розслідування.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай пише про те, що в темі споживання енергоносіїв є "один величезний слон, про якого надто мало говорять". І це тарифи. Далі пряма мова.