Святі мотори: дорожній шум у Києві вкорочує життя, але влада цю проблему ігнорує
Дорожній рух створює шум, від якого погіршується здоров’я, підвищується тиск і починає нудити. Особливо шкідливий нічний шум. А один спортивний автомобіль може розбудити десятки тисяч мешканців. Ми порівняли рівень шуму в Києві й Празі. В обох містах встановлено однаковий допустимий рівень шуму. У Чехії його дотримуються, в Україні ні.
Texty.org.ua створили власний шумовимірювач і протягом кількох тижнів вимірювали звук у Києві: у центрі, на пішохідній вулиці та бульварі Лесі Українки. Згодом ми відправили наш девайс у Прагу й виміряли шум на вулицях зі схожими умовами, щоб порівняти рівень шумового забруднення у двох містах.
Головна причина великого шуму в місті — автомобілі. Це шум працюючих двигунів внутрішнього згоряння, який посилюється під час пришвидшення. Шум шин також продукує звук. У легкових авто шум шин починає перекривати шум двигуна на швидкості від 30 км год, у вантажівок — від 60 км/год, пише видання Die Zeit у матеріалі, присвяченому дослідженню шуму в німецьких містах.
У нашому дослідженні ми зосередилися саме на шумі від автомобілів, не беручи до уваги залізниці, заводи, гучну музику тощо.
В тексті ми використовували записи звуків з наших досліджень. Щоб прослухати їх, натискайте на слова, позначені ось так
Швидкісна траса
Уявіть, що ви живете в будинку, у якому через постійний шум неможливо відчинити вікна. Бульвар Лесі Українки — це престижний район, і тут дорога нерухомість. Багато хто, купуючи житло, не думав, що тепер житиме у вічному шумі.
Цей бульвар трохи нагадує швидкісну трасу — пряма дорога на вісім смуг завдовжки 2,6 км. На цій вулиці не стоять камери фіксації швидкості, тут дорога рівна, без лежачих поліцейських. Бульвар починається в модному районі в центрі столиці біля ТЦ «Гулівер» і закінчується Печерським мостом.
Все це створює майже ідеальні умови для фанатів вуличних гонок: на бульварі Лесі Українки водії постійно перевищують швидкість, тут часто можна помітити запарковані дорогі спортивні автомобілі, і саме тут регулярно чути рев двигунів і звуки вихлопів.
«У столичному районі один спортивний автомобіль може розбудити десятки тисяч мешканців», — попереджає Ларс Шаде, науковий співробітник німецького Федерального агентства з навколишнього середовища. За даними цього агентства, звукові дизайнери виробників навіть використовують спеціальні заслінки та динаміки у вихлопній системі, щоб не порушувати обмеження шуму під час тестування, але звучати, як у Формулі-1, на дорозі. «Сьогодні рівень звуку можна регулювати за бажанням, — каже Шаде, — це вже не має нічого спільного зі швидкістю».
Бульвар Лесі Українки — це не швидкісна траса. По обидва боки від нього житлові будинки, частину з яких від проїжджої частини відділяє лише тонка смуга тротуару. В одному із цих будинків неподалік «Гуліверу» з 2013 року мешкає Дар’я Писаренко. Вікна її квартири виходять прямо на дорогу, і Дар’я вже тривалий час бореться з водіями, які сприймають цей густонаселений район як трасу для вигулу своїх «ластівок».
На бульварі завжди шумно. Будинки розташовані по обидва боки проїжджої частини на відстані приблизно 40 метрів один від одного, шум від дороги відбивається від них, і через це звуки на бульварі стають ще гучнішими.
Вісім смуг бульвару розділяє пішохідна зона, однак це не найпопулярніше місце для прогулянок у Києві. Стоячи посередині бульвару, через шум машин ви навіть не почуєте, про що говорить ваш співбесідник. Дихати машинними вихлопами й пилом під час прогулянки вам, напевно, також не захочеться.
Дар’я Писаренко багато років бореться за те, щоб влада стежила за дотриманням обмежень швидкості на бульварі й штрафувала порушників, але все марно.
Що таке децибели?
Гучність звуку вимірюють у децибелах (дБ), але це непроста величина, яка потребує пояснення. З одного боку, все просто: що більше значення, то гучніший звук. Проте, варто розуміти, що децибели — логарифмічна величина, а не лінійна. Тому кожні +10 дБ людина відчуває як збільшення гучності приблизно удвічі. Наприклад, візьмемо два значення гучності: 40дБ і 50 дБ. Різниця між ними 10 дБ означає, що другий звук буде удвічі гучніший. А звук 60 дБ сприйматиметься як учетверо гучніший, ніж 40дБ.
Далі на графіках ви бачитимете позначку дБА — це також показник у децибелах, який враховує, що людина по-різному сприймає звук на різних частотах.
Типові звуки, їх інтенсивність у дБА та як їх відчуває людина
Рівень шуму вимірюється в децибелах: 0 дБА — це абсолютна тиша, а 130 дБА — це, наприклад, звук повітряної тривоги
Вікно тиші
У листопаді ми встановили наш шумовимірювач на одному з будинків на бульварі Лесі Українки неподалік ТЦ «Гулівер». Протягом тижня записували звук і вимірювали гучність шуму. (Зазначимо, що піковий сезон міських гонщиків триває з квітня по жовтень.)
Рівень шуму на бульварі Лесі Українки
На бульварі шум від дороги постійно перевищує денну норму 70 дБА і нічну 60 дБА
Ніч
22:00 – 8:00
День
8:00 – 22:00
норма вночі
усереднені дані
сирі дані
норма вдень
сирі дані
усереднені дані
норма вдень
Згідно з українським законодавством максимально допустимий рівень шуму на прилеглих до житлових будинків, поліклінік тощо територіях вдень (08:00–22:00) становить 70 дБА, вночі (22:00–08:00) — 60 дБА. Хоча, за даними Всесвітньої організації з охорони здоров’я, в ідеалі шум вночі, щоб не впливати на здоров’я населення, не має перевищувати навіть 40 дБА.
На графіці ми бачимо, що на бульварі Лесі Українки максимальні рівні шуму постійно перевищуються — і вдень, і вночі. У деякі дні звук із десятої години вечора до дванадцятої ночі іноді перевищував навіть денну норму 70 дБА.
Єдине вікно тиші триває з 24:00 до 5:00, у цей час у Києві комендантська година. Ось яка тиша на бульварі о 4:50, а ось як о 5:15, через 15 хвилин після закінчення комендантської години, коли більшість людей ще сплять.
За словами Дар’ї Писаренко, до 24 лютого 2022 року шум двигунів на бульварі не припинявся навіть вночі. Ба більше, нелегальні гонки активізувалися саме вночі.
«Це може бути дивним, але більшість мешканців бульвару люблять комендантську годину. До 24 лютого 2022 року загострення в доморощених автогонщиків, які влаштовують гонки по колу від «Гуліверу» й до ст. м. «Печерська», припадало на часовий проміжок із дев’ятої вечора до другої або третьої ранку», — каже Дар’я.
Один із мешканців бульвару Лесі Українки надав нам цей відеозапис із вікна своєї квартири минулого червня. Відео було записане о 22:46. На ньому видно, що рівень гучності перевищує 97 дБА — такий шум людина сприймає як дуже гучний і дискомфортний. А ще це на 37 дБА перевищує максимально допустимий рівень шуму вночі 60 дБА.
Шкідливо для здоров’я
Постійний шум автомобільного, залізничного чи авіаційного транспорту спричиняє підвищення кров’яного тиску, гіпертензію (застаріла, але більш відома назва цього захворювання — гіпертонія), ішемічну хворобу серця, навіть інфаркт міокарда, інсульт, деменцію та цукровий діабет.
Особливо шкідливий шум вночі. Навіть якщо ви не прокидаєтеся, ваш організм все одно реагує на навколишні звуки. Шум транспорту спричиняє розлади сну, може погіршувати працездатність, самопочуття та функції серцево-судинної системи людини. Докладно про це написано в цій науковій статті.
Травматично для ветеранів
Є ще один цікавий факт про бульвар Лесі Українки. До бульвару прилягає невелика вуличка під назвою Новогоспітальна, на якій міститься головний в Україні військовий госпіталь — тут лікується багато поранених ветеранів війни з важкими травмами.
Військові можуть дуже гостро реагувати на гучні звуки машин і мотоциклів, адже все це нагадує їм звуки бойових дій. У тих, хто пережив бої, гучні звуки можуть викликати панічну атаку. Самі військові публічно не раз заявляли, що їх дратують і лякають звуки моторів.
«Я дуже тіпаюся щоразу, коли хтось проїжджає на машині з гучним мотором або, не дай Бог, на мотоциклі, — розповів військовий Андрій Баштовий у «Військовому подкасті». — Щоразу я думаю, що ця людина “кончена”, ці люди ніби з іншого світу, вони просто не розуміють, що в країні відбувається».
Мопед чи «Шахед»?
А звук моторів мопедів і мотоциклів нагадує звук двигуна іранських «Шахедів», якими росіяни постійно обстрілюють мирні міста.
Деякі гонщики не соромляться ганяти повз будинки навіть під час повітряної тривоги чи після ракетних атак, коли люди дослухаються до кожного шурхоту. Ось які звуки чули мешканці бульвару Лесі Українки під час повітряної тривоги 11 листопада. Того дня о восьмій ранку росіяни атакували Київ балістичними ракетами, але гонщиків це не спинило.
Празький шум
Один із наших шумовимірювачів у грудні ми відправили в Прагу. Європейський Союз серйозно ставиться до здоров’я громадян, тому переймається й проблемою надмірного шуму в своїх містах. Ми вирішили дослідити, як регулюють шум європейські міста і чи відрізнятимуться київські заміри від празьких.
Ми записали звук у будинку біля вулиці Просецької зі жвавим автомобільним рухом у Празі й порівняли із записом на бульварі Лесі Українки. Варто одразу зазначити, що київський бульвар ширший, ніж празька вулиця, але ми обрали саме цю вулицю, бо на ній живе наша кореспондентка.
На вулиці Просецькій автомобільну дорогу від будинків відділяє широкий тротуар. Там є зелені насадження, які слугують природним бар’єром для шуму, а для автомобілів на ній виділена лише одна смуга. Ще одна смуга призначена для руху громадського транспорту, також на дорозі є зона для велосипедів.
Відповідно шум на вулиці Просецькій значно менший. Допустимі норми для шуму в Празі такі самі, як і в Києві: 70 дБА удень і 60 дБА уночі. Шум дороги на Просецькій майже ніколи не перевищував ці норми.
Шум дороги на вулиці Просецькій у Празі
У Празі, на відміну від Києва, автомобільний шум майже не перевищує встановлені норми
Ніч
22:00 – 8:00
День
8:00 – 22:00
норма вночі
усереднені дані
норма вдень
усереднені дані
норма вдень
Також для більшої точності ми вирішили порівняти шум у центрі Києва й Праги у п’ятницю в годину пік (18:00–18:30 для Києва і 17:30–18:00 для Праги, адже для багатьох працівників робочий день у п’ятницю закінчується о 17:00, і саме в цей період на вулицях Праги найбільш жвавий рух).
У Києві ми записували звук на Хрещатику біля ЦУМу, а в Празі — на Вацлавській площі. Ця локація — центр міста, у якому поєднується туристичне та бізнесове життя. Тут досить багато туристів, а також є офіси, поруч проходить одна з головних міських магістралей — вулиця Вільсонова.
У Празі середній показник майже ніколи не перевищував 70 дБА і весь час тримався на рівні 66–70 дБА, у той час як у Києві цей показник стабільно перевищував норму: з початку запису до 18:26 він тримався на рівні 72–75 дБА і став знижуватися після 18:26 до 70 дБА.
Рівень шуму в центрі Києва та Праги в годину пік у п'ятницю
Шум у Празі лише один раз набагато перевищує допустиму норму, коли по вулиці проїхало Lamborghini з гучним двигуном
Проїхало Lamborghini
Київ
18:00-18:30
Прага
17:30-18:00
Київ
18:00-18:30
Прага
17:30-18:00
Карти шуму
Чеська влада справді прагне зробити місто тихішим. Кожні п’ять років у Чехії проводять вимірювання рівня шумового забруднення по всій країні. За результатами досліджень Міністерство охорони здоров’я створює та публікує карти шуму, які потім використовують для того, щоб зробити шумні місця тихішими. Цим займаються профільні міністерства у співпраці з органами місцевого самоврядування. Спочатку розробляють план, а потім його виконують.
Останній план дій для Праги було оприлюднено у 2019 році після попереднього циклу вимірювань. Наступний, з урахуванням показників 2022 року, перебуває на стадії підготовки.
План дій передбачає роботу з шумом на трьох рівнях: із джерелом шуму (наприклад, регулювання руху автотранспорту), зі шляхами поширення (наприклад, встановлення звукоізоляційних панелей уздовж доріг) та з приймаючою стороною (наприклад, покращення шумоізоляції житла).
Блочна забудова житлових кварталів із тихими зонами у внутрішніх двориках зменшує шум у квартирах, тому будують будинки такого типу. Новобудови зводять на достатній відстані від доріг. Також міська влада використовує нежитлові будівлі, які не потребують звукоізоляції, як барʼєр для захисту населення від шуму.
Основні траси міжміського сполучення Прага проводить повз житлові райони, а також обмежує інтенсивний рух транспорту в місцях, де живуть люди. Там, де рух транспорту обмежити неможливо, використовуються засоби звукоізоляції (наприклад, спеціальні огорожі).
Для зниження рівня шумового забруднення міська влада популяризує міський транспорт і створює умови для того, щоб якомога менше містян використовувало приватні авто.
Згідно з планом дій для Праги та околиць завдяки правильній побудові транспортних і залізничних шляхів можна зменшити шум у конкретному місці на 10 дБА. А якщо враховувати рівень шуму під час розробки планів забудови, можна домогтися зниження шуму аж на 20 дБА.
Також вплинути на шум може озеленення міста — воно знизить загальний рівень на 3 дБА. Але озеленення матиме радше психологічний, аніж акустичний ефект.
Докладніше про те, як Чехія бореться з шумовим забрудненням і скільки відсотків населення Празької агломерації страждає від надмірного шуму, читайте в нашому матеріалі.
Можна тихіше?
Є кілька рішень, які можна запровадити вже зараз для того, щоб зробити українські міста тихішими.
Ще 4 серпня 2023 року Верховна Рада зареєструвала законопроєкт, який передбачає адміністративну відповідальність для водіїв за перевищення рівня шуму, встановленого законодавством. Автори законопроєкту пропонують встановити штраф у розмірі 17 000 грн (за повторне порушення 34 000 грн із позбавленням прав до шести місяців) для водіїв, які «тюнінгують» свої машини й перевищують рівень шуму в містах.
Цей закон потрібно ухвалити. Але цього недостатньо. Вимірюючи рівень шуму і на бульварі Лесі Українки, і біля ст. м. «Хрещатик», ми помітили, що навіть звичайні автомобілі без «гоночного тюнінгу» створюють багато шуму. На графіку, де ми порівнюємо шумове забруднення в центрі Праги та Києва, видно, що на Хрещатику шум стабільно перевищує дозволену норму 70 дБА. Як зазначалося вище, причина у швидкості автомобіля.
Києву потрібно зменшити кількість авто, якими люди їздять на роботу, а натомість розвивати систему громадського транспорту, велосипедну інфраструктуру та пішохідні зони.
Мер Києва Віталій Кличко у 2021 році заявив, що столичну систему громадського транспорту необхідно розвивати, проте далі слів справа не пішла. Детальніше про стан справ із громадським транспортом у нашій статті «Пасажир ловив його, але не спіймав».
Якщо ви хочете дізнатися більше про можливі варіанти вирішення транспортної проблеми Києва, читайте цю нашу статтю.
Також Києву потрібно обмежити максимальну швидкість транспорту. Це крок, який швидко дасть результати.
За даними Томаса Крістенсена, магістра інженерії довкілля та консультанта при Данському технічному університеті, швидкість руху автомобілів впливає на їх гучність.
Зменшення максимальної швидкості транспорту із 70 до 60 км/год знизить рівень шуму на 1,8 дБА, із 60 до 50 км/год — на 2,1 дБА, із 50 до 40 км/год — на 1,3 дБА.
Ці дані взяті з книжки «45 ідей для українських міст та будь-якого іншого міста світу», впорядкованої під керівництвом Мікаеля Колвілла-Андерсена.
Як зменшення максимальної швидкості автомобілів впливає на рівень шуму
Максимальна швидкість руху авто в Києві становить 50 км/год. Однак українське законодавство дозволяє перевищувати максимальну швидкість до 20 км/год без накладення штрафу. Крім того, під час вимірювання враховується максимальна похибка приладів контролю (приблизно 2 км/год). Фактично максимально допустимий рівень швидкості становить 72 км/год.
Утім, із 1 квітня до 1 листопада максимальну швидкість руху на деяких вулицях щороку збільшують аж до 80 км/год (це без урахування дозволу перевищувати швидкість на 20 км/год). У Києві, на відміну від Праги, місто розрізає низка багатосмугових трас без світлофорів, таких як проспект Бажана чи Наддніпрянське шосе. Радикальні обмеження швидкості на цих і подібних ділянках кияни не сприймуть, але якщо залишати на них нинішній швидкісний режим, то потрібно продумувати інші механізми захисту від шуму, адже шум від транспорту на тому самому проспекті Бажана чути за кілька кілометрів.
Зменшення максимальної швидкості руху автомобілів у місті не лише знизить рівень шуму, а ще й вбереже багатьох людей від смертельних ДТП.
У Празі, де ми також вимірювали шум, максимальна швидкість автомобілів становить 50 км/год. І перевищувати цю швидкість без покарання, як в Україні, не можна. У деяких місцях правила можуть бути ще суворіші: у житлових (obytná zóna) і пішохідних (pěší zóna) зонах встановлено обмеження швидкості до 20 км/год, а у велосипедних зонах (cyklistická zóna) — до 30 км/год.
Мешканці квартири на бульварі Лесі Українки, де ми встановлювали шумовимірювач, роблять все можливе, щоб уберегтися від шуму. У них стоять шумоізоляційні вікна, вікна спальні виходять у внутрішній двір, а не на дорогу. Але це не допомагає. Коли вночі з ревом пролітає спортивний автомобіль або мотоцикл, вони прокидаються.
Системно проблему може вирішити тільки влада: місцева і центральна у співпраці, як у Чехії.
