Що змінив конгрес США у санкціях проти Росії
Іран, Російська Федерація, міжнародний тероризм, Північна Корея: саме в такому порядку визначений перелік ворогів/противників (adversaries) Сполучених Штатів, на яких законом будуть накладені санкції та обмеження. Конгрес також заборонив Трампу послаблювати санкції.
Вибране з огляду Сергія Сидоренка, редактора Європейської правди
Що змінили конгресмени
Ключове, найрезонансніше положення збігається в обох версіях, тому можна бути впевненим: воно залишиться також у тому проекті закону, що буде переданий на підпис президенту США.
Ані президент Трамп, ані його наступники не матимуть права без згоди Конгресу пом’якшувати санкції, запроваджені проти РФ. За новими правилами, пропозиція про зняття санкцій або їх елементів передається в Конгрес, де протягом 30 днів (в період літніх канікул – 60 днів) депутати можуть висловити заперечення, і якщо його підтримають колеги, пом’якшення санкцій буде заблоковане.
Це означає, що Путін не матиме жодних шансів кулуарно домовитися з Трампом про "розморозку" відносин, адже президент США може виявитися просто не здатен виконати домовленість.
Щоправда, в деталях механізм такого блокування відрізняється, нижня палата Конгресу дещо ускладнила його у порівнянні з версією Сенату: тепер пропозицію про блокування має вносити лідер парламентської більшості або меншості.
Цікава деталь: цей запобіжник запроваджений лише для антиросійських санкцій.
Обмеження проти КНДР, Ірану, Сирії і так далі працюватимуть за старою схемою, де президент має право ухвалювати рішення самостійно.
Важлива відмінність проектів Сенату та Палати представників стосується санкцій проти міжнародних енергетичних проектів за участі росіян.
У зміненому проекті з’явилася мінімальна дозволена частка участі російських суб’єктів, які підпадають під санкції, у спільних підприємствах з американцями. За новими правилами обмеження застосовуватимуться тільки до підприємств, в яких підсанкційні російські суб'єкти мають принаймні 33%.
Як пояснює Bloomberg, цю норму додали, щоби запобігти "санкційному рейдерству": без мінімального обмеження російські компанії можуть купити невелику частку американського проекту лише для того, щоб "вбити" його.
Між тим нова норма виводить із зони ризику такі проекти, як "Шах Деніз" в Азербайджані, де BP є основним оператором, а російське ПАТ "Лукойл" має 10% акцій, а також проект на нафтових родовищах "Сахаліну-1", де компанія Exxon Neftegas Limited має партнерство з двома російськими компаніями, які мають загальну частку в розмірі 20%.
Як вже зазначалося, законопроект також підтверджує всі санкції проти РФ, запроваджені раніше, а також додає до них нові елементи.
Зокрема, передбачена можливість запровадження санкцій проти держпідприємств РФ, що працюють у металургійній та гірничо-видобувній галузях та на залізничному транспорті; посилені секторальні санкції щодо фінансового сектора РФ та російської енергетики; додані окремі санкцій через кібератаки з РФ тощо.
Та в документі є не лише "звичні" санкції.
В окремій главі Конгрес США встановив за мету "протидію російському впливу в Європі та Євразії".
У документі йдеться і про медіавійни, і про пропаганду, і про інші інструменти гібридної війни, які за останні роки стали звичними для Кремля. Відповідно до законопроекту, президент/уряд США буде зобов’язаний готувати та подавати в парламент перелік медіаорганізацій, які контролюються або спонсоруються урядом РФ; перелік випадків втручання РФ у вибори в інших країнах.
Одним із пріоритетів США оголошена підтримка енергетичної незалежності України.
Проект закону передбачає створення "Фонду для протидії російському впливу" та виділяє до його бюджету $250 млн на 2018-2019 фінансові роки. На реалізацію ініціатив з підтримки енергетичної безпеки України спрямують $30 млн.
Звичайно, новий санкційний закон не буде здатний сам по собі змінити чи зупинити Росію, але його вплив складно переоцінити.
І питання, звісно ж, не в грошах. Головне – те, що після підписання цього закону Трампом можна буде говорити про початок періоду стабільності політики санкцій.
Тиск на РФ з боку США буде зберігатися.
Водночас, в санкційній історії лишається головна інтрига: як на дії США відреагує Євросоюз. Як відомо, європейці вже не раз висловлювали протест через те, що нові американські санкції можуть зачепити європейські компанії, які реалізують спільні з росіянами енергетичні проекти.
У деяких моментах американці пішли на поступки - зокрема, норма про мінімум 33% російського капіталу рятує деякі спільні російсько-європейські проекти. Але в законопроекті і далі лишається принцип, який так обурював європейців - про можливість покарання Вашингтоном компаній, зареєстрованих в ЄС.
Офіційна реакція Єврокомісії на рішення Конгресу на час написання даної статті ще не оприлюднювалася.
