Після перемоги Трампа Прибалтиці та Білорусі слід готуватися до партизанської війни, а Україні можуть втюхати розорений Донбас
Президент Барак Обама радить світові не «чекати найгіршого» від Дональда Трампа в тих країнах, чиї життєві інтереси не залежать від політики новообраного президента. Але ті країни, які можуть стикнутися з потенційний вторгненням Росії, повинні розраховувати лише на себе і готуватися до найгіршого.
Виходячи із рекомендацій Обами, вони не можуть чекати, поки «адміністрація Президента займе свої місця», а потім «робити свої судження щодо того, чи вдасться Трампу жити в мирі та процвітанні із усією міжнародною спільнотою», - пише політолог, американський історик українського походження Олександр Мотиль в своєму блозі для Atlantic Council.
До того часу російські танки вже можуть бути на околицях Талліну, столиці Естонії.
Ніхто не знає, якою буде зовнішня політика адміністрації Трампа. Проте його зневага до ЄС, НАТО, НАФТА та СОТ і до міжнародного права загалом, а також постійне повторювання ним, що цієї зневаги вимагають інтереси Америки, можуть свідчити про те, що він може бути байдужим до агресії Путіна в Східній Європі або, іще гірше, може полегшити її, заохочуючи Росію створити свою сферу впливу.
Балтійські країни є найбільш уразливими з точки зору можливого поглинання Росією. Їм не вистачає військових потужностей, щоб стримувати Росію, а без американської підтримки НАТО, вони не зможуть надіятися на допомогу Альянсу у випадку нападу Росії. Їхня єдина надія – підготовка до тривалої окупації і партизанський опір уздовж ліній антиросійських націоналістичних рухів, які були активні в усіх трьох Прибалтійських державах після Другої світової війни. Не дивно, що Литва недавно випустила посібник, де описано, що робити у випадку, якщо Росія нападе.
Білорусь – наступна з точки зору уразливості. Росія вже має війська, які базуються в країні і велика частина російської меншини, ймовірно, вітатиме захоплення Білорусі Росією. Білоруський президент Александр Лукашенко заявив, що його країна чинитиме опір, але не маючи бойового досвіду і будучи частково лояльними до Росії, білоруські військові сили навряд чи будуть в змозі зупинити російську атаку.
Підземний партизанський рух за зразком того, який заподіяв серйозні збитки німцям під час Другої світової війни, ймовірно, і якщо координуватиметься із подібними рухами прибалтійських країн, можуть зробити російську окупацію дуже дорогою.
Україна є менш вразливою для звичайного нападу, оскільки існуюча війна з Росією дозволила Києву створити серйозну армію, яка вже довела свою спроможність в боях на Донбасі. Звісно, Росія може розпочати повномасштабну війну з Україною, але це вимагатиме мобілізації майже усієї її армії та застосування повітряних сил. Але навіть в такому разі немає впевненості, що українські солдати та населення здадуться.
Українська уразливість є більшою мірою політичною, ніж військовою.
Уявіть, що Трамп і Путін домовилися про наступне: США визнають анексію Криму, а Росія в свою чергу виводить війська і економічну допомогу з Донбасу, заповівши зруйновану територію, її злиденне і відчужене населення, а також десятки добре озброєних сепаратистів Україні. Україні складно буде сказати «ні», адже повернення Донбасу було основною офіційною риторикою Києва з 2014 року.
Реінтеграція такого Донбасу покладе кінець реформам, прозахідним цінностям і демократії. Більше того, від цього збанкрутує уряд, поляризується населення і дестабілізується вся країна. Путін, з допомогою Трампа, може успішно почати знищувати Україну, не втративши при цьому жодного російського солдата.
Всі ці «найгірші випадки» можуть не матеріалізуватися, але Білорусь, Естонія, Литва, Латвія та Україна не можуть дозволити собі такої розкоші, як чекати, поки вляжеться поствиборчий пил і вже потім вирішувати, що робити далі. Вони вже мають готуватися до найгірших сценаріїв. Прибалти та білоруси повинні готуватися до розширеної партизанської війни, а українці повинні мати план «Б» на випадок, як Росія захоче перетворити Донбас на троянського коня.
Європа, чи те що залишилося від цього суб’єкта в світі Трампа, повинна почати усвідомлювати, що вже за рік чи два російські танки можуть базувати на східному європейському кордоні, хвилі східноєвропейських біженців можуть просити притулку в ЄС, а Росія, мілітарно перенапружена та економічно слабка, може виявитися на межі краху.
Все це завдяки Трампу.
Олександр Мотиль для Atlantic Council