У Фінляндії оцінювати учнів у балах та порівнювати їх між собою забороняється законом.

Фінська шкільна освіта вважається найкращою у Європі. Навчання триває лише 9 років. Учні молодших класів мають по три-чотири уроки на день, старших – по п’ять-шість. Між уроками довгі перерви. Дзвінків немає. Домашнього завдання задається мало. До четвертого класу оцінок не ставлять.

У класах – не більше 20-ти дітей. Робота проводиться в командах, учні навчають один одного та самі складають свій план на рік у відповідності до заявленого педагогами річного курсу.

До четвертого класу оцінювати учнів у балах та порівнювати їх між собою забороняється законом. Дозволяється лише словесна оцінка вчителя і порівняння успіхів учня на різних етапах. Зовнішнє оцінювання фінських учнів відбувається лише один раз після закінчення середньої школи. Потім учнів оцінюють двічі на рік.

Фінські діти навчаються в однакових школах і класах незалежно від походження родини, багатства і культури. Тим не менш, раз на тиждень діти діляться на групи з предмету «Релігія» | finland.fi © Tor Wennström/Lehtikuva

Центральну роль у системі освіти займає фігура педагога. Вчителів намагаються звільнити від звітності перед контролюючими органами, щоб вивільнити їхню енергію на творчі експерименти. Такий підхід також сприяє професійному розвитку педагогів.

Завдання вчителя – навчати дітей, а не готувати їх до екзаменів. Акцент в освіті робиться на мові, у тому числі іноземній, мистецтві та практичних уміннях. Вже у школі вивчають економіку та соціальні науки. Багато вчителів у своїх програмах використовують педагогіку Монтессорі, Френе, Штайнера. Майже половина вчителів і вихователів у школах – чоловіки.

Докладається багато зусиль, щоб школа не була для учнів стресовим досвідом. Школа існує для учнів і викладачів, а не для прихованих державних інтересів. Програми виховують особистостей, а не майбутніх покірних службовців.

Учні забезпечуються книжками, олівцями, гарячими обідами, медичною допомогою. При школах діють шкільні автобуси. Всі етапи освіти (дошкільна, шкільна, професійна, академічна) – безкоштовні.

Витрати Фінляндії на освіту становлять 6,8% від валового внутрішнього продукту та 12,1% від загальних витрат уряду (свого часу було 21,7%). Цей показник дещо перевищує середній по Євросоюзу. В Україні він становить 6,4% та 18,9% відповідно.

Авторитет сучасної системи освіти Фінляндії – наслідок не однієї радикальної реформи, а тривалих періодичних мікроперетворень. Освіта у Фінляндії весь час реформувалася, ще за часів Фінляндського князівства у складі Російської імперії на початку ХХ століття. Сучасні риси і цінності фінська освіта отримала у 80-х роках минулого століття.

«Зовнішнє оцінювання фінських учнів відбувається лише один раз після закінчення середньої школи. Під час складання іспиту дозволяється користуватися інтернетом та довідниками».

Тоді, наприкінці 1980-х, було закладено фундаментальний принцип системи освіти – егалітаризм, тобто загальну доступність освіти. Тоді ж розпочалася децентралізація – перехід відповідальності за організацію освіти від міністерства до муніципалітетів, а поступово і до шкіл.

Національне бюро освіти почало визначати лише загальні пріоритети, а рішення щодо способів їх втілення приймалися безпосередньо вчителями у школах з урахуванням історичних та ментальних особливостей тої чи іншої місцевості. Передання вчителю повної відповідальності за процес навчання зробило цю професію вкрай престижною з конкурсом 1 до 10 та високою зарплатнею.

У ліцеях, коледжах та університетах навчання проводиться за принципом курсів, а не класів.

При університетах також діють програми навчання для дорослих. Дуже важливим є те, що Фінляндія – одна з перших країн світу, де кількість дорослих, що навчаються на курсах постійної освіти, перевищує кількість студентів, що здобувають свій перший диплом!

На різних програмах в університетах навчається більше половини працездатного населення країни.

Реформа освіти Фінляндії не потребувала фінансових вливань, тому що була поступовою та носила лише структурний характер. У результаті фінська освіта вже багато років визнається однією з найкращих у світі. За сумою авторитетних світових досліджень PISA та TIMSS, а також індексу освіти ООН, Фінляндія очолює рейтинг найкращих освітніх систем, обходячи азіатів – Японію, Південну Корею, Сінгапур, Гонконг.

«Оцінювати учнів у балах та порівнювати їх між собою забороняється законом. Учні навчають один одного та самі складають свій план навчання на рік».

Однак ще однією особливістю фінського підходу до освіти є те, що попри всі показники реформи не зупиняються і проводяться регулярно, принаймні кожні 10 років. Це підтверджує, що сьогодні неможливо винайти ідеальну та остаточну форму того, як треба вчити дітей. Найкращою виявляється стратегія постійного оновлення, реакції на свіжі коливання. З цієї ж причини фінську систему не можна просто взяти і відтворити в іншій країні.

Компанія Finpeda, яка проводить експериментальні дослідженнями у сфері фінської середньої освіти та ставить за мету її лідерство у світі, уже зараз формує візію школи майбутнього. Нове призначення школи експерти бачать не у формуванні знань, а в соціальній адаптації та мультикультурному вихованні учнів.

Предметом особливої уваги Finpeda вважає дизайнерську трансформацію навчальних закладів. Стіни школи мають надихати на здобуття нових знань та навичок. Крім того, фахівці компанії розробляють тестову модель 3D-гри, здатної замінити реальну школу гнучкою віртуальною імітацією.

Джерело: Велика ідея