Ф

Фінські школи найкращі у світі. Там не ставлять оцінок і учать учитися, а не складати іспити (ЧАСТИНА 1)

Українська школа учить подвійним стандартам, брехні і "халяві", в ній серед школярів не модно здобувати знання, більшість учителів не мислять свого життя без хабарів у формі платного «репетиторства» у класі після занять. Прірва між «елітними» школами і школами «з масиву» шалена, і ніхто особливо не турбується з цього приводу. Щоб зрозуміти, якими проблемами переймається інший світ, ТЕКСТИ публікують статтю з американського журналу про фінську освіту.

Автор: Ліннелл Генкок, фото: Стюарт Конвей, журнал Смітсоніан, вересень 2011, переклав Артем Чапай.

«Наступного року я взяв Бесарта своїм особистим учнем», – сказав Лоухівуорі у своєму кабінеті з бітловським постером Yellow Submarine на стіні та електрогітарою в кутку. У вільний від вивчення природничих наук, географії та математики час Бесарт перебував поруч зі столом Лоухівуорі під час уроків для 9- та 10-літніх, читаючи одну за одною книжки з чималої стопки.

Хлопець поволі читав одну, потім іншу, а тоді почав поглинати їх десятками. До кінця того року син косовських біженців освоїв багату на голосні звуки мову своєї нової країни й усвідомив, що він здатен учитися.

Через кілька років, 20-літній Бесарт з’явився на шкільній різдвяній вечірці з пляшкою коньяку в руці та широкою усмішкою на обличчі. «Ви допомогли мені», – сказав він своєму колишньому вчителю.

Бесарт відкрив власну фірму з ремонту авто та власну прибиральницьку компанію. «Нічого особливого, – сказав мені Лоухівуорі. – Саме це ми робимо щодня. Готуємо дітей до життя».

Карі Лоухівуорі, директор школи у Броварах передмісті Хельсінкі

Ця історія про одну врятовану дитину показує деякі з причин разючої історії успіху, яку здобула в галузі освіті маленька північна нація – це явище, що надихає, збиває з пантелику й навіть дратує багатьох американських батьків і педагогів.

Фінська шкільна освіта стала раптом гарячою темою для дебатів після того, як у 2010 році документальний фільм «Чекаючи на супермена» протиставив її проблемним американським публічним школам.

«Будь-якою ціною» – ставлення, властиве не тільки 30 учителям у школі Кірккоярві, але й більшості з 62 тисяч педагогів у 3500 школах від Лапландії до Турку.

Фінські шкільні вчителі – це професіонали, відібрані серед найкращих десяти відсотків бакалаврів, що пройшли конкурс на отримання необхідного для викладання магістерського диплому з педагогіки.

Багато шкіл настільки невеликі, що кожен учитель знає кожного учня. Якщо один метод виявляється непридатним – учителі радяться між собою та пробують інший. Схоже, вчителям подобаються виклики. Близько 30 відсотків дітей у Фінляндії отримують ту чи іншу спеціальну допомогу в перші дев’ять років школи.

Школа, в якій викладає Лоухівуорі, випустила в минулому році 240 дев’ятикласників. І всупереч репутації Фінляндії як етнічно гомогенної країни, понад половина зі 150 учнів початкових класів у цій школі – емігранти: з Сомалі, Іраку, Росії, Бангладешу, Естонії, Ефіопії та інших країн.

«Дітей із багатих родин із освіченими родичами можуть учити й дурні вчителі, – з усмішкою каже Лоухівуорі. – Ми ж намагаємося помітити слабких учнів. Це – глибоко в нашому мисленні».

Трансформація фінської освітньої системи почалася близько 40 років тому – як ключовий рушій плану економічного відновлення. Самі педагоги не знали про свій успіх до 2000 року, коли перші результати Програми міжнародної оцінки студентів, стандартизованого тесту для 15-літніх у 40 країнах, виявили, що фінська молодь читає найкраще у світі.

Через три роки фіни так само виявилися найкращими з математики. До 2006 року Фінляндія стала найкращою серед 57 країн з природничих наук. За результатами 2009 року, Фінляндія виявилась одночасно другою за науками, третьою за читанням і шостою з математики. Тести пройшли близько півмільйона учнів у всьому світі. «Я досі дивуюся, – сказала Арйяріта Хейккінен, директор однієї з середніх шкіл у Хельсінкі. – Я й не знала, що ми настільки сильні».

У Сполучених Штатах, які шпортаються десь у середніх рядах уже понад десятиліття, урядовці спробували запровадити в публічних школах ринкову конкуренцію. Останніми роками група фінансистів і філантропів з Вол Стріт, таких як Білл Гейтс, вкладають гроші в ідеї приватного сектора, такі як ваучери (коли учень отримує ваучер на певну суму і гроші перераховуються в ту школу, яку цей учень обрав. - ТЕКСТИ) , заснована на даних шкільна програма та чартерні школи – кількість яких за останні десять років подвоїлася.

Президент Обама теж, схоже, поставив на конкуренцію. Його ініціатива «Гонка до вершин» заохочує конкуренцію між штатами за федеральні долари на основі тестів та інших методів оцінювання вчителів. Така філософія у Фінляндії не проканала б. «Власне, я думаю, вчителі б обурилися, – каже Тімо Хайккінен, директор школи в Хельсінкі з 24-річним педагогічним стажем. – Якщо вимірювати лише статистику, не помічаєш людського аспекту».

У Фінляндії нема обов’язкових стандартизованих тестів – окрім одного іспиту в кінці випускного класу. Немає рейтингів, немає порівняння чи конкуренції між учнями, школами чи регіонами. Школи у Фінляндії фінансуються державою. Люди в урядових установах, що відповідають за школи – від національного до місцевого рівня – є педагогами, а не бізнесменами, військовими чи політиками.

У всіх шкіл ті самі цілі й той самий викладацький склад, який набирають із однієї сукупності педагогів із магістерськими дипломами.

Результатом є те, що дитина у Фінляндії може отримати освіту однакової якості незалежно від того, чи вона живе в глухому селі, чи в університетському містечку. Різниця між найслабшими та найсильнішими учнями – найменша у світі, відповідно до останнього дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку.

«Рівність – найважливіше слово у фінській освіті. Всі політичні партії – як праві, так і ліві – погоджуються в цьому», – каже Оллі Лууккаінен, президент впливової профспілки вчителів.

Дев’яносто три відсотки фіннів закінчують вищі класи середньої школи чи професійних шкіл – це на 17,5 відсоткових пунктів вище, ніж у США. Шістдесят шість відсотків фіннів здобувають вищу освіту – це найвищий показник у Європейському Союзі.

І все ж, знамениті своєю стриманістю фіни аж ніяк не б’ють себе в груди. Вони з готовністю відзначають свій нещодавно здобутий чемпіонський титутл з хокею – але не показники в міжнародних освітніх тестах. «Ми вчимо дітей, як учитись – а не як здавати тести», – каже Пасі Салберг, колишній учитель фізики й математики, який зараз працює у фінському Міністерстві освіти й культури. – Нас не так уже й цікавлять ці тести. Нам важливо не це».

продовження читайте тут

* * *

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам читачів.

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода.

Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Наш рахунок на ПейПел: eugenelakinsky@gmail.com

Наш гаманець у гривнях на ВебМані

U336801545841

Гроші на рахунок можна слати і на телефон

096 551 68 93 - це Київстар, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com

Ви можете підтримати ТЕКСТИ також і тим, що поширите цей матеріал і ці реквізити в соціальних мережах.

фінляндія інозмі освіта школа досвід

Знак гривні
Знак гривні