Фрагменти

Літо можливостей. Чому успіхи українських дронів ще не означають перелому на фронті

Сили оборони отримали унікальне технологічне вікно можливостей завдяки масштабуванню "мідлстрайків" — ударів безпілотниками на глибину від 30 до 200 кілометрів. Спуск цих засобів на рівень лінійних підрозділів дозволив розпочати системне знищення російської логістики у раніше безпечному тилу. Однак повільний цикл ухвалення рішень командуванням та критична ситуація на лінії зіткнення, зокрема загроза прориву в Костянтинівці, можуть нівелювати цей успіх.

Про це йдеться у статті УП.

Масштабування мідлстрайків

Як пише видання, самі по собі удари дронами-камікадзе на середні дистанції не є новинкою — раніше їх успішно застосовували спецслужби на кшталт ГУР, СБУ чи Сил безпілотних систем.

Проте на початку 2026 року відбувся якісний зсув: "мідлстрайки" почали спускати на рівень корпусних батальйонів БПЛА, що призвело до різкого масштабування технології. З початку року до червня кількість уражень на глибину понад 20 кілометрів зросла майже в 13 разів, а на глибину понад 50 кілометрів — у 44 рази.

Як зазначається у публікації, ключову роль у цьому процесі відіграли ініціативність команди міністра оборони Михайла Федорова, блокування системи Starlink для росіян та гострий запит військових на доступні засоби середнього радіуса дії. На озброєння почали масово надходити відносно дешеві вітчизняні дрони на кшталт "Дартсів", а також "Батони", "Блискавки", "Хорнети" та "Вендетти". Вони дозволяють лінійним бригадам уражати логістичні колони, паливозаправники та техніку ворога на відстані, де раніше окупанти почувалися у цілковитій безпеці.

Ціна зволікання

Попри очевидний успіх на полі бою, шлях до впровадження нових технологій виявився надто тернистим через спротив військової бюрократії. Як йдеться у матеріалі, пропозиція щодо створення нового класу дешевих дронів для ударів на 30+ кілометрів під назвою "Тактичний край" була представлена Генштабу ще рік тому. Проте ідея застрягла в узгодженнях і була дотиснута лише в січні 2026 року, коли Федоров очолив Міністерство оборони.

Ціна такої затримки є надзвичайно високою в умовах динамічної війни технологій.

"Цикл ухвалення рішень генералітетом, жаліються УП співрозмовники, ознайомлені з взаємодією Міноборони та Генштабу, відстає. Це стосується як питань БПЛА, так і закупівель НРК, переходу на дальні артилерійські постріли (через розростання кілзони) тощо.

На те, на що цілком можна відреагувати за місяць – два, головкому та Генштабу потрібен майже рік. І це занадто довго. Україна не може собі цього дозволити. Технологічний вимір російсько-української війни побудований таким чином, що одна зі сторін винаходить щось нове і використовує це максимально, допоки інша не винайшла протидію. І часом, доки пошук цієї протидії триває, треба скористатися сповна", — наголошується в статті.

Зараз оборонне відомство намагається надолужити згаяне — Міноборони оголосило конкурс на виробництво понад 100 тисяч мідлстрайків до кінця року та розраховує на аналогічну кількість засобів у межах міжнародної допомоги.

Щоб "прожити" щонайменше місяць до завершення конкурсу і не втрачати час, Міноборони перерозподілило кілька мільярдів гривень всередині свого бюджету й роздало їх 20 ефективним підрозділам БПЛА. Ці підрозділи мають самостійно купити дрони та відстріляти їх найближчими місяцями.

Реальність "на землі"

Поки у небі розгортається технологічна боротьба, ситуація безпосередньо на лінії зіткнення залишається вкрай важкою та не дає підстав для заяв про перехоплення стратегічної ініціативи. Відчутного ефект від роботи мідлстрайків на фронті поки що немає, і про нього можна буде говорити в кінці літа — на початку осені.

Співрозмовники видання серед військових і аналітиків зазначають, що наразі йдеться лише про стабілізацію лінії фронту та зупинку деградації оборони, яка тривала з осені 2023 року. Як пише УП, найбільш загрозлива ситуація спостерігається на Слов'янському, Костянтинівському, Покровському та Гуляйпільському напрямках.

Особливе занепокоєння викликає ситуація у Костянтинівці. Як повідомляється у публікації, ворог намагається застосувати тут той самий сценарій, що й раніше в Покровську: російські війська знаходять стики між позиціями виснажених українських бригад і малими групами просочуються в міську забудову. За даними УП, станом на початок липня у місто вже інфільтрувалося до 130 окупантів, які перевдягаються в цивільний одяг та полюють на українських операторів БПЛА.

Авторка статті підкреслює: без зачистки міських кварталів та залучення свіжих сил зберегти ефективність оборони буде вкрай важко. Окрім цього, на фронті гостро відчуваються дефіцит наземних роботизованих комплексів (НРК), виснаження особового складу та хронічний брак нових людей, що потребує негайних скоординованих дій усього державного апарату.

мідлстрайк проблеми в ЗСУ стратегічна адаптація стратегія тактика фронт