Фрагменти

«Це лише початок пекельного літа для росіян». WSJ назвало «найпотужнішу зброю України»

"Найпотужніша зброя України — це солдати, які відмовляються здаватися", — пише у великому репортажі The Wall Street Journal. Видання зазначає, що тисячі тих, хто вступив до війська у перші дні війни, досі перебувають на передовій, попри дедалі більші втрати у їхніх життях.

Ігор Візиренко воює з початку великої війни. Фото: Емануеле Сатоллі для WSJ

WSJ описує історію молодшого лейтенанта Ігоря Візиренка. У нього нервовий тик через контузії та кульгавість, що виникла через проблеми зі спиною. Крім того, є й невидимі шрами. Десять загиблих друзів. Донька, яка народилася після вторгнення і яку він майже не бачив.

Воюють понад чотири роки

Як йдеться у репортажі, Візиренко, який приєднався до української армії в перші тижні після російського вторгнення, та багато хто з його підрозділу воюють уже понад чотири роки.

"Фізичний та психологічний вплив зростав у міру того, як війна затягувалася — і тепер вона триває довше, ніж Перша світова війна.

Але українські війська виявилися стійкими — і це починає приносити плоди на тлі перших ознак того, що хід війни починає розвертатися проти Москви. Протягом останніх місяців територіальні здобутки Росії зійшли нанівець, а її втрати зросли. Україна дедалі частіше відповідає на обстріли Москви ударами вглиб Росії", — пишуть автори публікації.

WSJ додає, що зміна на користь українських військ не залишилася непоміченою на передовій. «Ми відчуваємо різницю», — каже Візиренко.

На ділянці фронту, де воює підрозділ Візиренка, українські військові використовують багато безпілотників, що має смертоносний ефект для російських солдатів.

«Я вірю, що це лише початок пекельного літа для росіян — такого, яке вони запам'ятають», — наголошує військовий.

Екзистенційна війна

Американське видання пише, що більшість українців не хочуть «миру за будь-яку ціну», наводячи дані опитування КМІС, що 57% респондентів відкидають вимоги Росії щодо відмови України від контролю над Донбасом. Солдати особливо налаштовані проти цих вимог: 59% виступають проти умов, які просуває Вашингтон.

34-річний Візиренко вважає цю війну екзистенціальною для своєї країни. Коли він ішов до війська, то сказав своїй дружині Юлії: «Якщо не я, то хто тебе захистить? Не сусід же буде захищати мою дружину і мою дитину».

Майже рік підрозділ Візиренка з 21-ї окремої механізованої бригади відбивали хвилі російських атак поблизу міста Часів Яр. Зараз вони та інші бійці стримують просування ЗС РФ неподалік Лимана.

Побратимство з іншими солдатами в його підрозділі є одним із найбільших факторів, що підтримують його волю до боротьби, зазначає WSJ. Візиренко заявив, що не збирається звільнятися зі служби за станом здоров'я, попри свої травми. «Моя позиція проста: я втомився, але ми повинні це закінчити», — сказав він.

Візиренко поділився, що все, чого він хоче після закінчення війни, — це взяти своїх доньок і дружину в ліс і слухати спів птахів.

битва за донбас війна люди військові захисники України стійкість успіхи зсу