Фрагменти
Історія українського бійця, який два тижні провів у бліндажі з росіянином і переконав його здатися, — The Guardian
Британське видання The Guardian опублікувало історію 34-річного капрала 118-ї бригади Вадима Летунова, який після розгрому своєї позиції помилково потрапив до ворожого бліндажа. Там на українського бійця чекали два тижні підземного виживання пліч-о-пліч із російським солдатом, якого він зрештою переконав здатися у полон.
Психологічна дуель під землею
Історія почалася наприкінці лютого, коли після масованого обстрілу позиції Летунова було знищено, а його побратим загинув. Контужений боєць без взуття зміг дістатися до найближчого бліндажа серед дерев, де замість своїх зустрів росіянина Микиту — колишнього в’язня, мобілізованого на війну проти України.
Опинившись у полоні, українець зрозумів, що єдиний спосіб вижити — це маніпуляція та гра на слабкостях окупанта. Вадим почав вдавати «дурника», щоб приспати пильність Микити, який страждав від різких перепадів настрою та періодично погрожував йому стратою. «Він міг перетворитися на маніяка, приставити пістолет до мого чола і сказати: "Я вб'ю тебе прямо зараз". А через секунду просто змінював думку і відкладав зброю», — згадує Летунов.
Умови перебування в бліндажі були катастрофічними: дрони скидали мінімальні пайки, а воду доводилося збирати буквально по краплях. Попри те, що Микита вірив у кремлівську пропаганду про «українських наркоманів» та шукав у Вадима вмонтовані GPS-трекери, він поступово почав ділитися з полоненим їжею та скаржитися на власну долю.
Росіянин зізнавався, що вони змушені пити власну сечу через відсутність логістики. Саме на цьому тлі Летунов почав переконувати ворога, що здача українцям — це єдиний шанс на нормальну їжу та життя.
Вихід до своїх та «обмін» ролями
Коли запаси води вичерпалися остаточно, Вадим переконав Микиту вийти до українських позицій. Щоб свої дрони не знищили обох, Летунов змайстрував табличку зі своїм позивним «Картман» і номером бригади. Ризик був величезний, адже українське командування вже встигло офіційно повідомити матері Вадима про його ймовірну загибель.
Коли над ними з'явився український дрон, Летунов упав на коліна перед табличкою, намагаючись довести, що він свій. «Я подумав: "Або зараз буде вибух і кінець, або початок нового життя"», — розповідає боєць.
Другий дрон-камікадзе скасували лише після того, як командир перевірив акаунти Летунова в соцмережах і зрозумів, що виснажена постать — це їхній зниклий товариш. Через пів години з'явився інший дрон, з якого скинули рацію.
«Я розповів їм про Микиту, і вони почали ставити запитання», — сказав Летунов. «Я намагався натякнути, щоб вони припинили, що я полонений, а не він, і що моє життя залежить від його настрою. Ми одразу замовили їжу та воду».
Дрон скинув чотири пакунки з їжею, яку треба розігрівати в окропі. Вадим сказав Микиті, що не може ковтати, і віддав йому свою порцію. «Чи була це знову маніпуляція? Так. Він казав мені, що коли він ситий, то добрий», — пояснив він. Також доставляли «паршиві» сигарети.
Летунов каже, що до останнього моменту не був упевнений, чи справді Микита здасться, чи підірве його разом із бліндажем. Однієї п'ятниці на їхні позиції насунувся туман, і раптово з'явилася українська бронемашина. Чоловіки заскочили всередину. «Я до останнього не вірив, що виберуся звідти», — сказав Летунов.
Микита добровільно здався та знищив свій мобільний телефон перед посадкою. У штабі бригади були приголомшені: Летунов не просто повернувся з «того світу», а й привів із собою полоненого.
Вадим, який на момент порятунку уже страждав від гангрени на нозі, зараз проходить реабілітацію в Одесі після втрати пальця, називаючи свій порятунок шансом один на мільйон: «Я був полоненим. Але в результаті я вийшов із полоненим, тільки навпаки. Це рідкість».