Як Україна нарощує стратегічну перевагу: аналіз дослідника війни Міка Раяна

Наземна війна

За 1 521 день з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії характер бойових дій на українських лініях фронту усталився як ритм штурмів, оборони та виснажливих обмінів ударами. Цей ритм час від часу переривають локальні просування, які перевіряють, чи зможе Україна або Росія розвинути тактичні здобутки до глибших оперативних проривів. Поки що в 2026 році цього не зробила жодна зі сторін.

За даними Генерального штабу України, лише 24 квітня було зафіксовано 236 бойових зіткнень, причому російські сили потужно тиснули на Покровському та Костянтинівсько-Дружківському напрямках. Українські сили зафіксували просування саме в цих районах. Оцінка кампанії від Інституту вивчення війни від 24 квітня підтвердила, що українські сили просунулися в районі Костянтинівки – Дружківки та на Покровському напрямку.

Прикметною є відсутність територіальних здобутків Росії в 2026 році. У звіті Russia Matters War Report Card за 22 квітня зазначено, що за чотиритижневий період з 24 березня по 21 квітня 2026 року російські війська втратили в чистому підсумку дві квадратні милі української території. Цьому передувала чиста втрата чотирьох квадратних миль у попередньому періоді.

Минулого тижня на тлі наземної війни з'явилося одне цікаве технічне зауваження, яке я хотів би тут підкреслити. Операції з обману, маскування та використання макетів пережили потужне повернення під час війни. Цікавою дотичною темою є маскування тактичних антен.

Це висвітлено в останньому випуску щомісячного технічного огляду Інституту Острова Зміїний. Як зазначається в статті: "Це частина зростаючого набору польових імпровізованих технік маскування, що відображає ширшу тенденцію: живучість дедалі більше пов'язана з приховуванням критичних вузлів, а не лише із захистом самих платформ".

Українські глибокі удари сягнули Уралу

Найвагомішою оперативною подією минулого тижня став український удар далекобійними дронами по цілях на Уралі в Росії. Українські дрони вперше досягли Уралу, подолавши понад 1 800 кілометрів від кордону України та обходячи російську протиповітряну оборону впродовж понад десяти годин. Дрони вразили цілі в Єкатеринбурзі, де російська РЕБ відхилила один із дронів у житловий будинок, поранивши шістьох цивільних, та в Челябінську, де вибухи зачепили Челябінський металургійний комбінат.

Ще важливіше те, що українські удари були спрямовані на Челябінське вище військове авіаційне училище штурманів – заклад, який готує екіпажі, причетні до ударів по українських містах. Місцеві джерела підтвердили щонайменше два прямі влучання в льотне училище.

22 квітня нафтопереробні заводи в Туапсе та Новокуйбишевську в Росії були змушені зупинити роботу після скоординованих атак дронів. Завод у Туапсе, який переробляє 12 мільйонів тонн нафти на рік, зазнав ударів двічі менше ніж за тиждень. Разом із попередніми ударами українська дронова кампанія пошкодила або знищила приблизно 20 відсотків російських нафтопереробних потужностей з початку 2024 року.

Україна зберігає кампанію глибоких ударів проти російської нафтової інфраструктури попри повідомлення про тиск з боку деяких міжнародних партнерів призупинити удари по енергетичній інфраструктурі через зростання світових цін на енергоносії. Розрахунок України, схоже, полягає в тому, що зменшення російських нафтових доходів, навіть ціною певних дипломатичних поступок, є кращим за те, щоб дозволяти Москві й далі фінансувати вторгнення.

Ці удари також показують, як Україна за останні кілька років послабила російські спроможності протиповітряної оборони. Як наслідок, для прикриття величезного російського простору, широкого спектра тактичних фронтових підрозділів, нафтової інфраструктури, оборонної промисловості та інших цілей стратегічного значення для воєнних зусиль Росії проти України дедалі менше доступно систем ППО.

Зокрема, у період з червня 2025 року по березень 2026 року Україна вразила 27 систем "Панцир", тоді як їх виробничі потужності оцінюються лише на рівні 30-45 одиниць на рік.

Економічне напруження та соціальний тиск у Росії

Економічне становище Росії, хоч і не зазнає краху, дедалі більше ускладнюється через вартість війни в Україні та українські глибокі удари. Центральний банк росії знизив ключову процентну ставку втретє у 2026 році та увосьме за останні 12 місяців – закономірність, яка є спробою балансувати між стримуванням викликаної війною інфляції та підтримкою економічної активності.

В оцінках Інституту вивчення війни зазначається, що російська економіка продовжує просідати під тиском воєнних витрат, а опитування як російських державних, так і незалежних установ фіксують зростаюче суспільне невдоволення президентом Путіним, спричинене зростанням втрат у війні та посиленням кремлівської цензурної кампанії.

Українські удари дронами додатково посилили цей тиск на російський тил. Удар по Уралу цього тижня продемонстрував, що жодна частина території Росії більше не перебуває в безпеці поза зоною досяжності України. Міста в західних регіонах росії, зокрема Бєлгород, на початку 2026 року пережили багатотижневі відключення електроенергії, спричинені українськими ударами. російське керівництво не убезпечило своє населення від фізичних наслідків війни, яку воно ж і розв'язало.

Оцінка ситуації в Україні

Операції Росії у 2026 році йдуть не дуже добре. Натомість Україна добре діє на лінії фронту, у своїх глибоких ударних операціях та в дипломатичних зусиллях.

Щоб підтвердити (або спростувати) цю гіпотезу, я розклав українські воєнні зусилля на вісім окремих вимірів для аналізу. Ці виміри – дипломатія, інформаційні операції, управління альянсами, нові прихильники, наземні операції, далекобійні удари, технологічні інновації та оборонна промисловість – у сукупності охоплюють характер війни як багатовимірного змагання волі, виснаження, національної стійкості, дипломатії та адаптації.

Загалом виникає картина зростаючої стратегічної переваги України. П'ять із восьми показників успіху досягнуті значною мірою або повністю. Водночас стійкість російського мобілізаційного ресурсу залишається стратегічним ризиком для воєнної стратегії України на 2026 рік. Росія все ще окуповує значні українські території, все ще щоночі завдає ударів по українських містах із повітря і повільно просувається в окремих частинах Донеччини. Її теорія перемоги – пережити західну волю, поки що не спростована.

ппо окупантів стратегічна адаптація стратегія тактика удари по РФ фронт

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск