Фрагменти
Чому поразка Орбана стала поворотним моментом для всього світу, — Енн Епплбом
Історикиня та лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом у колонці для The Atlantic аналізує історичний зсув в угорській політиці. Після 16 років беззаперечного домінування Віктора Орбана опозиційний рух зміг не лише кинути виклик автократу, а й здобути конституційну більшість, зруйнувавши міф про непереможність неліберальних режимів. Texty.org.ua наводять повний переклад матеріалу.
Поразка Віктора Орбана, автократичного прем'єр-міністра Угорщини, вимагала не просто звичайної виборчої кампанії чи нових меседжів, а радше побудови широкого, різноманітного та патріотичного масового суспільного руху. І побудувавши саме це, угорська опозиція змінила політику в усьому світі.
Програш Орбана поклав край припущенню про неминучість, яке пронизувало рух MAGA, а також переконанню — присутньому і в риториці російського президента Володимира Путіна — що неліберальні партії якимось чином приречені не просто перемагати, а утримувати владу вічно, тому що вони мають підтримку «справжнього» народу.
«Справжні» люди втомлюються від своїх правителів. Старі ідеї стають несвіжими
Як виявилося, історія так не працює. «Справжні» люди втомлюються від своїх правителів. Старі ідеї стають несвіжими. Молодь ставить під сумнів ортодоксальність. Нелібералізм призводить до корупції. І якщо Орбан може програти, то його російські та американські шанувальники — теж.
Петер Мадяр, лідер опозиції та ймовірний наступний прем'єр-міністр Угорщини, здобув перемогу зі значним відривом, що забезпечило йому та його партії «Тиса» конституційну більшість. Для цього їм довелося подолати перешкоди, зазвичай не притаманні європейським демократіям. Після 16 років того, що сам Орбан описував як неліберальний режим, політична партія угорського лідера «Фідес» стала контролювати більшу частину судової системи, бюрократії та університетів, а також групу олігархічних компаній, які своєю чергою контролювали значну частину економіки.
Група російської розвідки розгорнула діяльність у Будапешті, щоб посилити кампанію Орбана
Орбан використовував свій контроль над державою для побудови надзвичайної мережі міжнародних неліберальних і крайніх правих прихильників, а також механізмів фінансування для підтримки деяких із них. В останні тижні кампанії ці друзі та бенефіціари згуртувалися навколо нього. Орбан отримав візити або словесну підтримку від Дональда Трампа, Джей Ді Венса, Беньяміна Нетаньягу, лідерки французьких крайніх правих Марін Ле Пен, очільниці німецьких ультраправих Аліси Вайдель та інших неліберальних лідерів з Аргентини, Польщі, Словаччини, Бразилії та інших країн. Як угорські, так і американські медіа повідомляли, що група російської розвідки розгорнула діяльність у Будапешті, щоб посилити кампанію Орбана в соціальних мережах і, можливо, влаштувати провокації.
Натомість Мадяр мав дуже обмежений доступ до угорських медіа, переважна більшість яких належить або державі, або олігархам «Фідес». Він і його партія мали обмежений доступ навіть до рекламних площ, як через те, що мали менше грошей, ніж правляча партія, так і через те, що багато рекламних місць контролюються урядом. Лідери та прихильники «Тиси» також зіткнулися з особистими перешкодами. Рік тому я зустріла політика «Тиси», який розповів мені, що його дружина втратила роботу, а друзі почали триматися осторонь після того, як він оголосив про підтримку Мадяра. Базу даних «Тиси» в один момент зламали та виклали в мережу, очевидно, щоб заохотити переслідування членів партії. Навіть три тижні тому багато лідерів «Тиси» в Будапешті погоджувалися говорити лише на умовах анонімності.
Мадяр з 2024 року подорожував країною, відвідуючи малі містечка та села, багато з них — неодноразово
Мадяр та його команда чинили опір «на землі». Розуміючи, що не зможе перемогти, якщо обмежиться лише Будапештом та іншими великими містами, Мадяр з 2024 року подорожував країною, відвідуючи малі містечка та села, багато з них — неодноразово. В останні кілька днів кампанії він проводив по п'ять або шість передвиборчих зустрічей щодня. Він уникав тем, які вирішив просувати Орбан — глобальна політика, війна в Україні, конспіорологія про те, що Україна нібито таємно співпрацює проти Угорщини або навіть може в неї вторгнутися — і зосередив свої передвиборчі промови та соціальні мережі на економіці, охороні здоров'я та школах. Як колишній член «Фідес», він міг говорити з особливою переконливістю про корупцію в партії Орбана. Він змалював себе як частину європейського, демократичного, законослухняного правоцентризму. Він розмахував великою кількістю угорських прапорів, як і його прихильники.
Орбан описував себе як мишу, а Путіна — як лева
Попри величезні обмеження та як фінансовий, так і політичний тиск, невелика кількість журналістів, які все ще мали змогу робити репортажі в Угорщині, також змінили ситуацію. Протягом останніх кількох тижнів журналіст-розслідувач Сабольч Паньї разом зі своїми колегами з сайту Direkt36, одного з небагатьох незалежних видань у країні, терпляче розвінчували антиукраїнську пропаганду Орбана, оприлюднюючи витоки стенограм та аудіозаписів, які свідчили про змову Орбана та його міністра закордонних справ із Путіним і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Ці записи викрили те, що Паньї описав мені як «велику брехню про те, що Орбан був сувереністським прем'єром». Дійсно: Орбан хвалився і багато говорив про угорські традиції та угорський націоналізм, але коли він розмовляв телефоном з російським лідером, він описував себе як мишу, а Путіна — як лева. Роками Орбан стверджував, що бореться з тіньовими іноземними силами — Джорджем Соросом, Європейським Союзом, мігрантами — але насправді він сам весь цей час був залежним від іноземців.
У центра Будапешта десятки тисяч угорців почали скандувати «Росіяни, йдіть додому»
Ці історії знайшли відгук, особливо серед молодих угорців. На рок-концерті на площі Героїв у центрі Будапешта в п'ятницю десятки тисяч із них почали скандувати «Росіяни, йдіть додому» — те саме гасло, яке використовували їхні бабусі та дідусі, коли радянські солдати вторглися в їхню країну в 1956 році.
Хоча результати ще не остаточні, схоже, що «Тиса» здобула понад дві третини місць у парламенті. Це дасть Мадяру конституційну більшість, яка має дозволити йому усунути частину шкоди, завданої Орбаном угорській конституції та суспільному життю. У своїй переможній промові він закликав до відставки президента, генерального прокурора, голови конституційного суду та керівників інших інституцій. Мадяр заявив, що знову приєднається до європейської правової системи. У відповідь на це, за словами одного зі свідків, угорці на його мітингу скандували: «Європа, Європа, Європа».
«Фідес» все ще домінує в багатьох угорських інституціях і бізнесі
Ніхто не вдає, що це буде легко. «Фідес» все ще домінує в багатьох угорських інституціях і бізнесі, а друзі та прихильники партії докладуть усіх зусиль, щоб підірвати уряд «Тиси». Орбан також залишає по собі фіскальний безлад, який, як припускає аналітик Далібор Рогач, він, можливо, навіть радий залишити, паралельно плануючи своє повернення. «Дати опозиції розгрібати економічні наслідки останніх 16 років цілком може полегшити повернення Орбана до влади в майбутньому», — написав Рогач на початку цього тижня. Дехто в опозиції все ще очікує брудних трюків найближчими днями та тижнями, перш ніж Орбан офіційно передасть владу.
Але хай що станеться далі, ці вибори є справжнім поворотним моментом. Для більшості європейських урядів цей результат є полегшенням: ми ще не можемо знати, який уряд створить «Тиса», але це не буде той уряд, що функціонує як маріонетка Росії в Європі, блокуючи фінансування ЄС для України або європейські санкції проти Росії. І це не буде режим, який слугує моделлю для американців чи європейців, що хочуть захопити власні держави, розхитати власні системи стримувань і противаг або нав'язати свої неліберальні ідеології людям, які їх не приймають.