Фрагменти

343 дні на «нулі»: історія командира роти, що здійснив один із найтриваліших бойових виходів у ЗСУ

Командир гірсько-штурмової роти 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, 37-річний капітан Олексій на позивний «Ботанік», встановив один із найтриваліших рекордів перебування на передньому краї в ЗСУ.

Офіцер безвиїзно пробув на «нулі» 343 дні — майже цілий рік. Його бойовий вихід розпочався 1 квітня 2025 року і завершився лише 8 березня 2026-го.

Про свій досвід Олексій розповів в інтерв'ю виданню УП.Життя.

Позиції роти Олексія розташовані на Оріхівському напрямку в Запорізькій області. Лінія відповідальності підрозділу розтягнулася приблизно на два кілометри, де вогневі точки облаштовані в шаховому порядку для максимальної ефективності оборони.

За словами «Ботаніка», побутові умови на передовій залишаються вкрай важкими через постійний контроль неба ворожими БПЛА:

«Позаду позицій зруйноване майже вщент село. Якийсь час там була хата з водіями, котрі навіть облаштували душ. Теоретично в село можна було вибратися час від часу, щоб нормально помитися й випрати одяг. Однак такою можливістю ми жодного разу не скористалися, а далі постійні прильоти КАБів, арта й дрони змусили водіїв виїхати в безпечніше місце».

Логістика на позиції залежить виключно від погоди. Провізію та боєкомплект доставляють пікапами у туманні чи дощові ночі. Коли небо чисте — постачання лягає на плечі великих дронів-бомберів.

Штурми окупантів

Олексій зазначає, що інтенсивність боїв часто прив'язана до російських «сакральних дат» та погодних умов.

«Є в росіян певні сакральні дати, з нагоди яких вони хочуть прославитися, наприклад, дєнь побєди чи дєнь армії… Ми знаємо, що треба вистояти цей період, а далі вони зітруться й настане затишшя».

Попри постійні спроби ворога прорватися на БМП, мотоциклах та квадроциклах, рота «Ботаніка» не здала жодного метра землі.

У критичні моменти, коли ворожа піхота застрибувала в траншеї, вирішальну роль відігравали загородження з «єгози» та злагоджена робота кулеметників і операторів дронів.

Ціна виснаження: чому ротації стають рідкістю

Головною проблемою «Ботанік» називає критичний некомплект особового складу. Через нестачу людей бійці змушені перебувати на позиціях по кілька місяців поспіль, що призводить до фізичного та психологічного виснаження. У підрозділі зафіксовані випадки хронічних хвороб, таких як окопна стопа та виразка.

Найтрагічнішими наслідками виснаження стали дві небойові втрати: у двох бійців віком 50+ зупинилося серце через надмірні навантаження.

«Ці смерті однозначно спричинені війною, але оскільки формально вважаються природними, а не бойовими, рідні не отримають виплат як за загиблих. Ще одна несправедливість цієї війни», — наголошується у матеріалі.

Зв’язок із домом як засіб виживання

Для підтримки морального духу Олексій намагався забезпечити бійцям щоденний зв'язок із родинами через «Старлінки», попри ризики демаскування позицій тепловим слідом антени. Навіть під час масштабних збоїв у роботі терміналів у лютому 2026 року, новини від рідних передавали через рації.

Сам Олексій після виходу з позицій отримав 15-денну відпустку, яку провів із родиною:

«Я знаю по собі, наскільки це важливо, – щодня намагаюся спілкуватися з донькою, а якщо не виходить, вона шле мені голосові повідомлення. Це допомагає триматися».

Зараз капітан знову повернувся до підрозділу. Свою мотивацію він формулює просто: боротьба триває для того, щоб його дитина ніколи не бачила вибухів та зруйнованих міст, які стали щоденною реальністю для бійців на Запорізькому фронті.

війна люди військові ротація фронт