Іран переходить до «гідровійни». Як нова тактика Тегерана загрожує країнам Затоки, — експерт
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос констатує зміну тактики Ірану у протистоянні на Близькому Сході.
За його словами, інтенсивність ракетних ударів з боку Ірану стрімко падає: якщо 1 березня фіксували 62 хвилі на добу, то станом на вчора їхня кількість скоротилася до менш ніж 10. Експерт пояснює це успішним нищенням коаліцією стаціонарних пускових установок та складів ворога.
Вода як «ахіллесова п’ята» регіону
Водночас Семиволос наголошує, що найбільша небезпека для країн Затоки криється не в цінах на нафту, а в дефіциті прісної води. Після влучань іранських дронів в енергооб'єкти Кувейту та ОАЕ арабські монархії перейшли в режим максимальної тривоги.
«Зазвичай в українському сегменті аналітики прикута увага до цін на нафту, проте найбільша небезпека для країн Затоки криється у дефіціті прісної води. Це справжня “ахіллесова п'ята” регіону. Якщо нафта — це гроші, то вода — це біологія», — зазначає аналітик.
На думку експерта, Іран свідомо переходить до тактики «гідровійни». Свідченням цього є атака на катарський комплекс Ras Laffan 2 березня та пошкодження мереж, що живлять опріснювальні заводи в ОАЕ та Кувейті 5 березня.
Семиволос підкреслює, що «гідровійна» знищує ілюзію стабільності швидше за ракети, оскільки без води зупиняються дата-центри, системи охолодження хмарочосів, а мегаполіси перетворюються на пастки.
Загроза для Ер-Ріяда
Особливу небезпеку експерт бачить для Ер-Ріяда — гігантського мегаполіса посеред пустелі, де 90% води залежить від одного вузла та 500-кілометрової труби.
«В умовах березневої спеки, яка вже сягає +35°C, відсутність води протягом 48 годин призведе до колапсу каналізації та медицини», — попереджає він.
Паніку в регіоні, зокрема в Досі та Манамі, підсилюють повідомлення про можливе забруднення акваторії через удари по іранських ядерних об’єктах. Як наслідок, ціни на бутильовану воду за останній тиждень зросли в 5–7 разів.
Тиск на Вашингтон
Ці загрози змушують ОАЕ та Катар офіційно закликати адміністрацію Дональда Трампа максимально скоротити терміни операції, оскільки їхня інфраструктура не розрахована на затяжну війну. Попри екстрене перекидання американських систем C-RAM та Avenger для захисту об'єктів (зокрема комплексу Джубайль у Саудівській Аравії), проблема масових атак «Шахедів» залишається відкритою.
Підбиваючи підсумок, Ігор Семиволос зазначає:
«Ми звикли міряти стабільність Близького Сходу барелями, але зараз її варто міряти літрами. Наступний етап війни — це не лише битва за нафтопроводи, а й битва за виживання міст. Якщо хоча б один великий завод типу Джубайля вийде з ладу на тиждень, ми побачимо найбільшу в історії гуманітарну евакуацію, яка змиє всі політичні домовленості між Трампом та монархами Затоки».
