«Нормально» — це брехня. Думка про виживання без світла й тепла під обстрілами
Комунікаційниця Texty.org.ua Тетяна Колісник пише про те, чому життя при -15°C у холоді та майже без світла під постійними російськими обстрілами — це ненормально, і чому ми маємо право на злість і виснаження. Далі її пряма мова.
Здається, п**дець став нормою для українців.
Свист ракет і дзижчання дронів, безсонні ночі, відсутність світла й тепла, подекуди — гарячої води, космічні ціни, собачий холод на вулиці, постійна тривога за рідних і близьких, зруйновані будинки, смерті, каліцтва.
Коли я оце все пишу й читаю, це все виглядає як набір слів. Ну бо коли ти в цьому живеш з дня у день, то мало задумуєшся про рівень п**деця. Ти просто живеш з думкою прожити день. Виліз якийсь п**дець — адаптувався до нього і живеш далі. І отак одне за одним воно нагромаджується, а ти просто адаптуєшся. Поки живий.
Дзвоню вчора сестрі, питаю: як вона. Каже, нормально. А тоді під час розмови виявляється, що у них електричне опалення і як немає світла, то й тепла немає. Ну а світла, понятно, немає часто. А вдома двоє дітей — рік і десять. Чоловік приїхав з Покровська і не може помитися навіть, бо вода тепла в бойлері закінчилася.
І вона каже мені: "Нормально".
Та ні, бл*дь, не нормально. На вулиці мінус 15, і це все ненормально.
Я бігаю по кафешках у пошуках світла й інтернету, щоб працювати. А всюди так холодно, що під кінець дня у мене ноги дерев’яні і я до ночі потім сиджу біля батареї, бо не можу відігрітися. І працюю я через пень-колоду, бо не можу зосередитися через холод. І це теж ненормально. Не смертельно, але ненормально.
Я знаю, що є люди, яким в рази гірше; знаю, що на фронті у тисячі разів гірше; знаю, що люди гинуть, отримують важкі травми. Я загалом знаю, що у світі багато горя й несправедливості.
Я не кажу, що давайте нити «ми всі помремо», «давайте мир за будь-яку ціну», пішли перекривати дороги, чи в усьому винен Зеленський. Хто винен зрозуміло, як божий день, — Путін, російський імперіалізм і всі їхні «мовчазні борці за справедливість».
Я просто кажу, що все це ненормально. Так не повинно бути. Це велика несправедливість, і кожен із нас заслуговує на співчуття та підтримку
Я просто кажу, що все це ненормально. Так не повинно бути. Це велика несправедливість, і кожен із нас заслуговує на співчуття, підтримку, добре слово, а також має право на злість, роздратування і втому. Мені набридло прикриватися «Нормально», коли ніфіга воно ненормально.
Я втомилася. Вчора була поганою матір’ю і задрімала біля батареї, поки Максим дивився мультики на телефоні. Так робити не можна — скаже будь-хто зі здоровим глуздом. Я знаю.
Я не знаю навіщо я все це пишу. У мене немає відповідей і таємних знань. Я ніфіга не експерт. Я лиш хочу сказати: все, що відбувається, це ненормально. Це важко, виснажливо і небезпечно. Ми в режимі виживання. І я не хочу прикриватися «Нормально».
