«У світі такого ще не було»: експерт розповів, як Київ врятували від техногенної катастрофи

У світі ще не було атак по енергоінфраструктурі при -15°C у місті з централізованим опаленням, яке фактично зруйнували. Про це заявив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Експерт пояснив, чому місто опинилося на межі виживання та як вдалося уникнути найгіршого сценарію.

Харченко нагадав, що остання атака РФ була спрямована на ключові вузли тепло- та електропостачання в момент, коли температура впала до -15°C. Це створило умови, з якими раніше не стикалося жодне велике місто світу.

«Пошкодження були вражаючими. Навіть враховуючи мій досвід, побачене викликало певні побоювання. Було трохи страшно», — згадує Харченко ранок після обстрілів.

Попри це, фахівцям вдалося запобігти руйнуванню міської інфраструктури. «Я щиро вважаю, що людям у „Київтеплоенерго“ треба роздати ордени. Вони місто фізично врятували: врятували своєю підготовкою і своїм інженерним талантом.

Себто вони запобігли техногенній катастрофі, яка могла зробити Київ вкрай неприємним місцем на кілька зимових років. Бо якщо система опалення зруйнована, то навіть при +5°C ви в багатоквартирному будинку жити не зможете — вам просто буде холодно», — наголошує він.

Чому є тепло, але немає світла

Станом на зараз опалення технічно повернуто майже всьому місту, проте сотні будинків залишаються холодними через відсутність електрики, яка необхідна для роботи внутрішньобудинкових насосів.

«Проблема в тих будинках, де через відсутність електрики не вдається запустити циркуляційні насоси в самому будинку для того, щоби тепла вода з труб потрапила в систему опалення. Ця робота все ще продовжується, але в цілому опалення Києву повернулось», — пояснює Олександр Харченко.

Щодо електроенергії, то наразі заживлено трохи понад третину столиці. Відновлення високовольтних підстанцій триває, проте ці кілька днів залишаються найважчими для системи.

Прогнози та стабільність графіків

Харченко зазначає, що за умови відсутності нових атак енергосистема могла б вийти на прогнозовані показники протягом одного-двох тижнів.

«Якщо прибрати фактор атак, то десь за тиждень ми б мали просто стабільні графіки. Вони не були б по 4 години, вони були б 8-10 годин на добу, але вони були б стабільні, передбачувані, нормальні. За два тижні ми б мали графіки 4—6 годин на добу. І далі крок за кроком ставало б краще. Але, на жаль, атаки в цей графік точно втрутяться», — констатує експерт.

Міф про «надпотужні генератори»

Відповідаючи на запитання про можливість заживлення стратегічних об'єктів (наприклад, водоканалу) від мобільних генераторів, фахівець розвіяв популярні ілюзії: «Чому нема генераторів на насосах водоканалу? Бо там потужність треба 40 з гаком мегаватів. Не існує у світі таких генераторів. Їх просто фізично не існує».

Наразі енергетики покладаються на розроблені системні схеми, що дозволяють відновлювати живлення за кілька годин навіть у найскладніших ситуаціях.