Як влаштована система катівень у Росії і хто відповідає за тортури над українцями, — розслідування
Система тортур, організована росіянами, має чітку структуру, яка відшліфовувалася не один рік. Робота цієї масової "машини катувань" спочатку апробовувалася на території анексованого Криму та окупованого Донбасу, ще з 2014 року.
Про це йдеться у другій частині опублікованого на УП міжнародного розслідування Viktoriia Project, присвяченого загиблій у російському полоні журналістці Вікторії Рощиній та полоненим українцям.
Читайте також: Що пережила у полоні РФ журналістка Рощина й тисячі ув'язнених українців, — розслідування
Журналісти пишуть, що алгоритм дій РФ на контрольованих територіях відпрацювали до автоматизму. Одразу після заходу військових підрозділів російської армії на окуповані території до справи береться Федеральна служба безпеки РФ.
Питаннями України в ФСБ займаються здебільшого 1-а служба контррозвідки, 2-а служба із захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом і найактивніше – 5-а служба оперативної інформації та міжнародних зв'язків.
Читайте також: Російська "опозиціонерка" Латиніна перекрутила факти про катування і смерть журналістки Рощіної для пропаганди РФ
"Рівень цинізму ФСБшного підходу до "українського питання" можна прослідкувати в тому, що колишнього керівника 5-ої служби ФСБ Сергія Бєсєду правитель Росії Володимир Путін у березні цього року відправив основним перемовником на переговори зі США у Саудівській Аравії", –йдеться у матеріалі.
Читайте також: Таємний переговірник Путіна вийшов з тіні. Яка роль у мирних перемовинах шпигуна Беседи, — WSJ
З перших днів захоплення міст і сіл після повномасштабного вторгнення в Україні за вказівками ФСБ призначали місцеву "владу", придушували проукраїнські мітинги, тиснули на підприємців та держслужбовців, які відмовлялися з ними співпрацювати.
"На окупованих територіях ФСБ керувала оперативними групами. Їхнє завдання – знаходити людей з проукраїнською позицією", – розповів журналістам проєкту представник однієї з європейських розвідок.
Після утримання на окупованих територіях українців переправляють у Росію. Найвідомішим серед правозахисників пунктом поневолення українців у Російській Федерації є СІЗО № 2 міста Таганрог.
Зазначається, що логістично цей ізолятор міг працювати і перевалочним пунктом, через який українських військовополонених відправляли далі углиб Росії.
"Станом на квітень 2025 року українським правозахисникам було відомо про понад 180 місць несвободи, в яких утримували або утримують українців. Після ознайомлення зі списками від різних організацій можна зробити висновок, що Кремль намагається розпорошити полонених українців на максимально великій території: тож географія тюрем доволі широка – від російського прикордоння до Азії, від помірного європейського клімату до холодів за полярним колом", – зазначають розслідувачі.
Поміж інших тюрем СІЗО № 2 міста Таганрог відрізняється доволі широким списком зафіксованих видів катувань.
Проєкту "Вікторія" вдалося з'ясувати, що в СІЗО № 2 існувало щонайменше кілька кімнат для тортур – від приміщення зі столом і стільцем, де людей били молотками, до приміщення з великою металевою пічкою, в яку під час допиту росіяни намагалися засунути полонених.
"Базуючись на звітах української розвідки та ООН, можна зробити висновок, що в Таганрозі практикували кілька десятків видів тортур. Окрім побиття, тут використовували електрошокери до облитого водою тіла, різні типи удушення, випалювання татуювань запальничкою, погрози розстрілами і зґвалтуваннями, підвішування людей за допомогою наручників до брусів; полонених закривали в клітках із службовими собаками на морозі. Також є згадки про саморобний електричний стілець.
Але і це ще не все. Один із найбільш поширених видів тортур – побиття по ногах. Це відбувалося під час перевірок камер. Полонених виводили до коридору, ставили їх у формі зірки обличчям до стіни, після чого починали бити по ногах. Такі перевірки відбувалися двічі на день. Після такого у деяких полонених буквально починали гнити ноги", – йдеться у розслідуванні.
Журналісти дізналися, хто відповідав за умови утримання полонених.
Насамперед це керівник Головного управління федеральної служби виконання покарань (ГУ ФСВП) Ростовської області Андрій Поляков. 54-річний Поляков більше ніж 19 років служив в оперативних підрозділах ФСВП (російською ФСИН).
Згідно з відкритими даними, з осені 2022 року в'язницю в Таганрозі очолює Олександр Штода. До свого призначення начальником 44-річний Штода працював на керівних посадах у цій же в'язниці щонайменше з 2019 року. І хоча немає доказів того, що він особисто брав участь у катуваннях, однак як керівник установи Штода безпосередньо відповідальний за умови утримання ув'язнених.
Згідно з відкритими даними, за час перебування в СІЗО українських полонених, керівні посади у в'язниці також обіймали Андрій Михайличенко, Олексій Шарапанюк, Андрій Сапицький та Олександр Клюйков.
Окрім того, проєкту вдалося ідентифікувати понад 30 нинішніх і колишніх працівників цього СІЗО.
Докладніше розслідування читайте за посиланням.
