Як припинення допомоги від США може вплинути на ситуацію на полі бою та в тилу
Найбільший негативний ефект від припинення американської допомоги відчуватиметься у сфері протиповітряної та протиракетної оборони в тилу, а не на фронті.
Так думку озвучив старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим» Микола Бєлєсков.
За його словами, призупинення постачань американської зброї наразі ніяк не вплине на події на фронті, принаймні впродовж “наступних трьох-чотирьох, можливо, навіть шести місяців”. Це реально завдяки рішенню адміністрації Байдена про оперативне відправлення великих пакетів допомоги в листопаді-грудні і на початку січня.
“У нас є достатньо ресурсів, щоб пройти цей період. Тому наразі немає жодного негайного негативного впливу — ні для фронту, ні для тилу”, — коментує Микола Бєлєсков.
Чи почне Україна відчувати наслідки від припинення військової допомоги, залежить від інтенсивності дій Росії. Якщо говорити про вкрай важливі аспекти протиповітряної та протиракетної оборони, то річ у масштабі та інтенсивності російських ударів.
«Якщо росіяни зможуть здійснювати атаки з масштабом 100+ ракет, тоді темпи витрат наших ресурсів будуть більшими, а запаси швидко виснажаться. Те саме стосується, наприклад, й залишкових ракет ATACMS або GMLRS для систем залпового вогню. Саме тактика їх використання здатна продовжити період, коли ми можемо покладатися на запаси, надані адміністрацією Байдена», — говорить експерт.
Найбільше в цій категорії озброєння Україна потребує боєприпасів для ПРО та ППО. Найкритичнішою наразі є протибалістична оборона, яку гарантують лише США через компанії Raytheon і Lockheed Martin. Але також потрібні PAC-2 і PAC-3 для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Вони критично важливі, тому що здатні перехоплювати балістичні та гіперзвукові ракети.
Бєлєсков зауважує, що Європа не виробляє такі технології — це виняткова прерогатива США. Крім того, Україна залежить від США у питанні боєприпасів для NASAMS, але частково Європа зможе це компенсувати.
За словами аналітика, вплив на фронт також буде негативний, але Україна не перебуває в ситуації кінця 2023 — початку 2024 років щодо того, які боєприпаси використовує на фронті. Також більше немає такої залежності від класичних артилерійських боєприпасів, як це було у 2022—2023 роках, адже попередня пауза змусила Україну імпровізувати, розробляти та масово використовувати FPV-дрони, які зараз генерують 70% ураження сил ворога вглиб на 20—30 км.
«Звісно, ми хотіли б мати різні засоби ураження, такі як класична артилерія та системи залпового вогню, але найбільший негативний ефект відчуватиметься у сфері протиповітряної та протиракетної оборони в тилу, а не на фронті», — каже Бєлєсков.
Тому друга важлива категорія — різні типи боєприпасів для систем залпового вогню M142 HIMARS і M270. Йдеться як про ракети великої дальності, що виробляються лише Lockheed Martin і можуть передаватися Україні тільки за схвалення США, так і про GMRLS-боєприпаси з дальністю 85 км.
Останній, але не менш важливий аспект — це розвідка. США надають розвідувальні дані, які попереджають українців про запуски ракет. Це виключно військова технологія і їй немає заміни.
«Те, що зараз робить США, ставить під загрозу функціонування держави, життя людей, усе, що було досягнуто за три роки. Замість того щоб створити і підтримувати дієву коаліцію, чинити тиск на Росію, стабілізувати фронт і змусити РФ переглянути свої максималістські вимоги, вони тиснуть на слабшу сторону», — підсумовує Микола Бєлєсков.
