Європа не дозволить себе «викинути». Як Британія і ЄС допомагають Україні пережити перший етап тиску Трампа

"Всі якось сприймають Трампа так, ніби його дії «абсолютні та безапеляційні», що всі інші будуть просто дивитись на його «хочу». А реальність інша", – йдеться у дописі.

Конкретні кроки, які показали консолідовану позицію Європи:

1. Європейці погодили створити єдину європейську дипломатичну позицію, а не позицію окремих країн. Перед інавгурацією Трампа європейські країни (Франція, Німеччина, Велика Британія, Польща, Італія, ЄС) узгодили, що будуть виступати єдиною позицією у комунікації з ним. І це не пусті слова: щодо митних погроз Трампа всі лідери ЄС виступили з єдиними заявами.
2. Паризька декларація – у ті 24 години, коли адміністрація Трампа після заміни Келлога фактично намагається викинути Україну з переговорного процесу, країни Європи оприлюднюють «Паризьку заяву», в якій Франція, Велика Британія, Іспанія, Італія, Польща, Німеччина, ЄС декларують єдину позицію про неможливість сепаратних домовленостей із Московією з боку США і дають сигнал, що Європа продовжить підтримку. Це важливий момент, бо це «той щит», за яким можна витримати найближчі місяці тиск Трампа без критичних наслідків (негативні наслідки будуть, але не критичні).
3. Реакція європейських міністрів оборони на Рамштайні. У той час як Геґсет думав, що він просто привезе ультиматуми Європи (поставить перед фактом) британці вже заздалегідь «почали займати місце США».

«Спочатку британці зберегли формат Рамштайн, фактично очоливши його замість США. Формат Рамштайн залишиться, бо це додатковий механізм «збирати всіх».

Далі британці власним прикладом збільшують військову допомогу Україні з 3 млрд фунтів стерлінгів до 4,5 млрд.

Але головне — Велика Британія готує велику оборонну угоду з Європою.

Підготовку до цієї угоди розпочав ще минулий уряд консерваторів, але, схоже, завершить її уряд Стармера. Новий пакт охопить питання безпеки, оборони та зовнішньої політики. Важливим місцем у цьому пакті є й бачення по Україні. Цей пакт, як мотивація, також стане одним з інструментів просування механізму «500 млрд оборонних облігацій», — зазначають аналітики Resurgam, додаючи, що за даними низки медіа, у цій сумі розглядаються й кошти на український ВПК до 110 млрд.

Що ще зробила Британія

• Оборонна угода між Великою Британією та країнами ЄС почне рухатись після виборів у Німеччині. Раніше перемовини велися з Шольцом, але оскільки він навряд збереже канцлерство, то зараз неформальні перемовини ведуться через Урсулу ф-д Ляєн з Мерцом.
• 3-го лютого прем’єр Великої Британії провів перемовини з лідерами ЄС у Брюсселі, де темою було «подвоїти допомогу Україні та тиск на Московію, оскільки московська економіка відчуває великі проблеми». Тоді Стармер заявив, що Велика Британія готова взяти частину тягаря і закликав зробити це ж інших союзників. Як бачимо, Лондон тримає слово і вчора збільшив допомогу з 3 млрд фунтів до 4.5.
• Через день Стармер доєднався до вечері голів урядів у Брюсселі, що стало вперше для британських прем’єрів після Brexit. Як написали британські аналітичні центри «в меню: трансатлантичні відносини (що робити із Трампом) та питання оборони.

Тож поки виглядає так, підсумовують аналітики каналу:

1. Святе місце порожнім не буває – Лондон замінює Вашингтон у багатьох процесах і дає низку карт Європі та Україні, щоб пережити перший етап тиску Трампа.
2. Урсула ф-д Ляєн має зберегти єдність Європи в оборонних питаннях. У разі приходу до влади її політичного колеги Мерца – це їй буде простіше зробити.
3. Генеральний секретар Рютте залишається комунікаційним зв’язком з адміністрацією Трампа через свою посаду і гарні відносини з американським президентом. Але зрозуміло, що Рютте грає за «команду Європи».
4. Варто зрозуміти, що є сукупність процесів, які не роблять волю США «абсолютною», а бачення США — «беззаперечним». Якби такі викрутаси США були б у 2022 році – це було б критично. У 2025 році – це проблематично, але це те, з чим поки можна працювати.

безпека європи британія тиск трамп україна-європа