Чи працює інтервальне голодування? — The Economist
Однією з найпопулярніших дієт на сьогодні є «інтервальне голодування», ідея якого полягає в тому, щоб обмежити споживання їжі певними часовими проміжками. Один з популярних варіантів, «дієта 5-2», вимагає, щоб люди їли або дуже мало, або взагалі нічого не їли два дні на тиждень, але не накладали жодних обмежень на інші п'ять днів.
Британський журнал The Economist проаналізував, наскільки корисним може бути для людини таке обмеження в їжі. Texty.org.ua публікують скорочений переклад статті.
Як стратегія схуднення інтервальне голодування має кілька переваг. По-перше, воно нескладне. Нема потреби зважувати інгредієнти кожного прийому їжі, як того вимагають деякі дієти, а також різко змінювати раціон.
Обмеження обмежень кількома днями на тиждень або кількома годинами на день (більшість з яких припадає на сон) також вимагає меншої сили волі, що може полегшити їх дотримання.
З'ясувати, чи дійсно ця дієта призводить до більшої втрати ваги, ніж інші дієти, досить складно. Більшість досліджень мають обмежену кількість даних і неоднозначні результати. За словами дієтологині Ніколи Ладлам-Рейн, загальний консенсус полягає в тому, що інтервальне голодування, схоже, працює приблизно так само добре для схуднення, як і традиційний підрахунок калорій.
Інші переваги для здоров'я також можуть бути привабливими. Примушування лабораторних тварин голодувати (без перерв) може збільшити тривалість їхнього життя на 40%. Крім того, це також пом'якшує фізичний занепад, який приходить зі старістю, підвищує різні маркери метаболічного здоров'я і навіть робить тварин менш сприйнятливими до раку.
Як саме це відбувається, не зовсім зрозуміло. Одним з важливих факторів, здається, є аутофагія — процес, за допомогою якого клітини розщеплюють і переробляють частини самих себе. Вони це роблять значно активніше, коли поживних речовин не вистачає. Водночас автофагія, схоже, віддає перевагу пошкодженим і деградованим частинам клітин — і накопичення такого клітинного детриту є одним з декількох механізмів, які, як вважають, лежать в основі дряхлості, що приходить зі старінням.
Є надія, що інтервальне голодування може спровокувати подібну реакцію у людей. Існують теоретичні підстави вважати, що це можливо: клітинні механізми, що запускаються нестачею їжі, схоже, збереглися в процесі еволюції у різних видів тварин. Але провести остаточні дослідження на людях, подібні до тих, що проводяться на лабораторних тваринах, неможливо. «Коли ми говоримо «обмеження калорій», ми маємо на увазі майже голодну смерть [тварин]», — каже Адам Коллінз, дослідник харчування з Університету Суррея.
Це залишає вчених поки що залежними від невеликих, короткочасних досліджень, які використовують менш радикальні дієти і покладаються на непрямі показники здоров'я, такі як реакція на інсулін або рівень холестерину.
Їхні результати неоднозначні. Наприклад, команда доктора Коллінза опублікувала рандомізоване контрольоване дослідження (найсуворіший вид досліджень), яке показало, що інтервальне голодування покращує засвоєння жирів більше, ніж звичайна дієта. В оглядовій статті, опублікованій у квітні 2024 року, розглянуто 23 інші дослідження і зроблено висновок, що інтервальне голодування дещо краще, ніж звичайна дієта для людей з надмірною вагою, коли йдеться про поліпшення рівня холестерину та інсуліну. Аналогічна стаття, опублікована в січні, не виявила значущої різниці ні для втрати ваги, ні для здоров'я серцево-судинної системи.
Є і ризики. Дослідження на мишах, опубліковане в журналі Nature у жовтні 2024 року, показало, що суворе голодування (коли калорії скорочуються на 40%) має свої недоліки, зокрема втрату м'язової маси і, можливо, ослаблення імунної системи. Помірність теж має бути в міру.
