«Трампомасковія» в Америці. Чому це назва для нового режиму в США, — Тімоті Снайдер

«Трампомасковія» (Trumpomuskovia) — це слово, яке я ввів в есе про деякі історичні моменти, які можуть допомогти нам зрозуміти прийдешню реальність. Дехто з вас запитував, чому. Ось п'ять причин.

1. Новизна. Нам потрібна нова назва для майбутнього режиму, тому що ми маємо визнати новизну ситуації — юридично, структурно і морально.

Виникає новий конституційний режим, в якому Верховний Суд прагне поставити одну особу над законом, і таким чином намагається зробити недійсним цілий розділ Конституції (положення про повстання, розділ третій Чотирнадцятої поправки).

Ми вже маємо владну структуру, в якій гроші витіснили громадян. Ми маємо при владі людей, які вже не вдають, що їм не байдужі голоси виборців і вибори. Чинний президент намагався скасувати результати попередніх президентських виборів. Його співправитель Ілон Маск витратив на останню кампанію більше, ніж усі дрібні донори разом узяті. Він та інші олігархи обирали віцепрезидента.

Не лише Трамп, а й Маск вважають, що можуть просто погрожувати американцям переслідуванням і насильством. Обидва використовують мову, яка відгонить фашизмом, щоб визначити американців як ворогів, які заслуговують на покарання.

2. Персоналізм. Частково новизна полягає у виокремленні двох особистостей. Саме тому режим має носити особисті імена «Маск» і «Трамп».

Ніколи раніше людей не бомбардували такою кількістю пропаганди про двох потенційних правителів, як у випадку з Маском і Трампом. Обидва чоловіки є впливовими особами на платформах соціальних мереж. Здається, вони обидва вважають, що саме їхня особистість дає їм право володарювати. Зрештою, Трамп намагався втримати владу навіть після програшу на виборах у 2020 році. Його команда готувалася оскаржити результати у 2024 році. З огляду на ці звички і таке ставлення, він не може вважати себе таким, що представляє щось, окрім себе самого.

І Маск, звісно, взагалі не був обраний. Він витратив невидимо малу частку свого величезного багатства на хабарі для виборців Трампа, деморалізуючу рекламу для виборців Гарріс та іншу підтримку. Він не може відчувати себе зобов'язаним виборцям, оскільки прийшов до влади без того, щоб за нього хтось голосував. І, враховуючи, що витрачені ним гроші не мали для нього особисто жодного значення, він навряд чи може поважати виборців Трампа за те, що вони на них вплинули.

3. Росія. Чому «Масковія» — частина «Трампомасковії»? Звісно, це прізвище Маска. Але це також назва Росії, і це та асоціація, яка нам потрібна. Українці називають Росію «Московією», що відповідає назві, яку можна знайти, наприклад, на найвідомішій карті регіону XVII століття. Історична назва в англійській мові — Muscovy (А прізвище Маска англійською пишуться так: Musk, - ред).

«Масковія» в «Трампомасковії» нагадує про кілька істотних зв'язків з нинішнім путінським режимом.

По-перше, Маск сам є путіністом. Він регулярно спілкується з Путіним. Протягом двох років він повторював російську пропаганду про війну в Україні.

І, звичайно ж, публічний послужний список Трампа до цього часу був свідченням улягання Путіну. Він навчив своїх прихильників говорити про «російську містифікацію» і спробує призначити Кеша Пателя головою ФБР саме для того, щоб покарати всіх, хто зазначає, що Путін підтримував Трампа і його президентські кампанії.

Російські інтернет-відеоролики на підтримку Трампа і десятки погроз про замінування в день виборів були лише найзухвалішими і найсвіжішими прикладами триваючої кампанії.

4. Олігархія. Сильніший зв'язок з Росією, однак, полягає у схожості з 1990-ми роками, що також наштовхує на думку про назву «Трампомасковія».

Нещодавня історія олігархії та диктатури в Росії дає деякі припущення щодо того, як може розвиватися «Трампомасковія». Як і сьогоднішній Трамп, Борис Єльцин після російських виборів 1996 року був старіючим президентом, який завдячував і своїм обранням, і своїм становищем олігархам, що його оточували. (Слово «олігархія» походить від давніх греків, для яких воно означало «правління небагатьох»; його нинішнім значенням — «правління небагатьох заможних» — ми завдячуємо Росії 1990-х років).

Правління Єльцина було змаганням за владу серед олігархів, які вважали себе істинними й правильними носіями влади. У міру того, як Єльцин ставав дедалі більш нездатним виконувати владні обов'язки, олігархи розпочали так звану операцію «Наступник» — пошук заміни Єльцину, яка здавалася б росіянам правдоподібною, але виконувала б їхні забаганки.

Їхній вибір, Володимир Путін, виявився не таким, як вони очікували; він використав державну владу, щоб домінувати над ними і стати головним плутократом.

У нинішніх умовах у США наближені до режиму олігархи обрали своїм наступником Джей-Ді Венса. Звичайно, ми не можемо точно знати, що станеться далі, оскільки ці олігархічні кластери залежать від імпульсивних і вольових особистостей.

Можливо, Трамп буде дедалі більше схожий на Єльцина, і його сьогоднішні союзники завтра відтіснять його вбік. Можливо, Венс зіграє роль, яку мав зіграти Путін, і буде служити олігархічним господарям. А можливо, Венс поводитиметься більше як Путін, успадкувавши мантію Трампа, а потім використавши державну владу для зміни режиму.

А можливо, Трамп побачить структуру ситуації і спробує сам перевернути власні борги перед Маском і правити без олігархів, які цілими днями нашіптують йому на вухо. І, звісно, не можна забувати про самого Путіна, який має дивний вплив на Трампа, і якого Трамп, здається, хоче врятувати від його різних безумств. В олігархії все, що є певним, — це невизначеність.

5. Нестабільність. Слово «Трампомасковія», з його довжиною і незграбними наголосами (на кшталт «Чехословаччина»), має на меті вказати на внутрішню слабкість нового режиму. Нові речі нестабільні. Персональна політика нестабільна. Росія 1990-х була нестабільною. Олігархії загалом нестабільні.

Диктатури нестабільні — як щойно нагадала нам Сирія. Трамп, швидше за все, спробує врятувати Путіна, так само як Путін колись намагався врятувати Асада. Але, врешті-решт, все це зазнає невдачі.

Чи можуть Трамп і Маск триматися разом у короткостроковій перспективі? У певному сенсі здається, що вони повинні, оскільки Трампу потрібні гроші Маска, а Маску — рука Трампа, яка передає йому владу.

Як вони можуть розійтися, а трампомасковський режим зламатися?

Є щонайменше три сценарії.

Перший — олігархи, чинний президент і призначений наступник боротимуться між собою доти, доки не з'явиться якась нова структура.

Другий — Маску та іншим олігархам вдається послабити федеральний уряд до такої міри, що Трампу більше не буде над чим домінувати.

Третій полягає в тому, що призначені Трампом руйнівники — такі люди, як Хесгет, Ґаббард і Пател — фактично призначаються, затверджуються Сенатом, обіймають найвищі посади в національній обороні, розвідці та поліції, а потім роблять те, що їм належить робити.

Якщо ми дійсно побачимо Америку розвалу розвідки (Ґаббард), позасудових переслідувань визначених внутрішніх ворогів (Пател) і «священної війни» проти іммігрантів та інших (Хегсет), ризик для Маска полягає в тому, що країна розвалиться таким чином, що йому буде важко стати трильйонером.

Деконструкція Америки — це процес, який Маск захоче курувати сам, і тут його інтереси можуть розходитися з інтересами Трампа.

трамп абазц сша снайдер