Чи розвивається Київ? Порівняння нашої столиці із Варшавою та Каїром
Твердження «Київ – це європейська столиця», «Київ – це Європа» є аксіомою, яку мало хто ставить під сумнів. Київський журнал Хмарочос вирішив перевірити це твердження, щоб з'ясувати, чи дійсно Київ розвивається у європейському контексті.
Видання вирішило порівняти Київ із Варшавою та Каїром. Варшаву обрали тому, що це місто зараз активно розвивається, але об’єктивно відстає від Відня, Амстердама, Берліна, Парижа, таким чином порівняння з Києвом виглядає чесніше. Каїр обраний тому, що ця столиця теж дуже активно розвивається, але робить це в арабському контексті, який повторює містобудівні помилки Європи минулого століття.
Texty.org.ua публікують ключові висновки матеріалу.
Плани та стратегії
Неможливо говорити ні про який розвиток міста без чіткої стратегії/плану.
Варшава у 2020 році представила концепцію Нового Центру Варшави: більше зелені, більше пішохідних зон, більше трамваїв та іншого громадського транспорту, менше машин, більше хмарочосів. З цим планом не все рухається ідеально – терміни робіт уже зірвані через затримки фінансування і зриву дедлайнів будівельниками, але проєкт не зупиняється і Варшава масштабно реконструюється прямо зараз.
Каїр теж реалізує план модернізації. Він передбачає розширення доріг, нові будівництва, реконструкцію історичної архітектури. Але від будівництва вже постраждало Місто Мертвих, яке охороняється ЮНЕСКО. Бульдозери руйнують тисячолітні склепи і могили видатних єгипетських культурних діячів. Забудовується набережна Нілу й нищаться зелені зони.
Київ живе за генеральним планом, ухваленим у 2002 році, «термін придатності» якого сплив у 2020 році. Міська влада не спромоглася розробити новий план й внесла зміни до старого та продовжила термін його дії. Для Києва у 2015 році розробили транспортну стратегію, яку місто виконало відсотків на 20. Тож фактично немає у Києва ніякого плану.
"У цьому порівнянні Київ явно поступається Варшаві, яка втілює короткострокові масштабні плани, але кращий за Каїр, який втілює такий план, що краще було б нічого не робити", – підсумовує автор матеріалу.
Ставлення до історичної спадщини
Поляки запланували модернізацію 43 історичних варшавських заброшок. Будинки повністю відреставрують, зроблять інклюзивними і включать в програму доступного житла. За останні п’ять років місто вже відновило 21 будиночок.
В Каїрі з повагою до історії великі проблеми. Окрім вже згаданого Міста Мертвих, кричущий випадок стався із культурним центром Darb 1718, який знесли разом зі 150 картинами всередині.
У Києві 22 липня цього року незаконно знесли садибу Малініна (Зеленських) 1890 року побудови. Загалом, під час повномасштабної війни, в Києві знесені або пошкоджені 23 історичні будинки. Лише два будинки зі списку на совісті російської армії, решту побили київські забудовники за бездіяльності поліції та місцевої влади. До війни кожного року Київ втрачав по кілька історичних будинків.
Тобто тут Київ значно ближчий до Каїра. Взагалі те, що відбувається в столиці України та Єгипту в історії вже було і отримало назву «Брюсселізація» або «Брюссельська хвороба». Термін належить до 1960-80-х років і позначає хаотичну комерційну забудову і безконтрольне знесення історичної забудови в столиці Бельгії Брюсселі, але насправді у минулому столітті цією хворобою перехворіли ледь не всі європейські столиці.
Метро
У цьому році завершиться будівництво третьої лінії каїрського метро, яка має довжину 47,87 км і має 39 станцій. Крім цього, вже офіційно почали рити тунель для четвертої лінії.
У Варшаві з 2009 року будується лінія метро M2. Нові станції відкривалися в 2015, 2019, 2020 і 2022 роках. Ще заплановані три нові станції, кінець проєкту прогнозується у 2026 році. Крім цього, вже оголошено тендер на передпроєктну документацію для нової лінії M4.
Остання станція київського метрополітену «Теремки» була відкрита у 2013 році, відтоді не відкрито жодної станції, навпаки, у грудні минулого року був перекритий проїзд між станціями «Либідська» та «Деміївська» через протікання тунелю.
У 2019 році місто почало будувати дві нові станції, які вели на Виноградар. Їх планувалося закінчити у 2021 році, потім дедлайн перенесли на 2024 рік. Зараз міська влада обіцяє добудувати їх за три роки.
"Причина такого повільно просування – корупція. Подивіться розслідування журналістів Bihus.info про ексочільника київського метрополітену Брагінського і про компанії, які займалися будівництвом метро на Виноградар.
Тобто в плані метро Київ гірший і за Варшаву і за Каїр", – йдеться у матеріалі .
Дороги, розв’язки, мости
Варшава робить ставку на звуження доріг, зменшення автомобілізації, віддає перевагу громадському транспорту, велосипедній на пішохідній інфраструктурі. Каїр будує мости, розв’язки, прокладає нові шосе, розширює дороги, підвищуючи автомобілізацію.
Чверть міського бюджету Києва на 2024 рік, тобто 22 мільярди гривень, віддають на дорожню інфраструктуру. Тобто в столиці відбувається дорожньо-будівельний бум.
У Києва навіть є велика транспортна стратегія, яку місто не виконує. У 2015 місцеві чиновники отримали документ на руки, у 2020 році прогрес щодо виконання стратегії оцінювався у 20%. Після початку повномасштабної війни вже можна фактично стверджувати, що робота по стратегії припинилася.
Тобто розвитку громадського транспорту в місті майже немає. Велоінфраструктура у місті острівкова, тобто існують окремі велодоріжки, які не з’єднані між собою. Можна констатувати, що і по цьому пункту розвиток не ведеться.
Чверть міського бюджету йде якраз на розв’язки, дороги і мости. Ось найвідоміші проєкти останніх років.
Шулявський шляхопровід вже коштував бюджету майже 2 млрд гривень, але він економить водіям тільки 40 секунд часу на дорогу. Крім того, по цьому проєкту прокуратура вже намагається стягнути 1,1 мільярда гривень незаконно одержаних грошей. Тобто цей проєкт дорогий, неефективний і потенційно корупціогенний.
Розв’язка на Дегтярівській коштує майже мільярд гривень. Її роблять у вигляді «конюшини», що є найменш ефективним видом розв’язки в місті. Столична прокуратура та поліція розслідують розкрадання грошей на купівлі матеріалів для цього будівництва.
"Список можна було б продовжити розв’язкою на Богатирській, Подільсько-Воскресенським мостом, проспектом Івасюка, але ці проєкти реалізуються по одних лекалах – традиційне київське бінго «дорого-непотрібно-корумповано».
Тобто по розвитку дорожньої інфраструктури Київ ближчий до африканського Каїру, ніж до європейської Варшави", – підсумовує автор статті.
Трішки статистики і висновки
У 2023 році Київ опинився на 165 місці зі 175 в рейтингу комфортності міст. Київ набрав 44 бали, за методологією рейтингу це означає, що більшість аспектів життя в українській столиці є обмеженими.
Варшава посіла 74 місце в рейтингу, здобувши 83,1 бала, і це означає, що обмежень рівня життя мало або майже немає. Каїр у цьому рейтингу отримав 54,1 бала, обігнавши Київ.
"Це не дуже чесний рейтинг, бо Києву віднімають бали через повномасштабну війну. Але у довоєнному 2021 році наша столиця зайняла 87 місце, набравши менш як 50 балів й ставши найнекомфортнішим містом Східної Європи. У 2019 році Київ посів 117 місце із 56.6 балами. У 2018 році Київ посів 118 місце із 56 балами. У 2017 році Київ зайняв 131 місце з оцінкою 47.8 балів.
Тобто 44 бали Київ точно не заслужив, але стеля української столиці – 50-56 балів, що все одно означає абсолютну некомфортність", – зазначається в матеріалі.
Автор підсумовує, що Київ – це Європа суто географічно: "Вектор розвитку (деградації?) міста є абсолютно не європейським. Ця суміш радянських підходів із сучасною корупцією більше нагадує далекий африканський Каїр, ніж сусідню європейську Варшаву".
