Що відомо про російську ядерну протисупутникову зброю

Перспектива війни у космосі захоплює Вашингтон. Білий дім у четвер, 15 лютого, підтвердив, що Росія розробляє «тривожну» протисупутникову зброю — після заяв провідних членів Конгресу та наступних повідомлень про те, що Росія працює над ядерною орбітальною протисупутниковою зброєю.

Ця новина викликала занепокоєння щодо неминучості та ступеня такої загрози. У разі розміщення російська ядерна протисупутникова зброя (ASAT) безпосередньо кине виклик нормам відповідальної поведінки в космосі та представлятиме серйозний ризик для супутників усіх країн. З такою системою чи без неї, ядерні та космічні загрози з боку Росії вимагають твердої відповіді Сполучених Штатів, їх союзників і партнерів.

Що то взагалі таке — ASAT?

Протисупутникова зброя існує майже стільки ж, скільки і супутники. Вона використовуються для знищення або виведення з ладу супутників або через фізичне знищення (влучання ракети в супутник), або через некінетичні атаки, такі як електромагнітні перешкоди, лазерні та кібератаки.

Супутники, що обертаються в космосі, необхідні для повсякденного життя на Землі. Дані, які передаються через супутники, підтримують позиціонування, навігацію, визначення часу та зв’язок, на які покладається сучасне суспільство — від фінансових операцій до навігації за глобальною системою позиціонування (GPS). Окрім цивільного використання, космічні системи підтримують безпечний військовий та урядовий зв’язок, наприклад розвідку, командування та управління, попередження про ракети тощо.

Звідси випливає, що супротивник, який бажає спричинити серйозні збої, може спробувати націлитися на супутники. Хоча руйнівні протисупутникові ракети ще не використовувалися у війні, такі країни, як Росія, Індія, Китай і Сполучені Штати продемонстрували свою здатність керувати такою зброєю, знищуючи власні супутники. Оскільки залежність світу від космосу зростає, можливість утримувати супутники інших країн під загрозою є важливою та тривожною здатністю. Крім того, тестування ASAT призвело до утворення значної кількості орбітального сміття, яке є проблемою для ширшої міжнародної спільноти космічних країн.

Що відомо про російську ASAT

Сьогодні Росія має у своєму розпорядженні цілу низку протисупутникових можливостей, починаючи від кібератак і глушіння супутникових сигналів і закінчуючи наземними ракетами, які вражають і знищують цілі. В останні роки офіційні особи США та OSINT-дослідники висловлювали занепокоєння стосовно того, що великі російські супутники випускають у космос менші «дочірні» супутники, які здатні наближатися до американських апаратів, створювати їм перешкоди та потенційно знищувати їх.

Щоб подолати ці протикосмічні загрози, Сполучені Штати прагнули підвищити стійкість своїх космічних систем, водночас розвиваючи міжнародні норми проти ядерної зброї в космосі та руйнівних випробувань ASAT. У разі введення в дію можливі ядерні протисупутникові ракети Росії стануть випробуванням для цих зусиль США та міжнародних норм.

Ядерні протисупутникові ракети призведуть до масового знищення

Сполучені Штати переходять від невеликої кількості великих, дорогих, складних супутників до менших, дешевших супутників, більш стійких до кінетичної атаки. Але загроза ядерних атак на супутники може змінити цей розрахунок. У 2017 році генерал Джон Гайтен, тодішній голова Стратегічного командування США, заявив, що він більше не «підтримуватиме купівлю великих супутників, які створюють соковиті цілі». Частково через Агентство космічного розвитку Космічні сили США перейшли до архітектури, яка більше покладається на сузір’я малих супутників.

Кінетична атака із Землі на будь-який окремий малий супутник була б дуже неефективною. Але ядерна атака представляє ширшу проблему. Ядерний вибух у космосі додасть значну радіацію на орбіти, які використовуються низкою військових супутників США, спричинивши погіршення їхнього функціонування протягом тижнів і місяців після вибуху, якщо вони спеціально не захищені від радіації. Так званий висотний ядерний вибух проти супутників на низькій навколоземній орбіті (HALEOS) також може пошкодити тисячі цивільних супутників з усіх країн — це справжня зброя масового знищення.

Москва має історію розміщення ядерних енергетичних установок на супутниках, які не мають ядерної зброї; і Росія зараз відновлює свою програму створення супутників на ядерній енергії. Супутники на ядерній енергії можуть генерувати додаткову енергію для живлення електромагнітних перешкод, радарів та інших технологій, які можна використовувати для протисупутникової боротьби.

Ядерну енергію в космосі також можна використовувати для приведення в рух космічного корабля, що дозволить космічному об’єкту змінювати орбіти частіше, ніж супутнику зі звичайним двигуном. Утім, російський супутник з ядерною енергетичною установкою потенційно менш тривожний, ніж супутник з ядерною зброєю, оскільки він не порушує норми та не дасть Росії можливості одним махом знищити велику групу всіх супутників на орбіті..

Ядерна протисупутникова зброя порушила б Договір про космос

Сполучені Штати вже давно схвалюють принцип нерозміщення зброї масового знищення в космосі, а нещодавно вони згуртували підтримку проти руйнівних випробувань ракет ASAT в космосі. Ключовим міжнародним законом тут є Договір про космос 1967 року, який, серед інших положень, забороняє розміщення зброї масового знищення в космосі, що було б дуже дестабілізаційним.

Російська ядерна протисупутникова зброя, розміщена на орбіті, була б грубим порушенням цього принципу. Нещодавно адміністрація Байдена зобов’язала Сполучені Штати утримуватися від руйнівних випробувань ракет ASAT і переконала кількох однодумців дати подібні обіцянки. Метою цього мораторію на руйнівні випробування ASAT є підвищення передбачуваності в космосі та зменшення утворення небезпечного космічного сміття.

Недавні експерименти Росії з «екзотичною» ядерною зброєю

Оскільки Росія вже може підірвати ядерну зброю в космосі з Землі, новий протиракетний супутник із ядерним озброєнням, швидше за все, не дасть Москві значних нових військових можливостей, хоча це все ще викликає занепокоєння.

Попри те, що ядерна протисупутникова зброя розширить російський контркосмічний потенціал, кине виклик американській космічній стратегії, підірве міжнародне право та стривожить союзників, вона, здається, не додасть якісно інших можливостей російському арсеналу. Будь-яка нація, яка має ядерну міжконтинентальну балістичну ракету (МБР), може підірвати ядерну зброю в космосі. І Сполучені Штати, і Радянський Союз випробовували ядерну зброю в космосі під час холодної війни.

Останніми роками Росія оголосила про розробку кількох нових так званих «екзотичних» видів ядерної зброї, включно з крилатою ракетою з ядерним двигуном і безпілотним підводним човном, які західним аналітикам було складно зрозуміти. Ця нова зброя не додає значного військового потенціалу до ядерного арсеналу Росії, який здатний завдати неприйнятної шкоди США практично за будь-яких обставин. Хоча є ймовірні способи, за допомогою яких протисупутникові ракети з ядерною зброєю можуть бути більш ефективними, ніж ядерна детонація в космосі міжконтинентальних балістичних ракет, така розробка може бути подібною за практичним ефектом до решти екзотичної ядерної зброї.

Основне занепокоєння полягає в тому, що ця розробка стане похмурою новиною для майбутнього контролю над озброєннями та потенційно може спровокувати перегони озброєнь у космосі. Якби Росія відмовилася від Договору про відкритий космос для розміщення такої зброї (або розгорнула її без виходу, як відлуння її ставлення до Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, Договору про відкрите небо та Нового договору про стратегічні ядерні озброєння), цей акт сигналізував би про кінець епохи юридично обов’язкових договорів про обмеження озброєнь між Сполученими Штатами та Росією.

Реакція – це правильно, а істерика – ні

Істерія тут не доречна. Попри занепокоєння щодо міжнародних норм, тривожні сигнали та прецеденти, навіть у разі використання ядерної протисупутникової зброї баланс сил США та Росії в космосі чи на Землі суттєво не зміниться. Проте Сполучені Штати та їхні союзники та партнери мають відповісти.

Ця подія має послужити додатковим поштовхом для американських космічних планувальників серйозно поставитися до перспективи використання ядерної зброї в космосі. Наприклад, вчені-ядерники дуже зосереджені на перспективі обмеженого використання ядерної зброї супротивниками США на початку війни великих держав. Планувальники космічного простору мають оцінити цей ризик і забезпечити, щоб плани захисту для конфліктів високого класу були стійкими до втрати незахищених космічних систем – або шляхом зміцнення достатньої кількості систем, або забезпечення альтернативних варіантів розвідки та зв’язку.

Крім того, якщо космічні норми мають щось означати, Сполучені Штати мають згуртувати однодумців, щоб висловити свою стурбованість цим потенційним кричущим порушенням Договору про космос.

Переклад: Павло Космачевський

ядерна зброя супутник протидія рф сша