Чому не треба робити «як у Києві». Найбільші урбаністичні перемоги та зради 2023 року

Експерти наголошують, що, попри повномасштабну війну, є низка українських міст, які розвиваються і вкладають кошти у сучасну міську інфраструктуру. Це, зокрема, Дніпро, Чернівці, Вінниця, Львів. Вони не витрачають ресурси на масштабні проєкти, а завершують почате до лютого 2022 року чи інвестують в реабілітаційні або критично важливі для життя міста об’єкти.

Урбаністичні перемоги

Реабілітаційні центри Unbroken та SuperHumans у Львові

Будівля, де зараз розташований центр Unbroken, раніше належала поліклініці. Радянська, типова будівля потребувала суттєвих змін для того, щоб стати сучасним реабілітаційним центром. В багато чому ці зміни стосуються інклюзивності та універсального дизайну. Транспортний експерт Дмитро Беспалов зазначає, що універсальний дизайн передбачає, що усі категорії містян користуються цим простором, відповідно тут однакові умови для усіх.

Одним з планів «Незламних» є створення муніципального житла. Львів має практику архітектурних конкурсів, і саме так обрали проєкт-переможець від компанії Олега Дроздова (Drozdov & Partners) та AVR Development. З огляду на характерний рельєф та помірну щільність району, основним типом забудови стане міська вілла.

Реабілітаційний центр розташований на вулиці Миколайчука, поряд планується і зведення соціального житла. Сама вулиця радянського зразка і потребує капітального оновлення, тому місто планує її реконструювати за підтримки Світового банку.

Проєкти Укрзалізниці

УЗ покращує міське сполучення, в Києві це міська електричка, яка на відміну від іншого комунального наземного транспорту не зупиняється під час повітряних тривог і надійно виконує функцію переміщення людей. Хоч Київ не є прифронтовим містом, тут й досі весь наземний комунальний громадський транспорт зупиняється під час тривог, і містяни змушені виходити з нього і шукати інші способи, як дістатися додому чи на роботу. Кияни підписали три петиції за скасування заборони руху під час тривог, але КМДА їх відхиляє.

«Не зупиняючи свої вагони міської електрички під час тривог, УЗ зіграла ключову роль у безперешкодному переміщенню людей. Особливо в тих місцях, де в Києві немає метрополітену» – зазначає Дмитро Беспалов.

Завершення реконструкції вулиці Шевченка у Львові

Проєкт реконструкції вулиці Шевченка розробили ще в 2020 році. Він передбачав оновлення всіх інженерних мереж, облаштування проїзної частини і нових трамвайних колій по центру вулиці, а також велосипедних смуг вздовж проїзної частини, влаштування тротуарів і пішохідних зон та благоустрій вуличного простору.

Дмитро Беспалов та Андрій Білий наголошують, що важливо саме те, що зроблено реконструкцію, а не капітальний ремонт. Вони пояснюють, що реконструкція вимагає розробки повного пакета проєктної документації та заміни інженерних мереж. Також на відміну від капітального ремонту реконструкція має проходити громадські слухання.

«Тож переосмислення вулиці і те, що до неї додають нові функції – однозначно варто відзначити. Напротивагу, в переважній більшості українських міст відбуваються саме капітальні ремонти і ми фактично ремонтуємо радянську спадщину, здійснюємо консервацію вулиці на 20 років, – саме таким є гарантійний термін для капітального ремонту. В той час, як реконструкція є створення повністю нового переосмисленого вуличного простору», – кажуть експерти.

Реконструкція Успенської площі в Дніпрі

У центрі Дніпра відкрили після дворічної реконструкції Успенську площу, перетворивши автомобільну частину на сквер. Проєкт розробляла команда дніпровських архітекторів на чолі з головним архітектором Дніпра Дмитром Воликом.

Тут облаштували дитячий та спортивний майданчик, зробили сухий фонтан та створили місця для відпочинку. Окремо – висадили дорослі дерева.

«Можна помітити, що зелена зона в сквері розташована нижче рівня пішохідної плитки, це зроблено для того, аби вбиралася води і не розливалася на плитку. Також навколо дерев зроблені лунки, частина покрита мульчею, що також сприяє тому, аби ґрунт не розсипався по плитці. А пристовбурові решітки дозволяють дощовій воді потрапляти в землю і живити рослини» – зазначає Андрій Білий.

Попри війну, наближений до лінії фронту Дніпро продовжує реалізовувати якісні міські проєкти й таким чином створює умови, які б утримували містян залишатися тут.

Початок комплексних міських перетворень у Чернівцях

Прикладів хороших міських рішень на Буковині більшає. У кінці 2020 року на виборах міського голови переміг підприємець Роман Клічук, який має в Чернівцях мережу закладів харчування, а також є співвласником компанії, що займається ресторанним та готельним бізнесом. Власне, це й стало рушієм для змін. 

Тепер тут проводять архітектурні конкурси. Зокрема один з них стосується перетворення центральної площі, де виграв проєкт Максима Коцюби. У Чернівцях реконструюють сквери, облаштовують сучасні дитячі майданчики та покращують громадський транспорт. За цей час у Чернівцях збільшилася кількість комунальних автобусів з нуля до 40 одиниць – сьогодні вони обслуговують десять маршрутів. Серед планів щодо розвитку автобусної мережі, – місто хоче обладнати електронними системами оплати і транспорт приватних перевізників. 

«Місто займається оновленням генерального плану. Попри війну тут мають сміливість планувати розвиток наперед, це дасть фору місту в боротьбі за мешканців, більше людей розглядатимуть це місто для життя, адже там буде цілісна візія», – зазначає Дмитро Беспалов. 

Замість списку зрад. Чому не треба робити «як у Києві»

Експерти зазначають, що, формуючи список «зрад» на противагу урбаністичним перемогам 2023 року, вони зрозуміли, що за масштабами, вкрай неефективними витратами ресурсів та рівнем цинізму, столицю не переплюне жодне інше місто.

Фахівці наголошують, що бюджет столиці продовжує неконтрольовано витрачатись на улюблені «вау-ефекти», що вже стали напівофіційною міською політикою чинного мера. Не сильно відстають від комунальних управлінців і власники землі та будівель в столиці.

"Тому список зрад ми вирішили перетворити на пояснення, чому не треба робити «як в Києві». Адже бачимо з переліку перемог, що в Україні стає все більше міст, які за якістю просторів або вже стрибнули вище столиці, або незабаром це зроблять", – пояснили урбаністи.

Будівництво ЖК на березі Дніпра у Києві

У кінці квітня соціальні мережі «сколихнуло» фото, зроблене з ботанічного саду Гришка на Печерську, звідки відкривається вид на масивні багатоповерхівки на лівому березі. ЖК, який будують впритул до набережної Дніпра, псує лівобережну панораму Києва.

«У міста немає плану. Це дуже важлива теза для розуміння, чому кожен будує все, що захоче. Питання висотності і щільності забудови регулюється виключно зонінгом, а в Києві його немає», – пояснювала архітекторка та народна депутатка Ганна Бондар.

Але знищення панорами та відсутність будь-якого плану розвитку міста – це тільки частина проблеми. Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов нагадує, що під час будівництва таких грандіозних житлових кварталів створюється додаткове навантаження на інфраструктуру та комунікації – від труб до пропускної здатності вулиць.

Капітальні ремонти заради ремонту

На відміну від, наприклад, Львова, у Києві комунальники рідко роблять реконструкції вулиць – зі зміною кількості смуг, розширенням пішохідних частин чи зон зелених насаджень. Значно частіше це капітальний ремонт – оновити покриття, покласти фем на тротуарі, замінити бордюрний камінь на новий. Або й просто перекласти бруківку. Цьогоріч ремонт на центральній вулиці Богдана Хмельницького викликав серію протестів киян, які вимагали спрямувати більшу частку коштів міського бюджету на потреби Сил оборони.

Але це не єдиний закид на адресу тих, хто витрачає кошти киян. Дмитро Беспалов згадує, що і «перекладена» Богдана Хмельницького, і відремонтована вулиця Пирогова неподалік містяться зовсім поряд з будинком, в якому мешкає Кличко. Так само нещодавно відремонтували навколишні вулиці Франка й Антоновича. «Це збіг чи система?», – ставить риторичне питання Беспалов.

Масове знищення старих будівель

Весь рік будинки горіли, демонтувались, добудовувались, реконструювались. Негативу було настільки багато, що міський голова навіть призначив нову очільницю профільного департаменту, юристку Марину Соловйову, відомою захистом Гостиного двору на Контрактовій площі. Вона говорить, що «в Україні відсутня дієва та реалістична система відповідальності за порушення у сфері охорони культурної спадщини». Проте обіцяє прискорити внесення будівель до реєстрів об’єктів культурної спадщини та реорганізувати роботу інспекторів.

Масове будівництво дуже дорогих проєктів без доведеної ефективності 

Ще один лейтмотив багатьох новин в Києві у 2023 році – анонси нових та закінчення старих масштабних інфраструктурних проєктів на фоні аварійності вже збудованих. Кличко відкриває нові розв’язки, а його підлеглі в цей час закривають тунелі метро на невизначений термін та кажуть, що хоч мости через Дніпро й в аварійному стані, але перейматись через це не варто.

Київ (та й багато інших українських міст) досі масово користується інфраструктурою, збудованою в радянський час. ЇЇ слід або капітально ремонтувати, або будувати нове. Чи хоча б ретельно та вчасно робити поточні ремонти та здійснювати відповідний догляд.

"Цього не робиться зовсім чи робиться в недостатній кількості (можемо судити про це за наслідками). І на такому фоні багатомільярдні розв’язки виглядають особливо цинічно. 

Чому так відбувається? Частково через захоплення міського голови масштабними піар-акціями. Перекладання комунікацій та поточні ремонти шляхопроводів не покажеш по телевізору, а от новий міст чи парк з диваном, зробленим з газону, – запросто", – підсумовують експерти. 

кличко київ урбаністика розвиток міст міста