У Лаврі започаткували важливу традицію на підтримку полонених і зниклих безвісти (ФОТО)
Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" започатковує традицію "Дзвін пам'яті та надії" як нагадування про всіх полонених і зниклих безвісти.
Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Щоранку після загальнонаціональної хвилини мовчання на Великій лаврській дзвіниці битиме найбільший дзвін, нагадуючи про військовослужбовців, які опинилися в російській неволі.
«Битиме 9 разів, символізуючи 9 років війни, і нагадуватиме українцям та людям усього світу про військових, які перебувають в полоні, цивільних громадян, яких незаконно утримують у московських катівнях, зниклих безвісти, депортованих до РФ дітей і дорослих.
Удари дзвону мають лунати, допоки останній військовополонений не повернеться додому. Кожен, хто повертається з російського полону або депортації, матиме змогу долучитися до щоденної акції особисто», — зазначають у Лаврі.
Як розповів Суспільному гендиректор заповідника Максим Остапенко, лаврські дзвони, які століттями сповіщають про найвидатніші події, мають нагадувати всьому суспільству, що війна не закінчена.
"Ця традиція має зафіксувати, що кожен з нас не забув тих людей, які перебувають у полоні, які зникли безвісти, незаконно депортовані", — сказав він.
У день започаткування традиції, 5 грудня, до Великої лаврської дзвіниці прийшли військові Збройних сил, які захищали Україну, і ті, хто повернувся з російського полону. Вони разом із дзвонарем по черзі 9 разів вдарили у дзвін.
Зокрема, на акції був присутній військовий ЗСУ Максим Колесников, який повернувся з російського полону взимку 2023 року.
За його словами, дуже важливо, що в стінах національної святині, якою є Лавра, будуть такі заходи, які показуватимуть, що українці пам'ятають про всіх полонених, чекають їх і роблять усе можливе, щоб вони повернулися.
До акції "Дзвін пам'яті та надії" долучилась парамедикиня і волонтерка Юлія "Тайра" Паєвська, а також родичі загиблих і полонених українських військових.
"Українці — вільний народ і в нас дуже багато різних прав. Єдине право, якого ми не маємо — це право забути про тих, хто захищав нас і позбувся волі або життя, зник безвісти", — сказав у лаврській дзвіниці військовий Юрій Гудименко.
Він наголошує, що українці мають пам'ятати про своїх захисників щодня, щохвилини, і ніколи не мають права забути, доки останній полонений не повернеться додому.