Усе, що потрібно знати про інформаційну гігієну: поради від експертки

Фейкові новини під час вийни викликають паніку, змушують українців сумніватися в своїх силах та спроможності захищатися. Водночас фейки підривають довіру до офіційних осіб та авторитетних джерел інформації. Ми дезорієнтовані, тривожимося, стресуємо, а отже – даємо шанс ворогу.

Щоб допомогти українцям отримувати правдиву інформацію та полегшити роботу наших захисників, команда Viber разом зі спеціалістом з протидії пропаганді та маніпуляціям Тетяною Матичак підготували відповіді на найпоширеніші запитання та корисні поради щодо інформаційної гігієни під час війни.

Як правильно перевіряти новини у соцмережах? Що таке фактчекінг та які є інструменти для перевірки фактів?

Для перевірки правдивості інформації сконцентруйтесь на пошуці першоджерел та фактчекінгу.

Фактчекінг – комплексний процес, що являє собою перевірку фактів у відкритих джерелах інформації та містить пошук першоджерел інформації, дат створення фото та відео, перевірку біографії експерта. В цьому вам допоможе Google. Він дозволяє шукати тексти, фото та відео (за назвою або ключовими словами).

Важливо визначити, звідки з’явилося повідомлення в соцмережах. Якщо інформацію поширили з нещодавно створеної сторінки або каналу з невідомим або сумнівним власником, не слід їй довіряти.

Якщо є можливість, проаналізуйте минулі дописи, та перевірте інформацію, зазначену в профілі. Це дасть вам можливість визначити ступінь надійності джерела.

Не довіряйте повідомленню, яке має такі ознаки:

Невідоме або ненадійне першоджерело;
Містить фото або відео, опубліковані раніше та зроблені в іншому місці;
Відсутні дані про сферу діяльності «експерта», або він дає коментарі лише одному медіа.

Як обрати безпечні онлайн-джерела інформації під час війни?

Якщо йдеться про соцмережі та месенджери, то обирайте сторінки з підтвердженими (верифікованими) власниками. У Viber, Twitter та Facebook вони позначені спеціальною «пташкою» біля імені.

Новинні сайти та їхні канали аналізуйте за інформацією про редакцію та авторів матеріалів. Крім того, сумлінні журналісти завжди дають посилання на джерело інформації, використовують відповідні до змісту новини/статті заголовки.

Щоб отримати інформацію з фронту, звертайтесь до сторінок/каналів Генерального штабу ЗСУ та Міністерства оборони України.

Як розпізнати «зради» та теорії змов під час війни, які механізми їх появи та поширення? Як розпізнати російську пропаганду у новині? Як правильно реагувати на такі види дезінформації?

«Інформаційно-психологічна операція» (ІПСО) – це поширення інформації, яка може викликати розчарування та песимізм (в нас вона також відома, як «зрада»). Вона використовується під час війни для демотивації противника або його прихильників.

Такі операції швидко поширюються серед аудиторії. Їхня мета – викликати емоційний спад і зневіру широких верств населення. В ІПСО беруть активну участь боти і тролі, а також відсутні факти, які підтверджують надану інформацію.

^УВАГА! ^{Російська пропаганда} ^– ^{це завжди ІПСО.}

Якщо ви підозрюєте, що будь-яке повідомлення має ознаки ІПСО, насамперед зверніть увагу на його джерело. Спробуйте знайти факти, які підтверджують цю інформацію, в офіційних українських, європейських та американських джерелах.

Якщо авторитетні джерела не засвідчують правдивість повідомлення, намагайтесь не піддаватися хвилюванням. Спробуйте переключитися на інші активності для зняття стресу та напруги: спорт, спілкування з рідними та корисні побутові справи допоможуть вам.

Яку інформацію заборонено поширювати під час війни, а яку – необхідно?

У жодному разі не повідомляйте місця дислокації ЗСУ, їхньої техніки, запланованих операцій і всього, що з цим пов’язано. Також заборонено стрімити під час ворожих обстрілів, бо це може допомогти скоригувати вогонь супротивника.

Журналісти можуть опублікувати фото і відео обстрілів звичайних об’єктів (наприклад, житлових будинків) лише через 3 години після обстрілу, а військових – через 12 годин після ворожої атаки. Краще перевірити, чи є ці фото у мережі, і не поширювати їх самостійно.

Треба поширювати інформацію про пункти допомоги постраждалим та переселенцям. Сміливо розповсюджуйте місця проходження курсів першої медичної допомоги та інші корисні дані. Проте перед поширенням такої інформації перевірте її на правдивість.

Як розпізнати тролів і ботів у соцмережах, та як реагувати на них?

Зверніть увагу на профіль автора повідомлення. Найпоширенішими можливими ознаками бота/троля є:

Відсутність аватарки у соцмережі або стороння картинка (квітка, котик, натюрморт) замість фотографії людини;
Незаповнений або неправдивий розділ «Про себе»;
Наявність великої кількості репостів при повній відсутності власних текстів, фото, відео;
Публікація однотипних коментарів;
Агресивна поведінка, маніпуляція емоціями, перехід на особистості.

Ніколи не реагуйте на коментарі від ботів та тролів. Якщо їх багато і вони порушують етичні норми (ображають та використовують нецензурну лексику), намагайтесь їх заблокувати: репортіть їхні повідомлення в месенджерах і соцмережах.

Наведіть, будь ласка, 5 базових правил чи порад щодо інформаційної гігієни під час війни.

Перш ніж піддаватися паніці, поставте собі декілька запитань:

Звідки це відомо? Завжди шукайте джерело отриманої інформації;
Це офіційна інформація? Вона надана безпосередніми свідками події? Довіряйте лише авторитетним джерелам;
Це факт чи суб’єктивна емоція? Відділяйте факти від особистої думки людей. Факт можна перевірити, довести або спростувати;
Чи варта інформація репосту? Репостіть у соцмережі або переказуйте знайомим перевірену інформацію з відомим вам автором;
Ви точно не завдаєте шкоди, поширюючи інформацію? Не публікуйте у соцмережах дані та фото людей (не лише військових) без їхньої згоди.

Команда Viber пропонує такі кроки, щоб стежити за інформаційною гігієною та не сприяти розповсюдженню фейків:

Скаржіться на неприйнятний та заборонений контент. До нього належить не тільки спам, відверті зображення, дискримінація, але й новини, які ви оцінюєте як небезпечні для життя, заохочення до насильства та образливий контент.

Зарепортити повідомлення у Viber можна таким чином: на стаціонарному комп’ютері натисніть на повідомлення правою кнопкою миші та з випадаючого вікна обрати опцію «Поскаржитися». Далі оберіть категорію, за якою контент є неприйнятним.

На мобільному скаргу можна відправити через затискання повідомлення або через символ у вигляді трьох крапок у верхній частині екрана. Треба обрати опцію «Поскаржитися» та виділити всі необхідні повідомлення, а потім – натиснути на символ знаку оклику внизу екрана та вибрати причину скарги.

Важливо відзначати протиправний контент, тоді проінформовані модератори Viber відреагують на скаргу.

Читайте перевірені спільноти. У Viber присутні офіційні канали державних органів, які публікують правдиві та перевірені новини.

Наприклад, у спільнотах Центру протидії дезінформації при РНБО України та Справді ви знайдете актуальну інформацію щодо життя країни. Крім того, у цих каналах спростовують російські фейки та пропаганду.

Використовуйте розділ «Корисне» на мобільному. В ньому Viber збирає канали та ініціативи, які можуть стати в пригоді українцям під час війни. Для переходу натисніть на другий символ справа внизу екрана.

У каналі Психологічна підтримка є поради для підтримки власного ментального здоров’я. Бот SaveUA допомагає біженцям з’єднатися з волонтерами, які знаходять необхідне житло, їжу, транспорт тощо.

Для жертв сексуального насилля українська асоціація жінок-юристів «ЮрФем» започаткувала спеціальний канал. Він дозволяє постраждалим звернутися за безоплатною допомогою.