"Не дивіться вгору" з Ді Капріо і Меріл Стріп: не те, чого очікуєш – а значно краще
Для "Не дивіться вгору" добре підійде гасло "Увімкніть мозок". Це не класична комедія, а сатира, яка змусить і сміятися, і замислитися водночас.
Про це пише Liga, а також гудуть соцмережі
Сюжет
Двоє вчених намагаються попередити владу США, що до Землі наближається комета, яка може знищити планету. Але з них лише глузують та обіцяють заарештувати за "поширення неправдивої інформації".
Одна з головних причин, чому критики були незадоволені цим фільмом, – надміру зіркових акторів. Тільки уявіть: Леонардо Ді Капріо, Меріл Стріп, Кейт Бланшетт, Тімоті Шаламе, Дженніфер Лоренс, Джона Хілл, Аріана Ґранде – в одному фільмі. Але:
Наприклад, персонаж Ді Капріо, який проходить шлях від невпевненого вченого, що п’є купу ліків для нервової системи, до головного секс-символу країни – "Отой вчений з борідкою". Що триваліше Ді Капріо в політичній системі, то більше він знаходить для неї виправдань, стає учасником рекламних роликів, передач, такою собі розмовляючою головою, хоча сам від початку виступає проти таких методів.
Або Дженніфер Лоренс, яка відступає від своїх геройських фільмів, і грає неврівноважену вчену, шо не розуміє, про які рейтинги можна думати, коли на Землю несеться комета. Лоренс – саме та людина, яка маючи інформацію, розуміючи, що відбувається, намагається боротися з тими, хто не вірить. Чимось нагадує, коли людина, яка виступає за щеплення, намагається втлумачити "антиваксу", чому це важливий крок. Увесь контраст в одній акторській ролі – від спроби переконати всіх до "та гори воно синім полум’ям".
Меріл Стріп – тонкий гумористичний привіт адміністрації експрезидента США – Трампу. Вона грає президентку США від республіканців, якій важливіше рейтинг напередодні виборів, ніж життя людей. До речі, заради рейтингу вона взагалі готова на все – відвернути увагу від посадовця, який немає необхідної вищої освіти, або може скасувати порятунок Землі, бо так попросили впливові бізнесмени.
Окреме "вау" заслуговує Джона Хілл. Його "синок президентки", який ще й голова адміністрації – це сучасний біль кумівства в усіх кольорах. Від "я тобі нічого не винен" чи "ти що не в курсі, хто я такий?" до жартів дещо дивних для політика – "Тільки гляньте на цю надійну, як сексі-скеля, кльову президентку. Я б її у-у-у-ух! Але вона – моя мама".
Як пише Віктор Трегубов: "досі невідомо, як так вийшло, що голова адміністрації президента США в ньому виглядає, як Єрмак, говорить, як Єрмак, поводить себе, як Єрмак".
