Як іноземці без знання української чи російської працюють у службах доставки в Києві

Як вийшло так, що значна частка кур'єів і таксистів найпопулярніших платформ — це іноземці, часто без знання мови.

Якщо ви користуєтесь доставкою або ж замовляєте таксі через найпопулярніші у Києві застосунки, то помітили, що нерідко водій чи кур’єр — це іноземець, який погано володіє українською чи російською мовами або ж взагалі знає лише англійську. Хто ці люди, як потрапляють до України, на яких умовах працюють та чому обирають саме роботу через платформи — розбирався «Хмарочос».

Імена героїв-кур’єрів змінені на їхнє прохання.

Історія Абдула з Єгипту — як стати гловером без знання мови

Абдул живе в Україні впродовж двох років. Переїхав сюди з Єгипту, бо одружився з українкою. Окрім рідної мови, Абдул спілкується лише неідеальною англійською, тож знайти роботу в Києві йому було важко. Спочатку він влаштувався продавцем у кіоск з шаурмою — вважає, що з тією роботою дуже пощастило. Але в той час розпочався карантин, точку закрили й чоловік знову опинився сам на сам з пошуками роботи навесні 2020 року.

Хтось порадив Абдулу піти кур’єром у Glovo, мовляв, через карантин у них стільки замовлень, що на роботу беруть геть усіх. Чоловік якось вже намагався стати гловером, але тоді його не взяли через незнання мови. Під час карантину Glovo звітували про збільшення кількості користувачів в Україні вдвічі, тож цього разу Абдула й справді взяли на роботу. Кур’єр без знання мови — це краще, ніж жодного кур’єра.

Хоча вираз «взяли на роботу» не зовсім відповідає дійсності, коли йдеться про платформи доставки чи таксі. Для них працівники — це контрагенти, або просто користувачі їхнього застосунку.

Аби стати гловером, слід подати заявку на сайті, надіслати потрібні документи, прийти в офіс і отримати рюкзак. За словами кур’єрів, протягом кількох тижнів компанія сама відкриває контрагенту ФОП, а потім у разі потреби його закриває. Для співпраці з Bolt Food чи Rocket необхідна лише банківська картка. Також важливою є наявність медичної книги, але досвідчені кур’єри запевняють, що отримати таку в Києві — справа одного дня і двохсот гривень.

1.jpg

Транспортний засіб має бути своїм або його можна орендувати. Мопеди й автівки також мають бути з документами.

Абдул мав власний мопед і заробляв із Glovo 1000–1500 грн на день, працюючи по 10 годин. Кілька тижнів тому його акаунт заблокували через численні скарги за незнання мови. Коли адреса доставки вказана неточно чи виникають інші складнощі, клієнти в прямому сенсі не можуть знайти з Абдулом спільної мови.

Після блокування Glovo Абдул одразу звернувся по роботу до платформи-конкурента Rocket. Спершу йому відмовили через незнання української чи російської, але чоловік прийшов в їхній офіс і показав історію своїх заробітків у Glovo: «Довів, що хоч мови не знаю, але доставок роблю багато — це майже не заважає». За таку наполегливість Абдула все ж прийняли кур’єром Rocket.

З українською дружиною він розлучився, але у колишнього подружжя залишився спільний син, тож Абдул не хоче їхати назад до Єгипту. Чоловік зараз живе у хостелі під Києвом, платить 1500 грн на місяць за ліжко. Каже, що ціни на все дуже високі й постійно ростуть, йому ледь вистачає коштів на харчування.

З Rocket Абдулу вдається заробляти менше — 500–1000 грн на день. Він пояснює це тим, що компанія не компенсує витрати на бензин окремо.

Структура винагороди дещо відрізняється на різних платформах. Наприклад, у Rocket є фіксована ставка за замовлення (піший — 25 грн; вело — 30 грн; мото — 35 грн; авто — 40 грн), яка помножується на коефіцієнт, що залежить від погоди, часу доби, температури, попиту та інших факторів. Також існує система бонусів.

У Glovo, окрім базової ставки, платять за подоланий кілометраж, час очікування та інше.

Наприкінці року Абдул подаватиме документи на постійну посвідку і сподівається, що це дозволить йому знайти кращу роботу. На питання, чому за майже два роки він так і не вивчив жодну з місцевих мов, він відповідає, що через важку роботу він не має часу на вивчення мови, а без знання мови він поки не може знайти кращої роботи.

Чому іноземці обирають компанії-платформи

В Україні тимчасово чи постійно проживає близько 400 000 іноземців, за даними дослідження аналітичного центру Cedos 2019 року. Більшість із них (279 600 осіб) мають посвідку на постійне проживання й отримали її на підставі возз’єднання з родиною (понад два роки у шлюбі з громадянкою чи громадянином України або ж діти-українці). Переважно це вихідці з Росії та інших колишніх республік СРСР.

1.jpg

Посвідку на тимчасове проживання в Україні найбільше видають на навчання (59%). Іншими поширеними підставами є возз’єднання сім’ї з громадянами України (25%) та працевлаштування (9%). Серед іноземців з тимчасовою посвідкою переважають громадяни Індії.

2.jpg

«Українське законодавство суттєво обмежує іноземних громадян з тимчасовою посвідкою в офіційному працевлаштуванні», — коментує аналітикиня Cedos Наталія Ломоносова. Аби найняти іноземця, який в країні нещодавно, роботодавець має отримати дозвіл і переконатися, що в регіоні відсутні громадяни України, які спроможні виконувати цей вид роботи. При цьому іноземні фахівці повинні отримувати не менш ніж 10 мінімальних зарплат у більшості секторів (це 60 000 грн у 2021 році) та 5 мінімальних зарплат у некомерційних організаціях і закладах освіти. На практиці ці умови можуть бути виконані лише для висококваліфікованих працівників, а для решти мігрантів, які ще не отримали постійну посвідку, це просто неможливо.

«Більшість іноземців неофіційно працюють у сфері торгівлі чи послуг. Вони традиційно зосереджуються там, де вже є інші мігранти — часто так і потрапляють в Україну. Раніше це були ринки й заклади харчування, а тепер, із розвитком гіг-економіки та постійним зменшенням кількості ринків, левова частка іноземців перейшла на роботу таксистами й кур’єрами», — пояснює Наталія.

Якщо іноземці не володіють українською чи російською, їм важко вийти за ці межі, навіть отримавши потрібні документи, адже для цього потрібна більша інтеграція у суспільство. Зазвичай мігранти живуть окремими кластерами та спілкуються лише між собою, що консервує їхнє місце у суспільстві.

Окремою проблемою є те, що іноземні студенти в Україні взагалі не мають права працювати, хоча в багатьох країнах ЄС це дозволено — до 20 годин на тиждень, зазначає Наталія. Тому, щоб заробити гроші, студенти майже поголовно працюють на платформах доставки — вони просто не мають альтернативи.

Варто зазначити, що тимчасова посвідка, попри все, дає можливість відкрити ФОП (фізичну особу-підприємця).

«Кур’єри-іноземці почали реєструватись на нашій платформі майже одразу після початку роботи сервісу в Україні, — коментує представниця пресофісу компанії Glovo. — В переважній більшості це громадяни Туреччини, Індії, Туркменістану та інших країн. Зазвичай студенти».

Мехмед навчається на четвертому курсі КНУ імені Шевченка на технічній спеціальності. Він приїхав з Туреччини, добре володіє російською й англійською, гірше — українською. Обрав для навчання Київ, бо з дитинства мріяв про освіту за кордоном, а Київ радили друзі, які тут навчаються.

Нещодавно Мехмед почав працювати кур’єром у Glovo — після того, як побачив рекламу із запрошенням в Інстаграмі. Тепер кілька разів на тиждень після навчання він робить доставки по п'ять-шість годин і заробляє 300–500 грн на день. Його все влаштовує. Для роботи платформа відкрила Мехмеду ФОП. Після завершення навчання хлопець збирається повернутись додому, бо там на нього чекає родина.

«Важливо зазначити, що зараз, під час економічної кризи, спричиненої ковідом у багатьох країнах, батькам буває важко утримувати дітей-студентів за кордоном чотири-шість років поспіль, тож, окрім кишенькових грошей, у молодих людей може бути потреба заробляти й на власне навчання, і на життя», — додає аналітикиня Наталія Ломоносова.

Історія Саміра з Індії — як придбати акаунт у Bolt

Саміру 24 роки, він з Індії. Хлопець вивчився на кухаря у себе на батьківщині, а потім певний час працював за спеціальністю. «Зарплата була мізерною, мені ледь вистачало на життя. А ще я маю допомагати своїй родині — в Індії всі так роблять», — розповідає Самір. Тоді він вирішив шукати кращої долі у Європі. Каже, що мріє працювати в ЄС, бо там справді високі зарплати, але потрапити туди складно, тому Самір почав з України.

«В Індії багато агентств, які допомагають з працевлаштуванням або навчанням за кордоном. Можна поїхати в Україну, Росію, Вірменію та інші країни. Я обрав Україну, бо вона найближче до ЄС», — каже Самір.

Агент порадив хлопцю їхати саме на навчання, адже студентську візу отримати легше. Обрали Університет «КРОК» і їхню річну програму підготовки з вивченням мови для іноземців. Необхідно було заплатити за рік навчання, оплатити квитки, документи та комісію. За словами Саміра, вони разом з другом сплатили агентові 127 000 грн, які взяли в кредит. Хлопців запевнили, що навчання не завадить заробляти до 35 000 грн на місяць в Україні, тож вони швидко віддадуть борг.

Мрії Саміра швидко розбились об реальність: виявилось, що працювати кухарем за студентською візою він не може, на жодну іншу роботу його не беруть через незнання мови, та ще й агент замість року навчання сплатив лише за один семестр і зник. Через це тимчасову посвідку Самірові також видали лише на пів року.

Були потрібні кошти принаймні на життя, тож Самір подав заявку у Bolt Food, щоб стати кур’єром. Йому відмовили через незнання мови, проте біля офісу він познайомився з пакистанцем на ім’я Мухаммед. Той порадив знайти колишнього кур’єра, якому більше не потрібен його акаунт і працювати з нього, або придбати такий за 3000 грн. Самір сказав, що має лише 500 грн і Мухаммед погодився зробити йому знижку.

Наступного дня Самір орендував велосипед за 1200 грн на тиждень і почав працювати. Лише через кілька тижнів акаунт заблокували після численних скарг. Люди писали, що кур’єр геть не розуміє ані українську, ані російську, англійську також знає погано і, судячи з усього, привласнив чийсь акаунт.

«Хмарочос» звернувся по коментар з приводу цієї ситуації до платформ Bolt, Rocket і Glovo. 

З Bolt лише відповіли, що це суворо заборонено і такі акаунти негайно блокують, а у Rocket з нами погодились поговорити.

«На жаль, такі ситуації трапляються часто, — розповідає PR-менеджер Rocket Сергій Колосков. — Акаунти нерідко орендують молоді люди 16–17 років (адже працювати на платформі можна лише повнолітнім), а також іноземці. Такі випадки швидко викривають клієнти, яким замовлення доставляє іноземець без знання мови».

Сергій запевняє, що кожного такого орендаря акаунту вони викликають до себе в офіс за роз’ясненнями й блокують. Також вони регулярно моніторять подібні оголошення на OLX і скаржаться на них.

У Glovo також відповіли, що знають про подібні інциденти завдяки відгукам користувачів і повідомленням від служби підтримки. «Ми враховуємо цю інформацію та відключаємо від платформи кур’єрів без можливості відновлення», – прокоментувала представниця пресофісу компанії Glovo.

Також вона наголошує, що кур’єри не є співробітниками Glovo, тому дотримання мовних стандартів залишається їхньою відповідальністю, але компанія заохочує кур’єрів відвідувати курси з вивчення мов у партнерських освітніх закладах.

3.jpg

Кур’єри розповідають, що «позичити акаунт» — розповсюджена практика серед спільноти. Більшість погоджується надати свій акаунт під відсоток з доставок, але бувають і випадки, коли людина просто жаліє іноземця, який не може знайти роботу. Серед «позичальників» трапляються і шахраї, які виводять гроші з балансу і зникають (баланс — особливість структури нарахувань у Rocket, – ред.).

За такою схемою працювати на платформах доставок чи таксі можуть не лише іноземці без знання мови, а й мігранти з документами, термін дії яких вже вийшов. Банківську картку для виплат у такому випадку надають не свою, за словами кур’єрів, хоча у Bolt і Rocket нам сказали, що це заборонено.

Щодо Саміра з Індії — після невдалого досвіду роботи кур’єром місцеві допомогли йому влаштуватися на роботу кухарем за 10 000 грн на місяць. Він працював, доки не вийшов термін його посвідки, а потім повернувся додому. Зараз Самір планує вдруге приїхати в Україну і знову намагатись знайти роботу, адже йому належить віддавати свій борг. Попри все, тут йому вдасться заробити більше, ніж в Індії.

Чи демпінгують іноземці заробітки кур’єрів і таксистів?

Нещодавно кур’єри Bolt Food оголосили страйк після зниження виплат майже на 50%, про що йдеться у повідомленні ГО «Трудові Ініціативи». Проте за три тижні у компанії на їхні вимоги не відреагували.

Регіональний менеджер Bolt Food в Україні Ігор Шрамко на запит «Хмарочоса» відповів, що дохід кур’єрів платформи є стабільно високим завдяки щоразу вищій кількості замовлень. «Надалі ми плануємо збільшувати базу клієнтів, підключати нові ресторани до застосунку і покращувати пропозицію. Своєю чергою кур’єри зможуть отримувати більше замовлень і підвищувати свій прибуток. Наразі рівень можливого доходу для кур’єрів на платформі Bolt Food є найвищим на ринку України», — підсумовує Ігор Шрамко.

Раніше проходила низка протестів кур’єрів Glovo — результату також не було. Компаніям вигідніше найняти нових людей, ніж працювати з невдоволеними.

«Найлегше звинуватити в цих проблемах мігрантів, — коментує кур’єр із дворічним стажем Вадим. — Велика частина кур’єрів вважає, що падіння заробітків спричиняють умовні туркмени, забуваючи що на роботу їх наймають самі компанії. Зіштовхнути лобами резидентів і приїжджих — відмінна тактика, щоб відволікти кур’єрів від реальних проблем і хижої політики великого бізнесу».

Вадим додає, що як уже говорити про демпінг, варто згадати й про українців-некиян, які так само погоджуються на роботу за мізерні кошти, бо мають платити за житло і їжу. А у страйках беруть участь взагалі одиниці (у чаті «Bolt бастує» наразі лише 125 людей).

Дешева доставка можлива лише за умови, що час від часу клієнти натраплятимуть на кур’єра без знання мови. В іншому випадку доведеться платити за цю послугу набагато більше, – зазначає Вадим.

Цікаво, що самі кур’єри на запитання «Хмарочоса» про співвідношення кількості іноземців до резидентів відповідали, що приїжджих не менш як третина, а у Rocket і Bolt запевнили, що статистику не ведуть, але іноземців у них працює менше ніж 10% у мегаполісах.

«Гіг-економіка, на відміну від інших секторів, не робить різниці в оплаті для місцевого населення та мігрантів», — пояснює юрист ГО «Трудові ініціативи» Георгій Сандул. Компанії-платформи де-факто працевлаштовують співробітників лише на основі завантаженого застосунку. «Їм байдуже, кому вони платять, тому тут немає ситуації демпінгу зарплат з боку мігрантів».

За словами Георгія, у службах таксі людина може заробити понад $1000 за місяць, а в кур’єрській доставці є випадки, коли працівники заробляли навіть $1500. «Утім, такий заробіток передбачає графік роботи по 12–14 годин сім днів на тиждень, що підриває здоров’я працівників і потенційно створює небезпечні ситуації на дорогах», — додає Георгій.

Мотивація трудових мігрантів очевидна — Україна надає більше можливостей, ніж країни їхнього походження. Крім цього, в Києві не такі жорсткі обмеження, пов`язані з COVID-19, ніж у багатьох інших містах світу. Мотивація іноземних студентів також зрозуміла: вони майже не мають альтернативи.

Платформи таксі та доставки — це підприємства з чи не найбільшим ростом як в Україні, так і в інших країнах, наголошує Георгій Сандул. Київ посідає друге місце у світі за розвитком шерингової економіки через відсутність законодавчого регулювання компаній-платформ в Україні. Потреба у нових співробітниках для цих компаній очевидна, хоч працівники у них геть не захищені законом. Мігранти, як надвразлива категорія населення, погоджуються на будь-яку роботу, а платформи доставки й таксі — один із небагатьох варіантів заробітку, який може запропонувати ринок і законодавство України.

іноземці робота київ доставка

Знак гривні
Знак гривні