Матеріали автора Надія Кельм

250+ людей і компаній, пов’язаних із бізнес-інтересами Росії в Європі

Рекордних 15 днів у травні Київ перебував під ударом ворожих ракет і дронів. Точніше, разом було 17 атак, але два рази у травні росіяни атакували українську столицю двічі на добу. Ще ніколи від початку великомасштабного вторгнення Київ не піддавався таким системним ударам.

ТЕКСТИ проаналізували 10 тис. стенограм з виступами Путіна за 22 роки його правління.

Російські війська стрімко наблизилися до Маріуполя із Заходу — напрямку, з якого ніхто не чекав на загрозу. Битва за Маріуполь тривала 86 днів, 82 з яких — у цілковитому оточенні.

Мелітополь — найбільше українське місто з уцілілою інфраструктурою, яке росіяни захопили в лютому 2022 року та яке досі перебуває окупованим. Важливу роль у становленні окупаційної влади там відіграв місцевий депутат облради Євгеній Балицький. Але на ключові посади росіяни привезли своїх кандидатів — очевидно, щоб бути впевненими в належному виконанні двох головних завдань: упокорення місцевого населення та використання цивільної інфраструктури для потреб російської армії.

П’ять тижнів, тобто 36 днів, від 24 лютого до 31 березня, на пагорбах під Черніговом у селі Новоселівка і поблизу точилися криваві бої. Тут застрягли росіяни, які збиралися взяти Київ за три дні.Спільний проєкт ТЕКСТІВ та газети "Вість" (Чернігів)

Ми дослідили, як упродовж року війни змінювалася площа окупованих російською армією українських територій, якою зброєю та як інтенсивно ворог намагався знищити українські міста й енергосистему, як це вплинуло на рівень освітлення у столиці.

Коли йдеться про новітню історію Києво-Печерської лаври, чомусь заведено вважати, наче вона завжди була прихистком проросійських сил. Хоча насправді це зовсім не так. І у XX, й у XXI століттях Лавра неодноразово мала шанси стати осердям українського релігійного життя. Але "русский мир" міцно вчепися у нашу святиню і поступово захоплював там нові території та будівлі.

“Для Росії успіх усієї кампанії залежить від контролю над завойованими територіями, досягненням справжньої капітуляції українського народу”, цитувала німецька газета Більд план російської окупації ще до початку вторгнення. Розстріли, катівні, знущання — нічого нового, все це описано в українській літературі, яку вивчають у школі. Росіяни діяли звично.

“Тату, я боюсь самольота”, — прошепотіла дворічна Кіра й притулилася до батька. Тієї миті моє серце стислося від болю. Я мріяла, що літак для нашого малятка буде символом подорожей, відпочинку та спокійного й заможного життя. А він став символом жаху.Спільний проєкт ТЕКСТІВ та газети "Вість" (Чернігів)