7 днів у морській піхоті. День четвертий - школа сержантів (+ФОТО)
"Що це за величезна купа смердючого лайна? Ти звідки, з Техасу? Подивіться, ця купа лайна - з Техасу! Для чого ти прийшов служити в мою улюблену морську піхоту, синку?" Всі, хто бачили фільм Стенлі Кубрика "Цільнометалева оболонка", назавжди запам'ятали сержанта-маніяка, який знущався над новачками та нещадно їх муштрував. На території батальйону українських морпіхів подібних вихователів я так і не зустрів.
При цьому ідея, що сержанти будуть нести головне навантаження під час роботи з особовим складом і стануть хребтом нашої армії, прийшла саме з США.
Тепер у структурі українських військових підрозділів є головні сержанти батальйону, роти, взводів. Діють сержантські ради. Прості сержанти постійно перебувають зі своїми солдатами або матросами - раніше навантаження на них було значно меншим.
На плацу батальйону в строю стоять половина морпіхів, а половина бійців - з батальйону логістики, який теж базується в Феодосії.
Всі вони контрактники. Після закінчення курсу навчань на сержантських зборах, якщо складуть у грудні залік, ці бійці стануть командирами відділень.
При цьому досвід у них дуже різний. Так, морпіхи відслужили строкову службу і пішли на контракт, один з них навіть пройшов Ірак. А для частини бійців - це лише перші місяці в армії.
"Після команди автомати на землю, поруч з ними завжди залишається хтось, щоб охороняти зброю. Не стій, наче ти ними торгуєш - у того хто охороняє, зброя має бути за спиною." - головний сержант батальойну Олександр Рясний проводить заняття для майбутніх сержантів.
Тема - прийоми роботи з автоматом. У Олександра полтавська вимова, він часто жартує. Гумор м'який, тому напруги між ним і підлеглими немає. Одразу помітно, що матросам такий інструктор подобається.
Він показує вправи, як переводити автомат із будь якої позиції в іншу: на спину, на груди, на плече. Калаш крутиться навколо нього, наче рідний. У майбутніх сержантів виходить трохи гірше, у декількох під час виконання злітають головні убори.
Я ще раз згадую "Цільнометалеву оболонку" та рядок з пісні інших морпіхів, американських - "This is my rifle, this is my friend" (Це моя гвинтівка, це мій друг), і кінцеву мету муштри: зброя має стати ще однією частиною твого тіла.
"У бійців поки що було занадто мало занять" - пояснює мені головний сержант. - Звичайно, ще рано їм давати командирів відділення. Але спробуємо побільше всього навчити за цей час."
Олександр їздив у Штати два рази. У минулому році був на базі морської піхоти, де бачив, як йде процес підготовки сержантів.
"Звичайно цікаво було, але поки ми трошки за ними не встигаємо," - посміхається він, тепер вже під час бесіди зі мною. "Забезпечення, умови у містечку, гарантії - важко навіть щось порівнювати".
Сержантські курси в частині діють лише з цього року, раніше всі претенденти направлялися у Севастополь, однак тепер на це не вистачає коштів.
Проте мій співбесідник вважає, що в цьому нічого поганого немає. Навпаки, в морській піхоті можна навчити всьому, що необхідно знати сержанту, навіть краще, ніж в загальній учебці.
Єдине, було б добре якби з Севастополя приїхали фахівці прочитати курс з лідерської підготовки. "Там є специфіка, є спеціальна література. Це важлива сторона - як сержант себе поставить у відділенні, чи завоює авторитет, чи зможе повести за собою людей."
Ми повертаємося на плац.
"Ну все, коли у тебе автомат за спиною, ти можеш йти палити, пити каву, або прив'язувати коня" - продовжує жартувати сержант після чергової вправи. "Тепер перерва десять хвилин. Після цього кожен з вас по черзі спробує покомандувати, а всі інші - виконувати прийоми, які я вам показав. А я подивлюся, чому ви навчилися."
