Нафта в обмін на Обаму. Від енергетичних воєн у США залежить майбутнє цивілізації

До чергових, 57-х виборів президента США лишилося 7 місяців. І хоч наразі ще формально не визначено, хто стане суперником чинного президента Барака Обами (хоча з імовірністю 90% кандидатом від республіканців буде екс-губернатор Масачусетсу Мітт Ромні), головні «напрямки атаки» на Обаму та політику Демократичної партії США вже окреслені. І вони навряд чи зміняться: занадто мало залишилося часу, і занадто багато ресурсів пішло розкрутку саме цих критичних тез.

Тож за рахунок яких аргументів республіканці збираються перемагати Обаму?

Залишимо за кадром відверто абсурдні в своїй агресивності закиди на адресу Обами («Обама – марксист», «Обама – комуніст», «Обама – мусульманин», «Обама – не американський громадянин» а зловісний Чорний Володар, справжнє ім’я якого - Батрак Абрама :-) » ). Людей, які поділяють подібні погляди, додатково агітувати нема потреби, а от на більш-менш притомних виборців подібна аргументація не подіє. Треба щось більш раціональне. Але що?

Те, що в чинній політиці Обами несе найбільшу стратегічну загрозу тим бізнесовим колам, які стоять за спиною політиків-республіканців. Енергетика і транспорт. Або, якщо говорити ще коротше, - нафта.

p>

Як це виглядає на практиці, наочно демонструє свіженький, розміщений тиждень тому агітаційний ролик Американського енергеричного альянсу – перевіреного агітаційного рупора американських консерваторів. Він цікавий, по-перше, тим, що в ньому в концентрованому вигляді перелічені всі головні «енергетичні претензії» до Обами – а заодно і проілюстровані всі маніпулятивні технології, які будуть застосовані проти нього. По-друге, показовим є те, що у відповідь саме на цей ролик в ефірному просторі штатів з «невизначеним» електоратом був запущений контр-ролик безпосередньо від імені Обами, в якому вперше за всю президентську кампанію прямо згаданий його найімовірніший суперник Мітт Ромні. Тобто, мова не йде про якийсь малозначущий епізод виборчого протистояння, а про перші бої на стратегічному напрямку.

Головна претензія республіканців до Обами – «бензинова». Різке зростання цін на нафту у «післякризовий» період ( до 125 доларів за барель), до якого додалося ще й політичне напруження на Близькому та Середньому сході, призвело до значного підвищення цін на автомобільне пальне в самих США. Ціна бареля (3,79 л) «регулярного» бензину подолала символічну планку в 4 долари. Для американців, нації автомобілістів, це дуже серйозний удар по бюджету.

А далі буде ще гірше, - заявляють республіканці. – Призначений Обамою секретар департаменту енергетики Стівен Чу вважає, що треба підняти ціни на бензин до рівня європейських – а це аж дев’ять доларів за галлон. Більше того, адміністрація Обами виділяє мільярди доларів на підтримку альтернативної (зокрема, сонячної) енергетики, а ці «підгодовані» компанії потім банкрутують. Так, протягом майже півроку головною темою нападок республіканців (діапазон виконавців – від конгресменів до шоуменів) стала компанія Solyndra, яка отримала від уряду Обами кредитні гарантії на півмільярди доларів, а потім збанкрутувала. Замість того, щоб розвивати нафтову галузь – дозволити буріння на Алясці, прокласти через США з Канади нафтопровід Keystone, спростити бурові роботи на федеральних землях, - Обама витрачає гроші платників податків на сонячну енергетику чи електромобілі, на зразок гібридного Шевроле Вольт, який ніхто купувати не хоче, бо він дуже дорогий, та ще й може загорітися.

Один з претендентів на кандидати від республіканців, Ньют Гінгріч, прямо заявив: якщо оберете мене, бензин знову буде коштувати $2.50 за галлон. І хоч саме в Гігріча шансів представляти республіканців майже не залишилося, озвучена ним теза, без сумніву, стане ключовою для майбутньої агітаційної риторики будь-якого з республіканських кандидатів. Обама нічого не зробив, щоб здешевшити нафту для американців, - значить, його треба відправити геть із Білого Дому.

Втім, у цієї пропагандистської тези є один суттєвий недолік. А саме – вона не має нічого спільного з реальністю. Насправді Обама, по-перше, зробив все можливе, щоб збільшити видобуток нафти в США. А по-друге, США не мають можливості вплинути на глобальну ціну нафти лише за рахунок нарощення власного видобутку.

На користь цих тверджень свідчать залізобетонні факти. Так, саме за Обами, який стараннями республіканців виглядає ледь не фанатичним грінпісівцем-нафтоненависником, рівень видобутку нафти в США зріс до 8-річного максимуму. Тобто, на післякризове відновлення цю статистику не спишеш – 8 років тому про якусь кризу і гадки не було.

Другу причину озвучив сам Обама під час виступу 21 березня на відкритті сонячної електростанції в штаті Невада (цей виступ багато хто в США розцінив як початок виборчої кампанії). «Америка використовує 20% світового споживання нафти, при цьому в нас два відсотки від світових обсягів видобутку. Подумайте про це – я не був відмінником із математики, але якщо ви використовуєте 20%, маєте 2% , то вам треба взяти решту деінде. Тож чому ми не маємо шукати альтернативу, яка зробить нас менш залежними від ситуації на Середньому Сході?»

Насправді Обамі вже вдалося зменшити залежність США від нафтового імпорту: наразі він скоротився до десятирічного мінімуму. Тобто, країна споживає менше нафти, більше видобуває власної нафти і при цьому активно працює над технологіями, що дозволяють скоротити або взагалі відмовитися від нафтового пального.

Мова йде про гібридні автомобілі та електромобілі – і в цьому напрямку США завдяки політиці Обами наразі є незаперечним світовим лідером. Підтримка електромобільної галузі здійснюється на кількох рівнях – від державних кредитних гарантій на сотні мільйонів доларів під будівництво електромобільних та батарейних підприємств до порівняно невеликих – від кількасот тисяч до кількох мільйонів – грантів, що виділяються дрібним компаніям чи університетам на розробку технологій «завтрашнього та післязавтрашнього дня». Покупець електромобіля у США має право на відшкодування 7500 доларів із сплачених ним податків, і в адміністрації Обами заявляли, що мають наміри підвищити цю суму до 10 тисяч доларів.

«Електромобільні» результати, отримані за три роки президентства Обами, вражають, - так, декілька компаній-стартапів виводять на стадію передсерійного виробництва електромобільні батареї, що мають ємність у два-три рази більшу за ту, яка використовується зараз, при втричі меншій ціні. У найближчі два-три роки вартість батареї може знизитися настільки, що типова для сучасних електроавтівок батарея на 25 квт-год (вона забезпечує близько 150 км пробігу) коштуватиме не 10 тисяч доларів, як це є зараз, а $2500-3500. Обладнані такими батареями електромобілі стануть дешевші за «бензинові» аналоги, при цьому на одному заряді батарей можна буде проїхати практично стільки ж, скільки на одному баку бензину, а вартість пробігу буде мізерною – на рівні одного-двох центів за кілометр.

Тому не дивно, що республіканські речники, які в якості головної мішені для критики Обами обрали «нафтово-електромобільну тему», кілька разів, як каже американське прислів’я, прострелили власну ногу. Так, протягом року консервативний табір нещадно критикував гібридний електромобіль «Шевроле Вольт»: мовляв, він неймовірно дорогий, ненадійний, непрактичний, нікому не потрібний, і американські платники податків тепер мусять розплачуватися за примху Обами, який змусив концерн General Motors випустити цього «автовиродка».

Закінчилося це тим, що колишній очільник GM Боб Лутц, легенда автомобільної галузі та давній і палкий республіканець, публічно заявив про повну неадекватність цих заяв, нагадавши, що розробка «Шеві Вольт» почалася не за Обами, а за Буша. Далі – більше: екс-президент Буш придбав «Вольт» на день народження своєму синові Нейлу. Після цього будь-яке апелювання до поганих споживчих якостей цієї автівки виглядатиме як повний неадекват.

Показово, що Обама також скористався темою купівлі Вольта для того, щоб злегка «потролити» республіканців. Він заявив, що обов’язково купить таку машину і собі – та, на жаль, не зразу, а після закінчення другого президентського терміну.

Тож чому республіканці обрали для критики Обами таку невдячну тему, як нафтове питання, де на руках чинного президента всі козирі? Найбільш імовірна відповідь: енергетична політика Обами почала загрожувати надприбуткам бізнесу «Великої нафти».

І справа тут не лише у скороченні імпорту – зрозуміло, що в найближчі роки Америка не зможе стати «безімпортною», не кажучи вже про «безнафтову». Річ у тім, що Обама підготував консерваторам дошкульний удар у відповідь: однією з ключових тез його власної кампанії стає вимога скоротити податкові пільги нафтовим компаніям – а вони сягають 4 мільярдів доларів щороку. І на цю тему він вже висловився прямим текстом: «Ми сто років субсидували нафтові компанії. Ми будемо заохочувати виробництво нафти й газу, і там, де в Америки є поклади, ми будемо їх розробляти. Але їм не потрібні додаткові пільги, коли бензин коштує 3.75 за галлон, а нафта – 120 чи 125 доларів за баррель. У них і так все гаразд.»

У 2008 році Обама переміг на виборах, пообіцявши виборцям подолати наслідки кризи, вивести війська США з Іраку та вирішити проблему медичного забезпечення. Питання енергетики теж були озвучені, але перебували на відносній периферії. Тепер, схоже, енергетична політика та енергетична незалежність США потрапляє у фокус президентської кампанії 2012 року.

Що запропонує Обама виборцям? По-перше, вже згадане скорочення споживання таких «неекологічних» джерел енергії, як нафта і вугілля (показово, що зараз обсяг споживання вугілля в США знизився до рівня 1996 року). Із «традиційних» енергоносіїв на перше місце виходить природний газ – завдяки технологіям сланцевого газу Америка не лише забезпечила близько чверті видобутку та наростила резерви, але й досягла надзвичайно низьких цін на газ у країні. Показово, що при збереженні поточних цінових тенденцій у США природний газ для споживачів коштуватиме вдвічі менше, ніж у Росії. Наразі ж він просто дешевший.

Другий напрямок – це розвиток альтернативної енергетики, у першу чергу, - сонячної. Минулого року США вдвічі збільшили обсяг встановлення сонячних потужностей – із 800 мегаватт до понад 1,6 гігаватт. Цього року очікується ще одне подвоєння – до 3 гігаватт. Сонячна енергетика – один із стратегічних пріоритетів Обами, і він захищатиме цей пріотитет попри будь-яку критику опонентів.

Третій напрямок – електротранспорт. На закиди на кшталт «Обама не знизив ціну на бензин» є залізобетонний контраргумент – «Зате він розвиває гібриди та електромобілі, які взагалі не споживають бензину, а заодно дають заробити американським енергетикам, а не Чавесу, Ахмадінеджаду чи саудівським шейхам».

Цих аргументів буде достатньо, щоб від «нафтової» пропаганди республіканців не залишилося каменя на камені. Таким чином, за відсутності форс-мажорних подій другий термін Барака Обами в нього фактично в кишені.

Насамкінець варто зауважити, що це нібито далеке від нас протистояння двох енергетичних концепцій у США насправді може мати для України значно більше значення, ніж це здається на перший погляд. Американська «сланцева революція» вже призвела до того, що експортні обсяги зрідженого газу, призначені для Америки, натомість потрапили на європейські ринки і дуже суттєво підірвали позиції «Газпрому». А заодно сланцеві технології показали іншим європейцям (в першу чергу, полякам), де слід шукати захисту від російського газового монополізму.

Так, розвиток електромобілів у США не приведе до падіння цін на нафту – вивільнені обсяги «з’їсть» ріст споживання у Китаї та Індії. Однак ті технології, які прискорено розвиватимуться в США, через не такий вже й тривалий проміжок часу доберуться й до нас – а Україна з її специфічною структурою електрогенерації (50% - у АЕС) ідеально пристосована до того, щоб запроваджувати електромобільний транспорт і при цьому не збільшувати споживання газу на ТЕС. Тому перемога Барака Обами на виборах 2012 року є для нашої країни вельми бажаною. Ну і для глобальної цивілізації також.

газ сша нафта економіка вибори обама енергетика