Статті
Як «Ліма» збиває ракети з курсу: невидима війна РЕБ за київське небо
На цій ділянці фронту точаться запеклі бої. Але в цій невидимій оку війні, яка щоночі розгортається в небі над українською столицею, немає стартів ракет, яскравих спалахів, гучних пострілів. Тут лише тихий гул генераторів, шелест щогл із антенами та п’ять секунд між сигналом тривоги і вмиканням системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Сьогодні безпеку стратегічних об’єктів Києва тримають підрозділи, де журналістський репортаж починається не з теорії, а з наказу заздалегідь вимкнути телефон.
На чолі одного з таких підрозділів стоїть командир із позивним Макс. Проте рушійною силою та фактичним керівником процесу є Алхімік — фахівець із РЕБ, який відповідає за технічну складову системи «Ліма».
Шлях Макса
У Макса за плечима Національна академія внутрішніх справ, робота дільничним і слідчим. Перед великою війною він очолював громадське формування з охорони порядку на Київщині. У лютому 2022-го воно майже в повному складі увійшло до Сил територіальної оборони.
На запитання, як юрист керує складним електронним підрозділом, відповідає просто: «Я командир. Моє головне завдання — забезпечити функціонування підрозділу. РЕБ — це не тільки залізо. Якщо не працюватиме логістика, штаб, планування чи постачання, нічого не буде. Моє завдання — зробити так, щоб хлопці були забезпечені всім необхідним і система спрацювала справно».
Автономність 24/7
Підрозділ виконує завдання цілодобово. Його розрахунки розкидані по багатьох тилових і прифронтових регіонах.
Позиція, до якої навідалися ми, зустрічає тишею, уважним поглядом чоловіка у цивільному й ароматом борщу. Макс пояснює що через велику кількість розосереджених постів розвозити гарячу їжу з централізованої кухні недоцільно — доставка займала б кілька днів. Тому бійці готують самі. Командування забезпечує повним набором продуктів, водою, пальним для генераторів.
Хліб бійцям печуть місцеві пекарні. За дрова домовляються з місцевою громадою. При цьому суворо дотримуються режиму секретності: носіння цивільного одягу регламентоване відповідними розпорядженнями командування.
Готовність п’ять секунд
Сигнал про повітряну загрозу надходить із централізованого командного пункту через стільниковий зв’язок. Є й запасні варіанти отримання інформації.
Після отримання команди обладнання виходить на робочу потужність протягом п’яти секунд. Потрібно багато електрики. У разі просідання чи відсутності напруги в мережі розрахунок миттєво переходить на альтернативні джерела живлення.
Оператори на позиції не бачать класичного ураження цілі, як це відбувається в пілотів чи зенітників, коли оператор сидить перед монітором локатора.
«Обладнання роботизоване. Інформація йде нагору, де командування проводить аналітику. Ми стежимо за зміною поведінки засобів противника. Коли “підсилюємо” певний регіон, бачимо, що безпілотники або ракети противника змінюють курс. Починають блукати або нарізають кола, поки вистачає пального чи поки їх не зіб’ють», — каже Макс.
Що таке джамінг і спуфінг
Технічний бік цієї війни розкриває командир із позивним Алхімік. Пояснює, що українська система «Ліма» створює зону, де супутникова навігація стає неможливою. Дрон чи ракета, потрапляючи в цю зону, втрачають зв’язок із супутниками й змушені переходити на інерційну систему наведення (ІНС).
Сигнал комплексу «Ліма» поєднує три компоненти.
- Джамінг (придушення). Пояснюється через метафору спільної кімнати.
«Коли в кімнаті перебуває двоє людей, — розповідає Алхімік, — ви чуєте співрозмовника чудово. Але коли в приміщенні кілька осіб, нам доводиться говорити трішки голосніше, бо інші теж говорять і мозок уже сприймає завади. У системі “Ліма” джамінг зроблений таким чином, що до ворожого безпілотника одночасно “говорять” усі можливі супутники. Наприклад, реактивна “Герань” має 34 антени — “Ліма” транслюватиме підроблені сигнали для всіх 34. Оскільки потужність цього сигналу трохи більша за оригінальний супутниковий, приймач ракети чи дрона просто не може знайти справжній сигнал серед “шуму”, і навігація повністю зникає». - Спуфінг (підміна координат). Передача на бортовий комп’ютер цілі хибної навігаційної інформації, яка збиває її із заданого маршруту.
- Кібератака. Функція реалізована в «Лімі» ще з 2023 року. Вона не дає ворожому приймачу змоги відновитися після виходу із зони дії завад або суттєво затягує час його відновлення.
Чому розламуються «Кинджали»
Будь-яка інерційна система наведення без корекції через супутники з часом накопичує помилку. Без дії РЕБ заявлена точність російських ракет становить від 10 до 30 м. Дія «Ліми» призводить не лише до відхилення, а й до фізичного руйнування ракет у повітрі, що регулярно відбувається з гіперзвуковими ракетами Х-47М2 «Кинджал».
«Двигун ракети “Кинджал” на її старті дає постійне прискорення й далі не призначений для маневрування, — розповідає Алхімік. — Коли ракета входить у зону дії “Ліми”, вона губить координати, думає, що з нею щось не те, у неї спрацьовує система автокорекції. Проте кут повороту виявляється такий великий, що корпус ракети просто розламується в повітрі. Із 63 зафіксованих пусків “Кинджалів” понад 30 розламалося саме так, а частина відхилилася на 5–6 кілометрів».
Гіпотеза про стільникові мережі та SIM-картки
Раніше існувала гіпотеза, що «Шахеди» використовують стільникові мережі та базові станції як «маяки» для навігації. Проте коли проаналізували рух дронів із РЕБ та без РЕБ, з’ясувалося: як тільки «Шахед» заходить у зону дії РЕБ, усі «маяки» різко втрачаються. З часом цю гіпотезу відкинули.
Використання іноземних SIM-карток потрібне ворогу для іншого: підлітаючи до території Білорусі на пристойну відстань, під’єднатися до їхніх стільникових мереж і вивантажити накопичені розвіддані.
Китайські MESH-мережі, Білорусь та літаючі РЕР
Тепер ворог перейшов до застосування дронів із радіомостами, або, точніше, MESH-мережами для точкових ударів по критичних об’єктах (зокрема, по мостах у Києві). Докладніше про них читайте тут.
- Принцип MESH-модема. Дрон використовує завадозахищений протокол у широкому діапазоні 200 МГц. Із цих 200 МГц вибирається робоча смуга 4,5 МГц. Або на каналах керування взагалі кілька десятків кілогерц із приховуванням і зміщенням частоти вбік. Ця смуга за алгоритмом псевдовипадкового перелаштування робочої частоти (ППРЧ) перестрибує по діапазону десятки разів за секунду на основі шифрованих ключів і точного часу синхронізації приймача й передавача.
- Енергетична перевага. Щоб придушити такий канал, станція РЕБ змушена давити всі 200 МГц, розпорошуючи потужність, тоді як дрон концентрує енергію у вузькій смузі.
- Ретранслятори. Для тримання каналу керування на відстані кількох сотень кілометрів ворог використовує потужні підсилювачі на 200–300 Вт і спрямовані антени з підсиленням 20 дБ проти 35 Вт і 3 дБ у самого дрона. Вони розміщені на території Росії та Білорусі за нашим радіогоризонтом.
- Китайське походження. Комплектуючі цих MESH-систем, підсилювачі, пристрої та програмне забезпечення — це не російські розробки. Їх випускають китайські компанії, що підтверджує пряме постачання критичних військових технологій ворогу.
- Маршрут і висота польоту. Дрон переміщається на висоті 7–9 км, а до висоти 15 км має стійкий зв’язок із загоризонтним ретранслятором. На останній милі вмикається ручне донаведення або машинний зір.
Для протидії MESH-мережам українська команда розробила літаючі станції радіоелектронної розвідки (РЕР), які піднімаються на висоту від 2 км і вчасно виявляють частоти загоризонтних ретрансляторів.
Ціна вимкненого РЕБ
Ефективність радіоелектронного придушення підтверджується порівнянням результатів атак у моменти, коли РЕБ працював, і коли система з певних причин не була задіяна.
Чи потрібні американські розвіддані?
На питання, наскільки критична відмова американців у передачі розвідданих, зокрема щодо пусків ворожих ракет, Алхімік відповів, що для РЕБ це не критично, оскільки є можливість перейти в режим цілодобової роботи 24/7 наприклад, по балістичних ракетах. Це збільшить витрати, адже підсилювачі — це ресурсні об’єкти які потребують заміни після відпрацювання певного ресурсу, але це дасть змогу успішно пройти зиму.
Можна порівняти ситуацію з історією, коли по ізраїльському есмінцю / корвету прилетіла ракета через те, що на ньому не ввімкнули систему захисту. Алхімік навів українські приклади:
- Прильоти балістики. Коли через відсутність розвідданих або затримку систему РЕБ не вмикали, ворожа балістика прилітала з точністю до 10 м — ракети влучали точно в те приміщення, куди планував ворог.
- Удар по аеродрому. Був випадок удару по аеродрому в Дніпрі, коли командування прийняло рішення не використовувати РЕБ, — ракета прилетіла точно в новозбудований капонір, у який просто не встигли поставити літак.
«Багато хто думав, що балістика має конструктивне відхилення 300–400 метрів і не може влучити точно на гіперзвуковій швидкості, — підсумовує Алхімік. — Під час невикористання системи ми отримали дані, що точність становить до 10 метрів. Те, що ракети замість цілі в приміщенні, падають у лісах за сотні метрів від об’єктів, розламуються в небі або промахуються на кілометри, — це результат роботи фахівців РЕБ».
Втім, як і будь яка зброя, 100% захисту системи РЕБ не дають і працюють як важлива, але лише одна зі складових ППО.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися