Дрони стають мережею: як Росія збільшує дальність і точність ударів по Україні

Про це йдеться у звіті британської консалтингової компанії Calibre Defence. Texty.org.ua публікують скорочений переклад.

Коротко про головне

• Завдяки ширшому використанню mesh-радіозв’язку Росія може вести високоточну розвідку та завдавати надзвичайно точних ударів під дистанційним керуванням углиб української території приблизно на 150 - 175 км.
• Зростання цих можливостей свідчить, що Росія поступово вдосконалює технології, які використовує у своєму парку БпЛА, наближаючись до технологічного паритету з безпілотними системами НАТО.
• Ефективна дальність БпЛА з mesh-керуванням, імовірно, зростатиме. Росія може переорієнтувати масштабні виробничі потужності з випуску дронів «Герань» на проведення високоефективних ударних кампаній на середніх дистанціях.

За повідомленнями українських військових джерел, росіяни масштабують і систематизують використання mesh-радіозв’язку MIMO для безпілотників літакового типу. Із 2025 року багато російських дронів «Герань», «Гербера», «Орлан», «Ланцет», «Скальпель», Supercam і «Молнія» використовують mesh-модеми для передавання команд і керування, а також відеосигналу.

Завдяки цьому збільшуються дальність, стійкість і резервування каналів передавання команд, керування та відеосигналу. Стабільно придушувати зв’язок у mesh-мережах дуже складно, і наразі український РЕБ не може це робити. Імовірно, саме через складність заглушити РЕБом армії країн НАТО широко використовують mesh-радіостанції MIMO, зокрема американські StreamCaster компанії Silvus Technologies, попри їхню високу вартість.

На практиці використання mesh-радіозв’язку на російських БпЛА означає, що оператори можуть підтримувати стабільний і стійкий зв’язок для керування дронами та отримання відео з них на значно більших відстанях, ніж це було б можливо за інших умов.

Наприклад, російські оператори демонстрували можливість керувати в реальному часі дронами типу Shahed — «Герань» і «Гербера» — під час їхнього польоту над Дніпром. Місто розташоване приблизно за 100 кілометрів від переднього краю бойових дій.

Це стало можливим завдяки ланцюгам зв’язку, які формуються за допомогою наземно-повітряних ретрансляторів, розташованих поблизу лінії фронту. Подібну систему утворюють радіовежі вздовж кордону Білорусі з Україною, які росіяни вже використовували для дистанційного керування ударами дронів «Герань» і «Гербера» по Києву та північно-західних областях України.

Наземно-повітряні mesh-мережі забезпечують надійну інфокомунікаційну інфраструктуру як для розвідувальних безпілотників так і для ударних БпЛА. Її також можна швидко розгорнути в прикордонних районах між державами — членами НАТО та Росією або Білоруссю.

Аналітичний підрозділ KI Insights, що базується в Києві та відстежує зміни в тактиці й технологіях, які Росія застосовує у війні проти України, зібрав і проаналізував дані з онлайн-аукціонів українських майданчиків, де продають трофейне російське обладнання. Ці дані показують, наскільки суттєво Росія перейшла до використання БпЛА з mesh-керуванням.

Ключові тенденції та чинники розвитку

Росія почала використовувати mesh-модеми після того, як їй обрізали доступ до Starlink. Mesh-модеми забезпечують наземну альтернативу Starlink, однак mesh-мережі мають кілька обмежень.

- Вища вартість. Дешевші термінали Starlink, придатні для використання на БпЛА, коштують трохи більше ніж $400. Натомість китайські mesh-модеми, які використовує Росія, коштують від $2000 до $12 000.

- Обмежена дальність. У більшості військових mesh-систем ефективність різко знижується на відстанях приблизно 100–200 км і за їх межами. Starlink натомість може забезпечувати передавання команд керування та відеосигналу в реальному часі на значній частині планети. Супутникове угруповання «Рассвет» російського оператора «Бюро 1440» потенційно може розширити зону дистанційного керування російськими БпЛА над Україною. Очікується, що це стане можливим наприкінці цього року.

- Вища затримка сигналу. Навряд чи mesh-мережі зможуть зрівнятися зі Starlink за здатністю забезпечувати канали зв’язку з низькою затримкою для БпЛА на відстанях від 100 км. Це обмежує можливості російських операторів уражати рухомі цілі.

Попри ці недоліки, парк російських БпЛА, оснащених mesh-модемами, становить нову серйозну загрозу. Використання mesh-мереж фактично збільшує оперативну дальність російських дронів на всіх рівнях застосування. На основі цієї технології вже простежуються чотири ключові тенденції.

- Mesh-модеми дедалі частіше встановлюють на розвідувальні БпЛА та дрони-ретранслятори. Протягом весни й літа їх масово інтегрували в безпілотники, призначені для розвідки, спостереження та рекогносцирування та/або ретрансляції сигналу. Це підвищує дальність і якість передавання важливих даних. Різке скорочення кількості трофейних зразків у липні, імовірно, пояснюється добре задокументованим спадом інтенсивності застосування російських БпЛА серій «Герань» і «Гербера», а не уповільненням установлення mesh-модемів.

- Росія використовує потужніші й дорожчі модеми на ударних БпЛА типу Shahed. Протягом 2026 року на безпілотниках цього типу, які виробляє «Алабуга», дедалі частіше застосовували модеми потужністю понад 20 Вт і вартістю більш ніж $10 000. Імовірно, це роблять, щоб підвищити надійність зв’язку та якість відеосигналу на великих відстанях.

- Mesh-технології поширюються на тактичні безпілотники меншої дальності. На дронах літакового типу з меншою дальністю польоту дедалі частіше встановлюють малопотужні mesh-модеми на 4–8 Вт. Це свідчить про прагнення Росії впроваджувати mesh-зв’язок на тактичному рівні та об’єднувати більше БпЛА в єдину мережеву архітектуру. Постійне розгортання повітряних ретрансляторів дає змогу збільшувати дальність застосування більших ударних безпілотників.

- Зростає кількість дистанційно керованих ударів дронів «Герань» углиб України. Розширення використання БпЛА з підтримкою mesh-зв’язку збігається з почастішанням зафіксованих випадків, коли російські оператори дистанційно керують ударами «Гераней» на відстані понад 50 км углиб оперативного тилу України.

Особливо активно це роблять новостворена 50-та окрема бригада оперативного призначення військ безпілотних систем РФ, відома також як «Варяг», а також бригада безпілотної авіації «ГРОМ „Каскад“» Повітряно-космічних сил Росії.

Дистанційне керування на великих відстанях

За оцінками українських джерел, ланцюг дронів «Герань» або інших БпЛА, об’єднаних mesh-мережею, потенційно може підтримувати зв’язок і забезпечувати керування операторами в реальному часі на відстані до 150–175 км від найвіддаленішої наземної станції керування mesh-мережею. Це вдвічі перевищує дальність, яку російські mesh-мережі забезпечували у 2025 році.

Однак, як це часто буває з російськими військовими розробками, є підстави вважати, що технології, на яких побудовані ці mesh-мережі, мають іноземне походження. Відомо, що виробники російських БпЛА використовують mesh-системи трьох компаній:

• Xingkai Technology Co. та Sinosun Technologies Co. — компанії з Шеньчженя, Китай.
• Ayaks Tekhnologii («Аякс Технології») — бренд із Санкт-Петербурга, Росія. За повідомленнями в інтернеті, Sinosun може бути оригінальним виробником обладнання (OEM), яке продається під брендом Ayaks.

Фактично Росія й надалі повністю залежить від китайських mesh-радіостанцій і технологій, хоча не можна виключати, що російські інженери зробили певний внесок у розробку базових протоколів mesh-мереж і форм сигналу.

Mesh-мережі та передавання відеосигналу

Ключовим чинником, що обмежує дальність польоту БпЛА з mesh-керуванням, є передавання відеосигналу. Якщо якість відео достатня, середній або великий безпілотник може забезпечувати таке саме керування в реальному часі та можливість оперативно змінювати ціль під час польоту, як і невеликий FPV-дрон.

Це дає операторам змогу візуально відстежувати важливі логістичні, промислові та військові об’єкти. Додаткові можливості забезпечують оптико-електронні модулі наведення з комп’ютерним зором, зокрема модуль «Шукач» (Seeker), яким оснащують «Герані».

Ця технологія відіграла важливу роль у російській кампанії ударів по українських пасажирських поїздах та автозаправних станціях. Ці атаки ускладнюють логістику на північному сході, сході, у центральних і південних регіонах України. Зокрема, внаслідок них було виведено з ладу або пошкоджено щонайменше 250 українських АЗС.

Хоча технічно така мережева архітектура дає Росії змогу атакувати важливі цілі в реальному часі, за рівнем розвитку технологія помітно поступається системам НАТО. Наприклад, затримка відеосигналу з «Гераней», які перебувають на відстані 100 км від оператора, навряд чи становить менш як 150 мілісекунд.

Натомість інженери та фахівці із закупівель у країнах НАТО зазвичай вважають таку затримку неприйнятною: неофіційні рекомендації передбачають затримку менш як 100 або 150 мілісекунд.

Російські підрозділи безпілотних систем, однак, допускають значні затримки, оскільки можуть покладатися на системи кінцевого наведення. Крім того, цілі в оперативній глибині — на відстані 20–200 км від лінії фронту — переважно є нерухомими. До них належать об’єкти залізниці, автозаправні станції, інфраструктура радіозв’язку, склади, електростанції та інші промислові й логістичні об’єкти.

Зі збільшенням відстані затримка сигналу зазвичай зростає. Водночас вона залежить і від інших чинників, зокрема від кількості відеопотоків, які одночасно передаються через ланцюг ретрансляторів або mesh-мережу.

Як Росія використовує mesh-мережі

50-та бригада безпілотних систем «Варяг» першою почала активно застосовувати mesh-мережі для розвідки та ударів дронами «Герань» і «Гербера» по цілях в оперативній глибині України. Бригада дедалі частіше атакує об’єкти в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській і Чернігівській областях. У майбутньому Росія може поширити цю тактику на інші підрозділи безпілотних систем.

Дані з відкритих джерел свідчать, що географія ударів «Гераней» під керуванням «Варяга» зміщується на північ. Якщо раніше основними напрямками були Запорізька, Дніпропетровська та Донецька області, то тепер дедалі частіше атак зазнають Сумщина, Чернігівщина та Полтавщина.

Керовані операторами «Герані» б’ють по логістичній та економічній інфраструктурі, насамперед по поїздах і автозаправних станціях. Це може свідчити про підготовку до активізації бойових дій на північному напрямку та/або відкриття нового фронту на Сумщині й Чернігівщині.

Вузол в повітрі

«Молнія» — масовий і дешевий безпілотник, який можна втрачати без значних витрат: його вартість становить приблизно $800–1200, а конструкція планера максимально дешева. Однак модифікована «Молнія-2Р» із підтримкою mesh-зв’язку, за оцінками, коштує вже $4000–5000.

Виробник БпЛА Atlant Aero з Таганрога серійно випускає «Молнії», а сам дрон розрахований на використання як витратна платформа. Водночас застосування цих безпілотників як mesh-ретрансляторів потенційно дає російським військам змогу постійно, просто й відносно дешево підтримувати мережеві вузли в повітрі. Це зменшує потребу залучати більшу кількість дорожчих безпілотників.

Ключова технологічна інновація — бортова мережа передавання даних Ethernet. «Молнія» сама функціонує як IP-мережа: вона може не лише передавати дані з власних сенсорів, а й ретранслювати інформаційні потоки від вузлів mesh-мережі, розташованих за десятки кілометрів.

Така архітектура підвищує розвідувальні можливості «Молнії-2Р» завдяки високій якості відео та потужнішій обробці зображень. Водночас безпілотник перетворюється на відносно дешевий і витратний вузол ширшої мережі, що об’єднує стратегічно важливі IP-пристрої та корисне навантаження.

Mesh-радіостанція виконує роль мосту між наземними ретрансляційними вежами на окупованій Росією території — наприклад, на південному березі Дніпра в Запорізькій області — та ударними й розвідувальними дронами «Герань», «Гербера», «Ланцет» та іншими БпЛА, які прямують углиб українського оперативного тилу.

Як mesh-мережі змінюють російську кампанію ударів дронами

Попри високу вартість, масштабування використання mesh-радіостанцій підвищує точність та ефективність ударних безпілотників. Воно також дало змогу Росії по-новому використовувати дрони «Герань-2» і «Гербера» з поршневими двигунами, яких раніше бракувало для інших завдань.

Замість витрачати їх на далекі удари по цілях углиб України, де українська ППО регулярно перехоплює 90–95% безпілотників, що робить такі атаки надмірно неефективними, Росія тепер може застосовувати їх у кампанії систематичного виснаження української логістики та економіки.

За своїм задумом ця кампанія нагадує дії самої України. Такий підхід до використання «Гераней-2» подібний до того, як Україна застосовує власні безпілотники для ударів на середніх дистанціях. Серед них — важкий дрон FP-2 компанії Firepoint і легший Hornet від SwiftBeat.

Про автора: Етьєн Герц — псевдонім дослідника й аналітика, який працює в Україні та спеціалізується на радіочастотних системах. Його дослідження ґрунтуються на вивченні обладнання в польових умовах, а також на інтерв’ю з українськими військовими та інженерами.

mesh війна технології дрони повітряний терор рф стратегічна адаптація шахеди

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитися свіжий випуск