Статті

Києву потрібен план. Обстріли мостів через Дніпро вимагають швидких дій

Дронові удари Росії по київських мостах окреслили нову реальність: ворог намагається довести місто до логістичного колапсу й гуманітарної катастрофи. У столиці стало небезпечно робити майже все: ночувати у власному житлі, ходити по покупки, їздити на роботу, працювати, вчитися в школі та робити ще мільйон щоденних справ. Тепер до цього додається ускладнене сполучення між правим і лівим берегами. Але Київ живе далі, і йому потрібен план.

Дірка в дорожньому покритті Північного мосту в Києві після прильоту російського дрона 4 жовтня 2026 року. Фото: Громадське

Texty.org.ua окреслюють ключові проблеми та рішення, за які влада має взятися вже сьогодні.

Сполучення між берегами

По-перше, потрібно захистити мости, якщо є ще якісь способи це зробити і цього не зроблено.

По-друге, розглянути можливість організації переправ на випадок непридатності мостів. Інфраструктура для цього в Києві є.

Один із варіантів — річковий трамвай, що курсуватиме між берегами з кількох точок. Залучити до річкових перевезень приватні компанії та власників окремих плавзасобів.

Також потрібно підготувати понтони для можливого наведення переправ — тимчасових плавучих споруд для подолання водних перешкод. І вже зараз будувати під’їзні шляхи до місць розташування майбутніх переправ.

Розглядається можливість викопати тунель під річкою

Поки готувався цей матеріал, міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник заявив, що вже цього тижня в Києві планують розпочати будівництво кількох насипних дамб, що будуть з’єднані понтонними переправами. Будівництво дамб і понтонів може тривати до трьох місяців. Вони забезпечать щонайменше половину автомобільного трафіку між берегами. У перспективі розглядається можливість викопати тунель під річкою, сказав міністр.

На відео момент удару реактивним дроном по Північному мосту в Києві 4 жовтня 2026 року. Першими відео опублікували російські пабліки

Водопостачання, каналізація, електромережа

У великій частині міста опалення цієї зими, ймовірно, не буде. Кияни, які планують залишатися в місті, вже запасаються всіма можливими засобами виживання. Але без води й каналізації багатоповерхівки стають майже непридатними для проживання.

Щоб вода й каналізація працювали під час обстрілів, водоканалам потрібно подбати про кілька речей. Перше — фізичний захист об’єктів від атак. Друге — запасні лінії комунікацій, як-от друга нитка трубопроводу. Щоправда, це більш довгострокова проблема, але її ніколи не пізно вирішувати. У разі ушкодження можна буде перемкнутися, а не залишати мікрорайони без води на кілька днів.

Цифрове керування дає водоканалу очі й руки в усій мережі

Третє — запасне обладнання: генератори, цистерни, баки, засувки, спецтехніка, пальне. І люди, які вміють із цим працювати.

Четверте — цифровізація виробничих процесів. Цифрове керування дає водоканалу очі й руки в усій мережі. Датчики постійно передають дані про тиск і витрату води, а програма сама підлаштовує насоси під потреби міста. Так водоканал заощадить чимало кіловат-годин на рік.

Водоканал у Хмельницькому публікує фото заміни старої засувки на сучасну гігантську діаметром 800 мм. «Роботи ми проводимо без відключення водопостачання», — зазначено в повідомленні

Нова засувка для мережі водоканалу в Хмельницькому

Та головне — під час аварії чи ворожих ударів диспетчер одразу бачитиме, де впав тиск. Він може дистанційно перекрити пошкоджену ділянку, пустити воду запасною лінією або надати всю інформацію про місце та причину аварії ремонтній бригаді. У наших реаліях звучить як фантастика, але треба рухатися до цього.

Скажемо чесно: такі заходи коштують грошей, які водоканал бере лише з нашої оплати. Запасні труби й генератори можуть так ніколи й не знадобитися. Але заплатити за них треба в будь-якому разі. До цього слід поставитися з розумінням і без традиційного київського хейту всього і всіх.

Тримайте вдома дві-три каністри по 10 літрів

Частина відповідальності лежить на кожному з нас. Тож дізнайтеся заздалегідь, де ставитимуть цистерни, якщо зникне вода. Тримайте вдома дві-три каністри по 10 літрів. Пам’ятайте, що в бойлері є 40–100 літрів чистої води. Перш ніж її зливати, вимкніть бойлер із розетки. Воду після миття рук збирайте для зливу в туалеті. Познайомтеся із сусідами, якщо ще не знайомі. Часи київського снобістського індивідуалізму минули. Для полегшення життя потрібно гуртуватися. І допоможіть літнім людям на верхніх поверхах.

У 2019 році в Києві запустили річковий трамвай за маршрутом Поділ — Оболонь. Це була чергова невдала спроба. Регулярне річкове сполучення щоразу зазнає фіаско через дорожнечу таких перевезень і низький попит на послугу серед населення

Підземна інфраструктура

Лікарні, школи, логістичні центри, державні сервіси, офіси, виробництва в ідеалі повинні мати повноцінні підземні приміщення. Вочевидь, таке неможливо зробити одразу, але варто поступово йти до цього.

Приміром, ЦНАПи, відділення Пенсійного фонду можна перемістити в підземний простір київського Метрограду, що між площею Українських героїв та Бессарабкою. Також є підземний простір під перехрестям вулиці Мазепи й алеї Героїв Крут (біля готелю «Салют»). Там зараз «Новус», але цілком міг би розміститися ЦНАП. Це дасть їм змогу не зупиняти роботу під час нескінченних повітряних тривог.

Очне навчання має сенс продовжувати лише в підземних класах. Про те, як живуть підземні школи в прифронтових містах, ми розповідали тут.

У Пісочинській громаді на Харківщині працює перший в Україні підземний дитячий садок на 260 дітей

Державі варто налагодити взаємодію з приватними навчальними закладами, які облаштували укриття і здатні прийняти учнів звичайних шкіл. Можна запровадити механізм компенсації витрат приватникам на організацію навчання решти учнів.

«Приватні школи значно краще підготувалися, — пише журналістка Катерина Венжик. — Коли ми обирали школу для дитини, бачили дуже хороші укриття, повністю обладнані для навчання великої кількості учнів. Водночас великої кількості учнів у тих школах зараз немає. Її зараз ні в яких школах немає, у Києві мало дітей».

Стратегічні запаси

Місту варто закуповувати хімічні грілки і все, що може знадобитися в пунктах незламності. Не зайвими будуть запаси харчів тривалого зберігання, зокрема консервів, які можна роздати тим, хто потребуватиме їжі.

Загалом міська влада має чітко пояснити киянам свої дії й те, до чого їм готуватися. Слів про те, що потрібно виїжджати, недостатньо. Багато хто не може покинути Київ через неможливість звільнитися з роботи, потребу доглядати за рідними чи банально брак вільних коштів на релокацію.

Понтонно-мостова переправа в Одеській області, 2020 рік. Ця переправа працювала, доки міст ремонтували. Фото: Командування Сил підтримки

Децентралізація торгівлі

Потрібно сприяти появі дрібних торговельних точок, які посилять продовольчу безпеку на тлі російських ударів по супермаркетах. Тобто повернути знесені кіоски (МАФи). Дозволити стихійну торгівлю в переходах біля метро. Там кияни зможуть купувати необхідні речі, якщо магазини не працюватимуть. І загалом це пришвидшить покупки і спростить життя. Такі мінібазарчики, звісно, не матимуть суперцивілізованого вигляду, але зараз нам потрібно думати про виживання, а не про красиву картинку.

Укриття

Інспектувати, впорядковувати й облаштовувати всі придатні для цього приміщення, щоб підтримувати життя в місті. В укриттях має бути можливість спати і працювати. Торговельні підземні площі й паркінги варто переобладнати в укриття. Ставити мобільні укриття на вулицях міста.

Інформування про небезпеку

Жовті тривоги через реактивні дрони, як виявилося, також вбивають, як і червоні, пов’язані з балістикою. Треба думати про гнучкішу систему оповіщення з детальним повідомленням, куди і що летить у конкретну мить. Такий проєкт на базі смартфонів, наприклад, реалізували в Харкові, про що ми писали тут. Києву варто запозичити цей досвід.

Можливо, якісь проблеми, як-от протидія реактивним дронам, вдасться вирішити, й апокаліптичні сценарії не справдяться. Та перестороги будуть не зайвими. Поки Росія не відмовиться від своїх геноцидних планів, Київ має навчитися жити в умовах війни й постійної загрози повітряних ударів.

київ мости обстріли укриття інфраструктура