Статті

З обідами, але без знань. Офіс простих рішень штампує «ініціативи», спрямовані в минуле

Відтепер в українських школах «безплатно» годують обідами всіх школярів без винятку — з 1-го по 11-й клас. Хто ж буде проти, це ж діти! Але хороша новина не завжди рівнозначна хорошій політиці. Влада зламала попередню працюючу модель і запустила дорогу програму, на яку бюджету хронічно не вистачатиме коштів. При тому, що нещодавно виявлену дірку в бюджеті оцінюють у 27 млрд доларів.

Найцікавіше, що учні не були голодними й раніше. Натомість справжня проблема школи полягає в дефіциті кваліфікованих і мотивованих учителів, технічного персоналу, тих самих кухарів і прибиральниць. Для майбутнього України це важливіше за чергові президентські ініціативи на зразок обіду «для всіх», мільярда дерев чи обіцянки примарного гігавата маневрової енергетики.

Піар за чужий рахунок

Наголосимо ще раз: із 1 вересня всі учні шкіл мають отримувати безоплатне гаряче харчування державним коштом. Ідеться про понад 3 млн дітей. В Офісі президента кажуть: Володимир Зеленський визначив це одним із пріоритетних завдань. Держава платить 50 грн за обід учня початкової школи (1–4-ті класи) і 60 грн за обід учня базової середньої школи та старшокласників. Загалом до кінця року заклали 14,4 млрд грн.

До цього право на безплатне харчування мали учні початкової школи, діти з особливими освітніми потребами, з родин загиблих ветеранів, переселенці тощо.

Місцеві громади могли додавати власні категорії дітей-пільговиків. Звісно, у цьому переліку були також сироти й діти з малозабезпечених родин. Із вересня 2025-го безплатно годують учнів 5–11-х класів у прифронтових та прикордонних із РФ областях.

Частина порцій полетить у смітник, як і колись

Тобто всі, кому харчування в школі було потрібне, мали його. Нова ініціатива додала тих, чиї батьки спокійно платили за обіди самостійно, якщо вважали за потрібне, і цього хотіли самі діти (не здивуємося, якщо частина порцій полетить у смітник, як і колись).

Кількість «нагодованих» збільшать удвічі, а от якість під питанням. Наприклад, у Львові обід коштує 78 грн у початковій школі й 82 грн у старших класах. Різницю має покривати міський бюджет. Тому в середині вересня депутати Львівської міськради звернулися до уряду. Просять збільшити субвенцію і дати окремі гроші на ремонт харчоблоків.

Шкільна їдальня в Івано-Франківську, 2018 рік

Львівських депутатів зрозуміти можна. Щоб у школі нормально приготувати гарячу їжу, мало закупити продукти. Потрібне додаткове дороге обладнання для кухні. Приміщення має відповідати багатьом технічним і санітарним вимогам. Треба знайти додаткові робочі руки — кухарів і їхніх помічників. Це великі витрати зараз і в майбутньому. Львів’яни лише сказали те, що турбує всіх.

В Асоціації міст України додають: шкільні їдальні розраховані на молодшу школу та ще частину учнів, а не на всіх одразу. При цьому схему співфінансування обідів 70/30 уряд передбачливо скасував ще навесні. Громади тепер самі вирішують, скільки треба доплачувати. На практиці доплачуватимуть стільки, скільки бракуватиме. І через інфляцію щороку більше.

Обіди «для всіх» повторюють фокус із дешевим теплопостачанням

Виходить, уряд і президент попіарилися, а рахунок «технічно» переклали на місцеві громади. Це не вперше. Обіди «для всіх» повторюють фокус із дешевим теплопостачанням. Держава заборонила підвищувати тарифи для населення і пообіцяла компенсувати різницю комунальним компаніям. Цей зашморг призвів до того, що держава нині винна тепловикам 75 млрд грн.

Як годують у Європі

У країнах Євросоюзу загальноєвропейської програми безоплатних обідів для всіх немає. Кожна країна вирішує це питання по-своєму. Лише три країни ЄС годують усіх учнів будь-якого віку: Фінляндія, Швеція та Естонія. У Хорватії годують дітей до 15 років, у Латвії — до 10 років, у Литві — до 8. Далі діє адресний підхід.

Решта Європи живе інакше. Десять країн дають безплатні обіди тільки дітям із бідних родин, а подекуди ще дітям під опікою держави та біженцям. Серед них Німеччина, Іспанія, Чехія, Словаччина. У Франції, Італії та Польщі обіди субсидують залежно від доходу батьків. А Данія та Нідерланди взагалі не мають національних програм безплатних обідів. Діти приносять ланчбокси з дому. Ніхто не вважає це трагедією.

Безплатно годують тільки тих, хто цього потребує

Найпоширеніша модель країн Євросоюзу: безплатно годують тільки тих, хто цього потребує. Решта купує обід або бере ланчбокс із дому. Україна до вересня вписувалася в цю практику.

Працюючу модель зламали заради чергового «красивого кроку» від президента. Ніби нічого не навчили наслідки інших його яскравих ідей.

Порожня вчительська

Уся ця державна «мудрість» розгортається на тлі бюджетної дірки. Володимир Зеленський наприкінці серпня повідомив про дефіцит коштів на оборону в 27 млрд доларів (1,2 трлн грн). Міністр фінансів каже, що загалом фінансова ситуація в країні найгірша від початку війни.

Приміром, компанія «Автострада», один із найбільших у країні підрядчиків із ремонту доріг, заявила, що зупиняє всі роботи, бо уряд несподівано перестав платити.

Гроші шукають усюди. Рада йде на непопулярні кроки: «податок на OLX» чи скасування пільг на «китайські посилки» до 150 євро. Цього вимагають кредитори, чиї кошти дуже потрібні. Громадян просять поставитися з розумінням. І водночас безплатно годують дітей із забезпечених (за українськими міркам) родин. Це мало схоже на країну, що воює. Рішення радше продиктоване бажанням зірвати аплодисменти в широкої публіки.

Тим часом у школі є проблема, яку обідом не вирішиш. Така проста річ, як прибирання, — на мізерну зарплату технічки 6–8 тис. грн охочих мало. Це помітно нижча оплата, ніж у клінінгових компаніях більшості міст. Часом на доплату шкільним прибиральницям збирають гроші з батьків, а часом батьки прибирають самі.

У школах бракує вчителів фізики, математики, хімії

Є й серйозніші виклики. У школах бракує вчителів фізики, математики, хімії, біології, про це сказала на початку 2026-го заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова. Цьогоріч на спеціальності, пов’язані з викладанням фізики й астрономії, на всю Україну вступило лише 114 студентів. Стимулів обрати професію педагога небагато. Хто має схильність і бажання до точних наук, закономірно розглядають професії в ІT-галузі.

Вступники вчиняють логічно. Нелогічно поводиться держава. Вона не підтримує дефіцитних фахівців ні грошима, ні популяризацією.

Гроші «не туди»

Годувати «всіх» і водночас оминати стратегічні проблеми середньої освіти — дивний хід влади. Сучасна держава має розуміти, чого потребують різні групи учнів та людей загалом і допомагати кожній адресно. Це нелегко, але це і не вища математика. Треба визначити ці групи й розробити для них різні політики. Це необхідно, бо сучасне суспільство різноманітне й має такі потреби, а бюджет не резиновий.

Тотально однакові рішення «для всіх» у стилі 1930–1950-х років — ознака відсталої й неефективної соціальної політики, а не справедливості.

Педагогів зобов’язують щодня фотографувати «дітей у столовках»

Є гроші на школу — їх треба вкладати в ринкові зарплати вчителів і техпрацівників, у підвищені стипендії для потрібних спеціальностей у педагогічних вишах. Або організувати доставку ланчбоксів дітям, які цього потребують. Це була б набагато краща інвестиція в майбутнє, ніж розмазувати ресурси тонким шаром.

А поки педагогів зобов’язують щодня фотографувати дітей у їдальнях і надсилати знімки до відділів освіти — звітувати про успішність «ініціативи». Спасибі товаришу Сталіну за наше щасливе дитинство, сказали б колись. Натомість реальність інша. Українські підлітки аж ніяк не босонога «Республіка ШКІД».

бюджет освіта реформа україна харчування школа