Статті

Ш

«Шахеди» кошмаритимуть Київ ще близько місяця. Українські реактивні зенітні дрони вже на підході

З кінця серпня Київ потерпає від атак російських реактивних ракето-дронів під загальною назвою «Шахед». У місті щоденні влучання в житлові будинки, склади, магазини, заправки. Багато загиблих і поранених. Як так сталося, що столиця виявилася незахищеною перед ворожими обстрілами і що цьому можна протиставити вже зараз, пояснює Іван Киричевський, військовий експерт, військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем «Рейд».

Loading the Elevenlabs Text to Speech AudioNative Player...

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Російський безпілотник влучив у 24-поверховий житловий будинок у Дарницькому районі Києва. Фото 9 вересня 2026 року
Російський безпілотник влучив у 24-поверховий житловий будинок у Дарницькому районі Києва. Фото 9 вересня 2026 року

Знову не готові

Просто зараз, під час нашої розмови за вікном лунають вибухи. Мешканці Києва запитують: що відбувається? Де наша ППО?

Нам, грубо кажучи, не вдалося прийняти правильні рішення в сегменті цивільної оборони. Розосередити запаси продовольства, організувати роботу громадського транспорту, щоб місто не перебувало в кількагодинному паралічі через те, що залетіло кілька реактивних «балалайок», поки йдуть збиття.

Цивільна адміністрація, можливо, не настільки оперативно справляється з новими загрозами. Навіть якби росіяни пускали по одному реактивному дрону, за такого рівня організації життя міста були б проблеми.

Нинішній радник президента України Сергій Бескрестнов (Флеш) уперше написав про загрозу реактивних «Шахедів» у грудні 2023 року. Після того опублікував 57 дописів на цю тему. І от осінь 2026-го, а ми знову не готові до нової-старої загрози. Чому так?

Для адаптації до нової системи озброєння ворога потрібен час.

З моменту появи реактивних дронів була проведена робота як мінімум у сегменті звичайних засобів протиповітряної оборони. Уряд звітував, що у 2025 році Україна отримала від західних партнерів ракет у кількості, що вимірюється пʼятизначним числом.

Чим збивати

Що це може бути за озброєння?

Широка лінійка. Наприклад, американські керовані ракети Hellfire. Початково вони створювалися для ударів по наземних цілях, але мають опцію стрільби й по повітряних. Відомо про передачу нам кількох комплексів під ці ракети — невеликих, мобільних, типу машина багі, що має пускову установку й невелику радіолокаційну станцію.

Також нам передали британські комплекси під ракети повітря — повітря малої дальності AIM-132 ASRAAM. Ще була британська розробка, яку нам постачали з комплексом MR-73.

Для потреб України компанія Thales зробила європейську локалізацію американської системи APKWS, що запускає ракети калібру 70 мм із лазерним наведенням. Це переробка американського реактивного снаряда Hydra. Якісь необережні осінтери навіть засвітили варіант, що наші літаки F-16 літали з підвісними контейнерами під ці керовані ракети.

Та й наше КБ «Луч» підняло старі добрі напрацювання в сегменті керованих ракет і переробили їх під актуальну потребу, тобто під оснащення наших зенітних комплексів «Стріла» й «Оса-АКМ».

Тому казати «підготувалися» ми чи «не підготувалися» неправильно. Робота ведеться.

Українська ракета РК-19 (ліворуч) для ЗРК «Оса». Цю розробку Київське конструкторське бюро «Луч» представило на виставці MSPO-2026 у Польщі
Українська ракета РК-19 (ліворуч) для ЗРК «Оса». Цю розробку Київське конструкторське бюро «Луч» представило на виставці MSPO-2026 у Польщі

У росіян був розрахунок на те, що в нас узагалі не буде чим і як збивати «реактиви». Бо вкупі летять крилаті ракети, їхні сурогати «Бандероль» і «Дань-Т», пропелерні «Шахеди», які на радарі можна сплутати зі зграєю птахів. У такому міксі складно вирахувати, чим перехоплювати ціль.

Стандартно на перехоплення одного бензинового «Шахеда» треба мінімум чотири перехоплювачі. Бо поки його наздоженеш (зенітним дроном. — Ред.), роздивишся, щоб ударити іншим перехоплювачем, от і витрата засобів. Думаю, реактивні «Шахеди» збивати буде навіть простіше. Це велика габаритна ціль із помітним тепловим слідом. Її легше ідентифікувати радіолокатором.

Спадок Федорова

Навесні цього року відбулася зустріч представників Міноборони з виробниками перехоплювачів «Шахедів», де йшлося про загрозу їхнього реактивного варіанта для нашого тилу. Однак нівелювати небезпеку повністю не вдалося. Ваш колега по експертному середовищу Михайло Самусь вважає, що в України немає дієвої системи оцінок небезпек, розміщення державних замовлень на розробку озброєнь, виготовлення їх і впровадження у військо. За попереднього міністра оборони Михайла Федорова була спроба розвивати технологічний хаб Brave1. Чому ця ініціатива не працює зараз?

Ну, знаєте, давайте уточнимо: все ж таки 70 відсотків цілей ми збиваємо.

Технологічний ланцюжок функціонує. Хто тоді від імені Brave1 зараз демонструє на виставці в Польщі одне з напрацювань проти російських «Бандеролей»? Хто, вибачте? Створені Федоровим позитивні технологічні структури і далі працюють.

У Росіян є великий маркетплейс під назвою Китай

Інша справа, що ми не можемо швидко масштабувати розробки. У Росіян є великий маркетплейс під назвою Китай. Там є в необхідній кількості малі реактивні двигуни для дронів, будь-які комплектуючі. А в нас є вузьке горлечко — європейські партнери, які не можуть виробляти настільки багато, не виходить у них із паритетом. Розширення цього вузького горлечка відбувається повільно. Плюс європейський ВПК сам залежний від китайських поставок. Тому тут питання не в тому, що наша платформа Brave1 поламалася. Вона, слава Богу, функціонує.

— Є думка, що наша відповідь на реактивні «Шахеди» сповільнилася через звільнення в липні цього року заступника командувача Повітряних сил Павла Єлізарова, який відповідав за «малу ППО». Вакантну посаду закрили лише у вересні. Наскільки справедливе таке твердження?

Я військовослужбовець, не можу судити про кадрові рішення у війську. Але сумно, коли заслужені люди йдуть із війська з тих чи інших причин. Людьми розкидатися не можна. Нас фізично менше в кілька разів, ніж рашистів. Відповідно кожна людина має в рази вищу цінність.

«Немодна» ППО

Кажете, реактивний «Шахед» відносно проста для перехоплення ціль. Чи могла б Україна викупити на Заході застарілі системи ППО та їхні адаптації, ті самі HAWK, Crotale, Chaparral? Або відшукати в інших країнах зенітну артилерію радянського зразка, ті самі ЗСУ-23-4 «Шилка»?

На жаль, їх фізично немає. Французький ЗРК Crotale NG нам дали в піпеточній кількості, тому що в самих французів він лишився в піпеточних кількостях. Chaparral формально лишався списаний у Португалії. Він працює ракетою AIM-9, але ми навчилися інтегрувати цю ракету й у свої комплекси.

Кажуть, чому ми такі тупі, давайте попросимо в західних партнерів хороший ЗРК часів холодної війни Roland. Але в німців лишився один Roland як музейний експонат. Все.

Не тільки Україна зі здобуттям незалежності скорочувала свою протиповітряну оборону. Європейці скорочували свою ППО ще більшими темпами. ППО була «не модна». Ніхто не думав про можливу війну. У Німеччини було 40 батарей Patriot. Залишилося 12.

Історична наука не може зрозуміти, навіщо німці порізали свої Roland? Навіщо американці порізали пускові установки до HAWK? Німецьким самохідним зеніткам Gepard пощастило — бундесвер зняв їх з озброєння тільки у 2012 році, вони не встигли заіржавіти на складах. Так Gepard потрапили в Україну. Частину цих установок Україна викуповувала по світу всіма правдами й неправдами.

Зенітна самохідна установка Gepard. Фото: Командування Об’єднаних сил ЗСУ
Зенітна самохідна установка Gepard. Фото: Командування Об’єднаних сил ЗСУ

Щодо «Шилок» та іншого радянського озброєння ми і так просили й отримали з цього все, що тільки можна.

— Чи є можливість засипати наші мобільні вогневі групи переносними зенітно-ракетними комплексами типу «Ігла», «Стріла», Stinger?

Якби ж то їх у світі лишилося багато… У ракет теж є термін придатності.

Партнери надавали нам ПЗРК, але на початку повномасштабного вторгнення їх багато використали. За нормативами, на ураження однієї повітряної цілі може йти до 15 ракет ПЗРК. Ми їх сумлінно виконали, часто з перебором.

Поляки за свій ПЗРК Piorun зараз можуть правити 3 мільйони євро за комплект — там одна пускова ракета. Ще й черга стоїть із покупців.

Коли збиватимуть «реактиви»?

— Що нам робити з реактивними «Шахедами» зараз, а що планувати на два-три кроки вперед?

Міністр оборони України Євгеній Хмара каже, що в нас обкатується чотири типи реактивних перехоплювачів. Думаю, навіть один виробник зможе всіх приємно здивувати. Мовляв, «ого, ми таке вміємо». Але потрібен час. Із перехопленням звичайних «Шахедів» була та сама історія.

Насамперед треба говорити про збільшення державного фінансування розробок і закупівель нового озброєння. Потрібно масштабувати наші ЗРК. Наприклад, ті, що представлені на цьогорічній виставці в Польщі. Це адаптації під ракети КБ «Луч» комплексів «Стріла-10» та «Оса-АКМ», комплексу «Десна», про який ще мало інформації. Масштабувати реактивні перехоплювачі.

Тим часом цивільний сегмент влади має виконувати свою роботу. Бо в нас звикли перекладати відповідальність на армію. А чому влада не подбала про захисні конструкції над електростанціями? Чому Київ у заторах під час повітряних тривог?

— У своєму відеоблозі ви стверджуєте, що через пів року Україна почне ефективно збивати реактивні «Шахеди». Але через пів року Київ буде в руїнах.

Пів року я даю на появу нашої протидії російським балістичним ракетам. Якщо ж ідеться про збиття реактивних «Шахедів», то це питання кількох тижнів.

— Оптимістично.

Давайте місяць. Ну можете написати два. Спойлерів не робитиму. Досвід показує, що краще робити тихо, щоб потім усі сказали «вау».

Іван Киричевський
Іван Киричевський

ППО дрони київ озброєння україна шахеди