Кілька днів у серпні: як Трамп міг переламати хід російсько-української війни і не зробив цього
Намагання Дональда Трампа вплинути на перебіг російсько-української війни дедалі більше набувають трагікомічного відтінку. Його чергова заява на цю тему викликає гірку посмішку в українців та знущальний регіт росіян. Здавалося, девальвація його слів відбувається набагато швидшими темпами, ніж будь-якої світової валюти. Але є слова і дії Трампа, які дуже конкретно впливають на росіян. Які саме, читайте нижче.
Не словом, а ділом
У вже довгій історії заяв Трампа щодо російсько-української війни можна виокремити принаймні два кейси, які свідчать про те, що американський президент таки може суттєво впливати на хід подій. Йдеться не про самі слова, а про декларування певної позиції чи готовності до дій, що вигідно вирізнялося на тлі всього іншого його словесного самовираження.
Саме в липні намітився певний розворот Трампа до України. Він позитивно відзивається про зустріч із Зеленським, згадує дуже обтічно про санкції проти Росії та говорить про постачання чи, якщо правильніше, продаж зброї Україні.
Кореляція заяв Трампа з кількістю запущених БпЛА
Критичні заяви щодо Росії / підтримка України
Заяви на підтримку Росії / критика України
Умовно нейтральні заяви
1 — Перша заява про санкції проти Росії;
2 — Погроза ядерними підводними човнами;
3 — Запровадження санкцій проти Індії;
4 — Зустріч Трампа і Путіна на Алясці.
Як бачимо з графіка, усе це не дуже впливає на масштабні удари росіян по Україні. Але 14 липня Трамп робить заяву про можливість санкцій проти Росії через 50 днів. Теж не дуже конкретна заява, причому в Конгресі в цей момент обговорюється можливість введення конкретних санкцій проти Росії. Тому, здається, це не мало викликати великого переляку з російського боку, хоча все ж таки крива пікових ударів дещо зменшується.
Далі настає певна пауза в словесній активності Трампа щодо війни. Не дуже зрозуміло, чи забув Трамп про свою обіцянку, чи очікує, поки цей термін спливе. Паралельно удари по Україні тривали. І в якийсь момент американський президент починає робити те, що він до того майже ніколи не робив, — погрожувати Путіну.
Він урізає термін очікування до 10 днів, а потім бурхливо реагує на допис високопоставленого російського блазня Медведєва, пообіцявши направити ядерні човни поближче до Росії. І саме на тлі цих конфронтаційних заяв ми бачимо, як терористична активність росіян починає спадати.
За кілька днів конфронтація з росіянами дістає новий імпульс — Трамп починає погрожувати Індії додатковими митами за купівлю російської нафти, а потім реально запроваджує їх.
Медіа писали, що в рішенні американського президента запровадити мита для Індії було багато особистого Але так чи інакше це був чи не один справді конкретний крок санкцій, принаймні опосередковано дотичних до Росії. І ми, тут в Україні, бачимо наслідок — амплітуда російських обстрілів спадає.
Підтримка Росії — нові удари
А далі починається щось, що можна назвати катастрофою.
Трамп усе більше втягується в переговори з Путіним, який здається поступливішим після жорстких заяв американського президента. Риторика Дональда Трампа досить різко змінюється, він вже розповідає про «хорошу розмову» з Путіним.
Той наче підіграє американському президентові, тримаючи кількість обстрілів на досить посередньому рівні. Апогеєм цього чергового «перезавантаження» відносин стає зустріч Путіна й Трампа на Алясці. Після зустрічі, як видно з графіка, інтенсивність обстрілів починає зростати, але Трамп як ні в чому не бувало не втомлюється говорити про великий прогрес у відносинах із Росією і пристає на її позицію про непотрібність перемир’я як обов’язкової умови мирних перемовин.
Проте на цьому графіку простежується ще одна дуже недобра тенденція. Після низки заяв Трампа, які можна трактувати як підтримку Росії, ворог знову переходить до масштабних ударів по території України.
Так, 21 серпня по нашій країні прилітає понад 600 ворожих дронів і ракет. Потім після невеликої перерви, вочевидь, зумовленої Днем Незалежності і пов’язаним із ним відвідуванням України різними міжнародними місіями, зокрема генсеком НАТО й спецпосланцем президента США Кітом Келлоґом, масштабні удари продовжилися.
І тут на графіку ми можемо побачити, як змінилася поведінка Трампа в цей час навіть порівняно з липнем. Якщо тоді кожний масований удар Росії викликав певне його умовне занепокоєння, черговий коментар із засудженням, то тепер американський президент може видушити із себе хіба щось зовсім нейтральне.
Але, як зазначалося вище, навіть ці нейтральні зауваження Трампа Росія трактує як опосередковану підтримку її дій. Росіяни по-своєму зрозуміли «нейтральність» американського президента, і в наступні дні, вже у вересні, як ми всі це можемо спостерігати просто зараз, удари по Україні лише посилилися.
Трамп сам зруйнував свій успіх
Підсумовуючи. Літом 2025 року Трампу здається вдалося намацати правильний тон спілкування з Росією — це мікс жорстких погроз, які супроводжуються конкретними воєнними маневрами (чи їх видимістю), як-от перебазування ядерних човнів, та конкретних економічних обмежень — у цьому випадку запровадження санкцій проти Індії.
Такі кроки Трампа примусили росіян на певний час зменшити інтенсивність обстрілів українських тилових міст. Але сам же Трамп зруйнував цей тренд своєю зустріччю з Путіним та угодовськими заявами після неї. Зайнята ним після цього «нейтральна» позиція лише посилила російські апетити. Аж до того, що дрони почали летіти на територію Польщі.
Якщо Доні знову вирішить посилити свою риторику щодо Росії, його слова сприйматимуться ще з більшим скепсисом, ніж зараз. Нобелівську премію за девальвацію слів та смислів Трамп точно заслужив.