(Не) залежність України від імпорту їжі. Наскільки українській економіці потрібні імпортні продукти
Більшість країн прагне до самозабезпечення харчовими продуктами. І це не тільки про захист від природних катаклізмів чи війн, це нові робочі місця, більше доходів у локальних виробників і більше податків до бюджету. Протягом останніх чотирьох років, попри війну з Росією, Україна дедалі більше відмовляється від імпорту їжі, розвиваючи своє виробництво. Проте наскільки ми досягли незалежності від імпорту їжі й скільки ще державі потрібно вкластися?
Texty.org.ua проаналізували понад 500 тис. найменувань харчових продуктів у магазинах «Сільпо» по всій країні й дізналися, наскільки українці залежать від імпорту їжі.
Найбільш імпортованим продуктом є вино: понад 85% пляшок в Україну завозять з-за кордону, найбільше з Франції, Італії та Іспанії. Далі йдуть макаронні вироби, які потрапляють до нас переважно з Італії. Більш ніж половина риби, морепродуктів, шоколаду, цукерок, чипсів, кави і чаю також імпортується.
Найменше імпорту серед молочних продуктів, мʼяса, ковбасних виробів та деяких напоїв.
Імпорт
За словами Павла Мартишева, експерта з агропродовольчих ринків та дослідника з Київської школи економіки, Україна не імпортує чогось зайвого:
«Ми завозимо деякі екзотичні фрукти, каву, какао, чай, морепродукти та інші заморські продукти. Також Україна часто імпортує овочі з Близького Сходу, наприклад помідори й огірки з Туреччини. До повномасштабної війни ми також завозили польські молочні продукти. Поляки тіснили українських виробників на ринку до 2022 року».
Це не так очевидно, але з 2022 року, попри повномасштабне вторгнення, постійні обстріли інфраструктури, логістики та мобілізацію населення, ситуація з імпортом їжі поступово покращується, тобто в Україні кількість імпортованих продуктів зменшується.
Протягом останніх чотирьох років Україна закуповувала продуктів в інших країн все менше й менше. Наприклад, торік імпорт свинини порівняно з довоєнним періодом зменшився у 20 разів, а імпорт молока втричі.
Ми проаналізували, як змінювався імпорт харчових продуктів за останні роки, і дізналися, де українське виробництво досягло успіху, а де ще потребує змін та підтримки держави.
Молочні продукти
За даними бази TradeMap, у 2021 році в Україну завезли 11 тис. тонн польського молока, 1,7 тис. тонн масла і 22 тис. тонн сиру. У довоєнний час серед експортерів цих товарів лідирувала Польща.
Після початку повномасштабної війни ситуація кардинально змінилась. У 2024 році лише 951 тонна молока приїхала в Україну з Польщі, що в 11 разів менше, ніж у 2021-му. Така сама ситуація і з маслом: 567 тонн у 2024-му, а це втричі менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Сиру завезли на 6 тис. тонн менше.
На таке кардинальне зменшення імпорту вплинуло кілька чинників, зокрема й девальвація гривні. Якщо у 2022 році курс долара в Україні становив 27 грн, то сьогодні він сягає позначки 40–41 грн.
Девальвація робить імпорт неконкурентоспроможним, бо закуповувати товар через знецінення національної валюти стає дорожче, ніж виробляти його на місці.
Зменшенню імпорту молокопродуктів посприяв також розвиток їх промислового виробництва та обробки.
За словами аналітика Асоціації виробників молока Георгія Кухалейшвілі, темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України від початку 2025 року були одними з найвищих у Європі та світі. І все це попри удари РФ, релокацію і зростання виробничих витрат.
Такий успіх був досягнутий, зокрема, завдяки інвестиціям виробників. Великі українські ферми інвестують у селекцію корів, кормозаводи, що допомагає заощаджувати на кормі (1500–2000 грн на тонні корму), а також у роботизацію, що звільняє від зайвих витрат.
Овочі
Імпорт овочів може здатися досить дивним в українських реаліях. На перший погляд, чому ми, аграрна країна з помірним кліматом і родючими ґрунтами, не можемо забезпечити своїх громадян власними овочами? Але імпортувати овочі з Туреччини, Єгипту чи інших країн Близького Сходу й Африки часто дешевше, ніж вирощувати в Україні.
Так, у 2021 році в Україну завезли 54 тис. тонн помідорів із Туреччини, а у 2024-му — 81 тис. тонн. Проте таке збільшення імпорту дуже б’є по вітчизняних фермерах, які займаються ризикованим бізнесом — вирощують овочі. І держава їх захищає.
У липні 2025 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі визнала, що помідори й огірки з Туреччини імпортувалися за штучно заниженими цінами, щоб збільшити продаж, і запровадила на наступні п’ять років мито від 20% до 27%.
«Головна проблема вирощування овочів в Україні полягає в тому, що це ризикований бізнес. Ціни коливаються від сезону до сезону, а прибутки неочікувані: три роки бізнес залишається збитковим чи виходить у нуль, а на четвертий може дати шалені прибутки», — зазначає Павло Мартишев із Київської школи економіки.
Яйця
Проте не все так добре. Деякі категорії продуктів в Україну стали імпортувати більше.
За даними бази TradeMap, імпорт яєць за останні чотири роки збільшився в 2,5 раза. Так, у 2024-му Україна завезла 8,6 тис. тонн переважно з Нідерландів, Чехії та Німеччини. Зокрема, імпортувати яйця з Нідерландів ми почали лише у 2022-му.
Усе через війну з Росією.
У 2022 році на Чорнобаївській птахофабриці, що опинилася практично на лінії фронту, зникла електроенергія і система подачі корму зупинилася. Тоді від голоду й спраги загинуло понад 4 млн курей. А це було одне з найбільших у Європі виробництво яєць.
Обладнання фабрики розграбували й потрощили. Власник — агрохолдинг «Авангард» — оцінив втрати у 330 млн доларів.
Як справи в Європейському Союзі?
Texty.org.ua порівняли, скільки імпортних продуктів у супермаркетах Франції, представниці старої Європи, та сусідньої посткомуністичної Румунії.
Лідеркою за кількістю харчових продуктів, вироблених всередині країни, є Франція, як і за рівнем ВВП на особу серед порівнюваних країн. Більшість категорій, окрім макаронних виробів, мають маркування Fabriqués en France («Вироблено у Франції»).
Французи відомі своєю гастрономією та шанобливим ставленням до неї. Тому виробники харчових продуктів майже завжди маркують продукт Fabriqués en France, навіть якщо він був вироблений всередині країни лише частково. Наприклад, якщо сировина була завезена з-за кордону, а у Франції продукт лише «зібрали», то він, імовірно, буде маркований як французький.
Схожа тенденція спостерігається і в Україні. У 2023 році держава запустила власний бренд «Зроблено в Україні», логотип якого можуть безплатно використовувати бізнес і громадськість.
Незважаючи на війну з Росією, українські виробники зміцнюють свої позиції на внутрішньому ринку. Проте українській державі потрібно докладати більше зусиль і підтримувати локальних виробників у боротьбі з імпортом.
Що ще треба зробити?
Імпорт стає для України дедалі дорожчим. Крім девальвації дається взнаки поганий зовнішньоторговельний баланс. Це означає, що в грошовому еквіваленті експорт переважає імпорт, тобто Україна не заробляє стільки валюти, скільки витрачає. Отже, його потрібно зменшувати. І йдеться не лише про харчову продукцію, а про загальний імпорт товарів.
Державі також потрібно більше вкладати у виробництво товарів, а не сировини. Дивно, що, маючи такі потужності з виробництва пшениці, Україна досить залежна від імпорту макаронних виробів: 75% макаронних виробів на полицях наших магазинів завезені з інших країн.
