В

Віртуальна реальність, альпінізм і йога. Як у "Лісовій поляні" лікують психіку ветеранів

"Стоять у кімнаті дорослі мужики, починають перебирати пальцями, показувати дулі, водночас треба ще стежити за диханням. Голос із колонки каже: "А зараз я торкатимуся до вашого чола", — Валентин Плітчук весело копіює монотонний голос із терапевтичних сеансів. — Ходить якийсь чувак і всіх мужиків торкає за спину. Тоді я думав, що не вистачає тільки халата й м’яких стін".

Валентин — військовий, який протягом трьох тижнів проходить реабілітацію в Центрі психічного здоров’я та реабілітації "Лісова поляна". Він пройшов довгий шлях від депресії й тривоги до відновленої віри в людей і в перемогу.

Розповідаємо про лікування ментального здоров’я військових у "Лісовій поляні", роль суспільства у відновленні ветеранів, а також про те, що кожен із нас може зробити, щоб військові могли повернутися до нормального життя після фронту.

Центр "Лісова поляна", де проводиться психологічна реабілітація військових. Фото авторки
Центр "Лісова поляна", де проводиться психологічна реабілітація військових. Фото авторки

Комплексне відновлення

На околицях Києва в оточенні пожовклих дерев, річки й осіннього туману стоїть старенька, але доглянута модерністська будівля — реабілітаційний центр "Лісова поляна". На відкритих балконах сушаться випрані речі кольору хакі, біля них курять молоді хлопці. Зграйки хлопців і дівчат курять і біля входу.

Навіть у дощову листопадову суботу в "Лісовій поляні" людно — сьогодні тут тренінг для військових психологів.

— Часто працюєте на вихідних? — цікавлюся в головної лікарки Центру Ксенії Возніциної, стрункої жінки з рудим в’юнким волоссям.

— Останнім часом постійно, — відповідає вона.

Ксенія Возніцина (у першому ряду внизу) і частина персоналу "Лісової поляни". Фото: Ксенія Возніцина у Facebook
Ксенія Возніцина (у першому ряду внизу) і частина персоналу "Лісової поляни". Фото: Ксенія Возніцина у Facebook

"Лісова поляна" — єдине в Україні місце, що спеціалізується на комплексному відновленні психічного здоров’я ветеранів і допомозі людям, які пережили контузію, полон чи тортури.

У Центрі є зали для фізіотерапії, адже, як пояснює Возніцина, важка психічна травма впливає на фізичне здоров’я — нервову й ендокринну системи. Тут використовують комплексні підходи до лікування психічних травм.

Сеанс нейрофідбек-терапії. Фото: "Лісова поляна"
Сеанс нейрофідбек-терапії. Фото: "Лісова поляна"

"Нарнія"

Крім фізіотерапії та роботи з психотерапевтами в програмі лікування може бути йога для сну (від його розладів страждає багато військових), східні практики, як-от акупунктура, біосугестивна терапія (про неї трошки згодом) і нейрофідбек-терапія, коли за допомогою ігор і віртуальної реальності пацієнти вчаться розуміти й керувати своїми емоціями.

Пацієнт програє в комп’ютерній грі, якщо відчуває тривогу

Під час нейрофідбек-терапії пацієнт одягає пов’язку, що зчитує сигнали мозку, і занурюється у віртуальну реальність. Він програє в комп’ютерній грі, якщо відчуває тривогу, і виграє, коли розслабляється. За допомогою цієї терапії людина навчається розслаблятись і краще розуміти, як опанувати себе в стресовій ситуації. А також зрозуміти, що викликає найбільшу тривогу, спостерігаючи, як реагує мозок на думки про певні події чи проблеми.

Друга половина дня, після процедур, — це час для дозвілля. На першому поверсі "Лісової поляни" в радянських декораціях стоїть кілька столів для гри в пінг-понг, більярд і шахи. У внутрішньому телеграм-каналі клієнтам щодня пропонують кілька різних активностей, зокрема заняття зі стрільби з лука та штурмового альпінізму, реконструкції середньовічних битв, арттерапія (аргентинське танго, співи, малювання, ліплення). Регулярно проводяться вистави, концерти й лекції.

Багато активностей проводять у "Нарнії" — це перша кімната в Центрі, яку відремонтували (далі відновили реабілітаційне крило, а частина приміщень ще очікує фінансування на ремонт). Тож одразу за радянськими коридорами, освітленими жовтими лампами розжарювання, вас зустрічає суперсучасна зала, залита білим світлодіодним світлом. Крім активностей для пацієнтів тут проводять і навчання для фахівців. І саме тут за кілька годин Ксенія Возніцина читатиме лекцію про контузію.

"Нарнія", у якій проводяться активності для пацієнтів, навчання та презентації. Фото: "Лісова поляна"
"Нарнія", у якій проводяться активності для пацієнтів, навчання та презентації. Фото: "Лісова поляна"

"Тіло може стати для нас потужною опорою або ж найбільшою перешкодою в подоланні наслідків психотравматичних подій, — зазначено в посібнику "Лісової поляни" "Модель Центру відновлення психічного здоров'я для постраждалих від війни". — Людина не може відпустити ментальне чи емоційне переживання, бо в неї перенапружені м’язи, але водночас не може розслабити м’язи, бо напруження постійно зростає через стрес, спричинений спогадами про травматичні події".

Завдання фахівців "Лісової поляни" — розірвати це замкнене коло.

Сеанс EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing) — це психотерапевтичний метод для лікування посттравматичного стресового розладу та інших страхів і тривожних станів. Фото: "Лісова поляна"
Сеанс EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing) — це психотерапевтичний метод для лікування посттравматичного стресового розладу та інших страхів і тривожних станів. Фото: "Лісова поляна"

Фізична активність дає змогу розвинути пластичність мозку, а це, своєю чергою, допомагає пацієнтам із контузією. Постійний рух також сприяє зменшенню проявів депресії й тривожності, полегшує симптоми ПТСР і допомагає підвищити впевненість у собі.

Додаткові методи — масаж, акупунктура, йога, медитація та інші практики. Важливою частиною реабілітації є відпочинок.

Травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія — під наглядом психотерапевта пацієнт досліджує, як травма впливає на його життя, вчиться заспокоювати себе, проявляти здорові емоції і врешті пережити травму.

Когнітивно-процесуальна терапія — терапевт допомагає зрозуміти, які шкідливі думки викликає в людини пережита травма (наприклад, самозвинувачення) і як їх позбутися.

Пролонгована експозиція — людина вчиться не уникати травматичних спогадів, а справлятися з ними.

Десенсибілізація та опрацювання травми рухом очей EMDR — під час терапії пацієнт згадує травматичну подію, а в цей час його мозок стимулюють за допомогою візуальних, слухових чи тактильних подразників, наприклад, махають перед ним руками чи вмикають певні звуки. Це допомагає пацієнтам впоратися з травмою та напруженістю.

Наративно-експозиційна терапія спрямована на створення детальної хронологічної біографії пацієнта в співпраці з консультантом і трансформування фрагментарних спогадів про травматичний досвід у цілісну та послідовну історію (наратив). Цей звіт згодом може бути використаний у судових процесах у сфері захисту прав людини (за згоди пацієнта). У "Лісовій поляні" працюють експерти, які збирають докази про воєнні злочини росіян.

Інтерперсональна терапія для лікування клінічної депресії допомагає зрозуміти та змінити способи взаємодії з іншими людьми й відповідно поліпшити стосунки з ними.

Тілесно-орієнтована терапія допомагає дослідити й усунути тілесні прояви ПТСР, як, наприклад, напруженість м’язів, психосоматичний біль, проблеми зі сном.

Усі ці практики доповнюються нейрофідбек- та біосугестивною терапією (про яку розповідав Валентин Плітчук).
Застосовуються також майндфулнес (практика безоцінного усвідомлення, яка вчить пацієнтів бути "тут і зараз"), менеджмент когнітивних функцій за програмою CogSMART (допомагає відновитися пацієнтам із черепно-мозковими травмами), віртуальна реальність (під час лікування ПТСР, наприклад, пацієнт повертається в ситуацію, яка спровокувала його стан, щоб навчитися долати стрес).

Приймальня "Лісової поляни" зі столами для пінг-понгу та більярду
Приймальня "Лісової поляни" зі столами для пінг-понгу та більярду

Спокій і чисте ліжко

У будні життя в "Лісовій поляні" вирує ще активніше. У залитій сонячним світлом великій залі пахне булочками, як у шкільній їдальні, метушиться багато людей.

Саме тоді ми й познайомилися з Валентином Плітчуком, веселим і говірким дужим хлопцем у навушниках, який розповів про свій досвід проходження біосугестивної терапії. Він тільки-но повернувся зі спортзалу й мав час поспілкуватися перед процедурами.

"У мене була депресія, і мені не хотілося нічого взагалі, ділиться Валентин. — Навіть коли опинився в тилу, головою все одно був десь не вдома. Бувало таке, що сиджу за святковим столом, а думаю тільки про те, що хтось мені зараз подзвонить, викличе, треба буде кудись летіти, бігти і зараз почнеться… гм… армійський секс".

Зараз Валентин працює в команді з керування дронами. У Центр потрапив за направленням начальства: йому було дедалі важче контролювати свої емоції. Він охоче погодився, адже проблеми з ментальним здоров’ям позначалися і на його стосунках із рідними. Тут Валентинові пообіцяли тепле чисте ліжко й запевнили, що його ніхто не турбуватиме.

У "Лісовій поляні" військовий отримав значно більше, ніж чисте ліжко: відчув натхнення й повернув собі віру в людей і в перемогу. "Я бачу, що в людях зберігся запал, тож ми будемо далі боронити нашу неньку Україну", — каже він.

Валентин Плітчук із кейс-менеджеркою Тетяною
Валентин Плітчук із кейс-менеджеркою Тетяною
Перші заняття асоціювалися з психіатричною лікарнею

Наш співрозмовник зізнався, що "Лісова поляна" змінила його ставлення до психологічного здоров’я і відкрила багато нового. Хоча перші заняття з біосугестивної терапії (метод терапії, за допомогою якого через навіювання та фізичний контакт знімається стрес) асоціювалися з психіатричною лікарнею.

Під час сеансу біосугестивної терапії пацієнти сідають у коло. З колонки лунає спокійний голос, по кімнаті ходить людина, яка торкається до пацієнтів. Ця терапія допомагає зняти гострі психосоматичні прояви (наприклад, фізичний біль і напруженість у тілі), а також поліпшити психологічний стан пацієнта.

Хоча процедура здавалася Валентинові дивною, але зрештою його самопочуття поліпшилося.

Тепер він із легкістю й гумором розповідає, як його змінила війна. Як він спочатку став замкнутим і пригніченим та як у "Лісовій поляні" вдалося повернути собі відкритість і веселу вдачу.

Cеанс біосугестивної терапії. Фото: "Лісова поляна"
Cеанс біосугестивної терапії. Фото: "Лісова поляна"

Парадокс контролю

Стежити за всіма активностями й не пропускати сеанси лікування клієнтам Центру допомагають кейс-менеджери. Цієї професії немає в переліку офіційних професій України, тому, можливо, ви про неї не чули раніше. Зарплата їм надходить не з державних коштів, а з гранту від фонду "Відродження".

Поки біля входу в Центр тривають телезйомки, туди стікаються новоприбулі. Один із них запитує мене, де тут приймальня. На вході його зустрічають кейс-менеджерки Тетяна Козяровська і Наталія Тимощенко.

Кейс-менеджерки Тетяна Козяровська (ліворуч) і Наталія Тимощенко (праворуч)
Кейс-менеджерки Тетяна Козяровська (ліворуч) і Наталія Тимощенко (праворуч)

Кейс-менеджерки допомагають військовим стежити за графіком процедур, радять, підтримують, мотивують відвідувати різні додаткові заняття.

Людям, які пережили полон і тортури, важко відчувати контроль над собою

Усе це важливо робити делікатно, не порушуючи особистих кордонів пацієнта, пояснює заступниця директора з психологічного напряму "Лісової поляни" Тетяна Сіренко.

"У людей, які пережили полон і тортури, виникає парадокс контролю. Вони дуже важко переносять контроль над собою. Якщо їм здається, що в них немає вибору, що їх змушують ходити на процедури, що потрібно дотримуватися суворого графіку лікування, можуть зрештою зовсім відмовитися від лікування. А парадокс полягає в тому, що ці пацієнти одночасно відчувають потребу контролювати все і всіх навколо, тому з ними треба розмовляти, переконувати, пояснювати всю специфіку й необхідність певних процедур", — каже Сіренко.

За межами "оази" все інакше

Повага — це слово, яке постійно зринає в розмовах з Валентином і персоналом клініки. І якщо працівники "Лісової поляни" чітко усвідомлюють, що ветерани потребують поваги, то за межами "оази" все зовсім інакше. Це помітив і Валентин: "До того як я потрапив сюди, мені здавалося, що людина людині вовк".

Лікар за спиною пацієнта назвав його "дебілом"

Тетяна Козяровська і Наталія Тимощенко, які допомагають військовим впоратися з лікуванням, розповіли, що супроводжують їх на процедури й поза межами Центру. І траплялися випадки, коли за межами клініки військові стикалися з образами і хамством на свою адресу, потім їх доводилося заспокоювати.

Наприклад, нещодавно Наталія почула, як лікар за спиною пацієнта назвав його "дебілом". Військовому, яким опікується Тетяна, нагрубили в реєстратурі поліклініки.

"Ветерани — люди із загостреним почуттям справедливості, тому дуже різко реагують на те, до чого більшість призвичаїлася. Я в шоці від того, що люди в тилу дозволяють собі зневажливе ставлення до військових, хоча п’ють своє лате з мигдалевим молоком саме завдяки тим, хто зупинив ворожу армію", — каже Ксенія Возніцина.

Лікарка розповідає, що її дуже обурило, коли почула в поїзді, як жінка голосно висловлювала незадоволення тим, що військових пропустили поза чергою. Така поведінка ранить і пригнічує ветеранів.

Реабілітаційне крило "Лісової поляни"
Реабілітаційне крило "Лісової поляни"

Як допомогти ветеранам повернутися в суспільство?

Поради від персоналу "Лісової поляни"

  1. Ставтеся до ветеранів із повагою — це найголовніша і найпростіша порада, яку варто взяти на озброєння кожному. Не нав’язуйте свою допомогу, не займайте місце для людей з інвалідністю на паркінгу, поважайте їхні кордони. Якщо ви бачите незнайомого ветерана на публіці, можна висловити йому подяку, приклавши долоню до серця.
  2. Стримуйтеся і намагайтеся уникнути конфлікту, якщо такий назріває.
  3. Не уникайте спілкування й обговорення травматичного досвіду людини, якщо вона вирішила з вами поділитися своєю історією, вислухайте її.
  4. Намагайтеся підтримати людину, не жаліючи, але й не героїзуючи її надмірно і нещиро. Особливо якщо ваш співрозмовник пережив полон чи тортури. Уникайте слів "подвиг" і "героїзм" (підійде щось нейтральніше, як-от "бойовий досвід"), але й не називайте людину "бідненький/бідненька". Не кажіть "Я тебе розумію", "Ти мусиш…", "Усе буде гаразд" — ці фрази не підтримають людину. Уникайте тем, що можуть спровокувати сильну емоційну реакцію: не запитуйте, чи вбивала людина, чи страшно їй було. У чутливих розмовах уточнюйте, чи комфортно людині спілкуватися на тему війни, полону або тортур.
  5. Якщо йдеться про близьку людину, переконайте її звернутися по кваліфіковану допомогу, коли помічаєте проблеми з ментальним здоров’ям.

Цей матеріал створено Texty.org.ua за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст статті не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

isar

реабілітація військових ісар реабілітація

Знак гривні
Знак гривні