А

Агентура, супутники, дрони — як "Дельта" поєднує різні дані й допомагає нищити ворога

Спочатку агентура повідомляє, що в певному місці розташовано штаб росіян. Але це ще не факт. Якщо дані супутника свідчать, що поряд з будівлею дійсно є станція зв’язку – це вже ймовірніше. Але бажано ще перевірити дані за допомогою безпілотника. Якщо все збігається — тоді за роботу береться арта. Так працює ситуаційний центр у Херсоні, де аеророзвідка збирає дані з різних джерел і наносить їх на карту в системі “Дельта”, доступ до якої є в командирів і бійців різних частин. Час на війні – найважливіший ресурс, і “Дельта” його економить.

“Дельта” – це комплекс продуктів, що допомагає військовим цілісно бачити і краще розуміти ситуацію: цифрова карта, захищений месенджер і безпечний відеострім з усіх видів БПЛА та стаціонарних камер. Найпопулярніша у військових — цифрова мапа. Саме туди стікається інформація від різноманітних джерел: радарів, супутників, інформаторів, відеострімів тощо. Інформація потрапляє в систему автоматично від джерел, або її вносять користувачі. Ми побували в центрі й розповідаємо про його роботу.

Запальничка

Якщо натиснути на маленький квадратик на карті в “Дельті”, то можна переглянути хронологію всієї битви. Працівник ситуаційного центру Максим показує мені на карті один з таких квадратиків на лівому березі Херсонського району.

Інтерфейс "Дельти". Фото: Alessio Mamo/The Guardian
Інтерфейс "Дельти". Фото: Alessio Mamo/The Guardian

Колись люди приїздили туди відпочивати, рибалити й насолоджуватися пейзажами Причорномор’я. Але зараз там майже в кожній хаті сидять російські окупанти. Саме з цього району вони щодня обстрілюють Херсон з “Градів” і тероризують місцеве населення.

Максим натискає на цей квадратик і відкриває відео з катером, що пливе вздовж річки та наближається до причалу.

— У цьому катері сидять окупанти, а ця маленька хатка на причалі — спостережний пункт, — пояснює чоловік. — Учора наші військові знищили їх з Мавіка.

На першому відео пілот Мавіка переслідує катер, на другому — намагається влучити в нього скидом (маленькою бомбою, яку чіпляють до коптера), але промахується й бомбочка падає у воду. На третьому — бомба врешті влучає в катер і росіяни на причалі панічно розбігаються.

На четвертому відео Максим мені показує, як працює скид “запальничка”: пілот скидає цей снарядик на спостережний пункт, він починає сильно горіти. “А зараз буде найцікавіше”, — інтригує Максим. Через 30 секунд після влучання зі спостережного пункту починають розлітатися іскри — це вибухає боєкомплект окупанта, що сидів у хатинці.

Карта з помітками

Наприкінці січня в Херсонському ситуаційному центрі було тихо й спокійно. Зазвичай тут з самого ранку чутно вибухи, але зараз, як і в будь-якому тиловому цивільному офісі, шумить лише кавомашина. Працівники стікаються в офіс, варять каву, снідають цукерками, жартують між собою й готуються до нового робочого дня на вранішній планірці. Усе як у звичайному офісі.

Під кінець чую: “Плідного робочого дня, вбийте їх якомога більше!”, — мотиваційні слова керівника руйнують ілюзію цивільності.

Планірка закінчується, й на екранах з’являється деталізована карта лівого берега Херсонщини з безліччю поміток. Такий вигляд має система “Дельта”.

— Коли командиру потрібна повноцінна інформація, він відкриває кілька шарів на карті й вирішує, яке рішення ухвалити, — пояснює голова ГО “Аеророзвідка” Інна Гончар. Перевірка агентурних даних через супутникові дані істотно допомагає військовим розуміти ситуацію на полі бою й ухвалювати рішення — у військових для цього є термін “покращення ситуаційної обізнаності”.

На основі цієї інформації командир може увалити рішення щодо атаки чи розташування своїх сил.

— Ми за відкритість — щоб кожен воїн в окопі знав, що відбувається на його ділянці фронту, — каже Гончар. — Коли маєш справу з чимось невідомим, то боїшся. Але коли відкриваєш карту, бачиш, хто сидить у лісопосадці перед тобою та які підрозділи є поряд, то почуваєшся впевненіше. Це наша місія.

Але першочергове завдання аеророзвідки – показати інфу військовому керівництву.

Ситуаційні центри

Після обіду до ситуаційного центру збігається багато людей. Військові приходять реєструватися в “Дельті”, “прошивати” дрони, щоб їх не бачив аероскоп (інструмент для моніторингу цивільних дронів), отримувати Старлінки та планувати подальші дії на полі бою.

Ця рутинна біганина не відвертає уваги тих, хто обробляє дані з сенсорів і наносить їх на карту в "Дельті". У Херсонському центрі працюють з агентурними даними, камерами спостереження, фотографіями та стрімами з дронів і радіорозвідкою (працівники прослуховують радіочастоти ворога).

— У Херсоні в нас достатньо камер — вони допомагають стежити за ворогом. У "Дельті" можна цілодобово переглядати стрім з цих камер. До цього додається картинка з камер на дронах.

Кожен працівник центру займається своїм напрямком і додає дані на окремий шар. Наприклад, військова з позивним Стріла наповнює шар радіорозвідки. Розвідники перехоплюють радіочастоти росіян, цілодобово прослуховують їх і роблять стенограму. Стріла згодом перечитує розшифрування перемовин ворога й намагається зрозуміти, де розташовано його позиції.

— З того, де пеленгується якась ворожа рація, а також з їхніх розмов ми можемо дізнатися, де розташовано певні об’єкти, — пояснює Інна Гончар. — Наприклад, ворог говорить по рації: “Зустрінемося біля калітки”. Ми ж розуміємо, що це не просто калітка, що так вони назвали якийсь об’єкт — штаб чи місце розташування сил. Якщо слухати ці перемовини щодня, то можна зрозуміти, що це за об’єкт. І коли вони скажуть: “До калітки завтра привезуть олівці”, ми розуміємо, що до цієї точки привезуть снаряди до "Градів". А з такою інформацією вже можна ухвалювати рішення.

Також за допомогою радіорозвідки можна підтвердили влучання артилерії.

— З уражень нашої артилерії ми намагаємося почути, як москалі скиглять у себе на частотах, — каже Стріла. — І так з’ясувати, де їхні позиції. До того ж вони часто говорять з прив’язкою до місцевості.

— Є частоти, на яких постійно мелькають ті самі позивні. Припустимо, вже тиждень на частоті умовно 100.100 говорить якийсь Москаль-1. Потім наші відпрацювали по якійсь точці на карті й на цій частоті цей Москаль-1 кричить: “По мені попали!”. Отже, ми розуміємо, що на цих координатах була його позиція, й наносимо помітку на карту. Ворог також може сказати: “Праворуч від мене позиція Москаль-2, ліворуч — позиція Москаль-3”. Ми все це слухаємо й розуміємо, що в них там відбувається.

Одного разу, розповідає Гончар, військові в Херсоні натрапили на перемовини перською. Тоді у ситуаційному центрі подумали, що це були іранські інструктори, які приїхали навчати росіян користуватися "Шахідами". Військові почали шукати перекладача й надсилати йому перехоплені аудіозаписи. Потім зрозуміли, що натрапили на дуже далеку частоту поза Україною.

Інна Гончар за роботою в ситуаційному центрі
Інна Гончар за роботою в ситуаційному центрі

Також у Херсоні аналітики наносять інформацію про знищені об’єкти з БПЛА. Працівник центру збирає від військових відео з дронів — тих самих, де Мавіки знищують танки чи розбомблюють позиції, — й закріплює їх за об’єктами на карті. За допомогою цього військовий командир може уточнити, чи вдалося військовим повністю або частково знищити ворожі позиції.

Ситуаційні центри співпрацюють із військовими адміністраціями міст. У "Дельті" є окремий шар з лініями електропередач та енергооб’єктами. Якщо є інформація про місце прильоту, центр може підказати адміністрації, який об’єкт зачепило. Так адміністрація знатиме, яких фахівців для ремонту треба відправити на місце.

Працівники ситуаційних центрів допомагають наводити артилерію за допомогою розвідданих з сенсорів.

— Останні три дні в нас дуже тихо, — каже Інна Гончар. — Зазвичай Херсон цілу ніч обстрілюють, але сьогодні зранку всі дивуються, що змогли виспатися. Це наша перемога — артилеристи попрацювали по ворогу й трохи його відтіснили.

Паперові карти

Раніше військові працювали з паперовими картами. Їх неможливо оновлювати так часто, як онлайн-карту, інформація на них застаріває.

Якщо треба оновити інформацію про якийсь об’єкт у "Дельті", розвідники відкривають шар, який вони наповнюють, і позначають, що цей об’єкт знищено, або прибирають його з карти, щоб не муляв очі. Усе це можна зробили за допомогою кількох кліків за 1 хвилину — й оновлена інформація одразу дійде до військових командирів.

На паперовій карті так швидко обстановку не оновиш. Командири ухвалювали рішення із запізненням, бо чекали, поки їм принесуть оновлені карти.

— Раніше бувало, що різні підрозділи розвідували дані про один об’єкт, а командування розпізнавало інформацію як про різні, — пояснює член ГО Аеророзвідка Олександр Раєвський. — Тож і подальші дії були відповідними: для ураження нераціонально обирали кількість і види озброєння. Але тепер таких помилок дедалі менше, до того ж ми економимо ресурси. Також інформація зараз надходить значно оперативніше, що впливає й на ефективність наших дій.

— Коли ми приїхали у звільнений Херсон, то зробили аналіз того, як тут літають наші безпілотники, — згадує Гончар. — Виявилося, що різні групи літали в одну й ту саму зону та фоткали багато разів один і той самий об’єкт з різних ракурсів. Це нераціонально. Тепер ми зробили так, щоб кожна група працювала на своїй території.

Аеророзвідка створила в "Дельті" таблицю, де кожен пілот відмічається, коли, де і з яким дроном він працюватиме. Там само військовий має записувати свої завдання — чи він буде просто розвідувати обстановку, чи шукати певний об’єкт. Після завдання пілоти звітують про результати.

— Це значно спрощує розподіл завдань, тепер військові чітко розуміють, що їм робити, — каже Інна Гончар. — Раніше командири телефонували бійцю і казали: бери дрон і йди політай. Тепер підхід змінюється.

“Дельту” придумали волонтери

4 лютого Кабінет міністрів України ухвалив рішення про запровадження системи "Дельта" в Силах оборони. Це означає, що системою можуть користуватися всі сили безпеки й оборони, доки триває формальний процес узяття "Дельти" на озброєння. Процес має завершитися цього року, розповідають у Центрі інновацій Міноборони, який є розробником системи.

Ідея та концепт "Дельти" народилися у волонтерів Аеророзвідки в 2015 році. У 2016-му їх об’єднали у військову частину, яка і розпочала розробку софту. Із початком повномасштабного вторгнення українські військові активно використовують "Дельту", що дало розробникам змогу здійснити понад 40 різних оновлень системи за рік. У цю ж платформу інтегровано єВорог і бот СРВ, куди цивільні можуть передавати інформацію про ворога. Ця інформація верифікується і потрапляє в систему у вигляді об’єктів на мапі, за стандартами НАТО.

З початку повномасштабного вторгнення Росії “Аеророзвідка” розгорнула кілька таких центрів у Києві та прифронтових регіонах. Працівники цих центрів збирають і обробляють інформацію з поля бою і “запаковують” її в "Дельту", а військові потім можуть використовувати ці дані для ухвалення рішень. Так реальну оперативну обстановку на полі бою можуть бачити всі командири та воїни, залучені до однієї операції або місії. Зібрана, верифікована й нанесена на цифрову мапу інформація дає командуванню змогу швидше ухвалювати рішення й надає інформаційну перевагу над ворогом.

Для повноцінної роботи ситуативних центрів потрібні ваші донейти. Підтримати ГО “Аеророзвідка” можна ось тут

Сторінка Аеророзвідки у ФБ тут

Цей матеріал створено за підтримки ІСАР Єднання в межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства", що реалізується ІСАР Єднання в консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

Зміст статті не обов’язково відбиває погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

mTiR605Wll0WXn8a7_NYPu1rEsoXVjC5uGhXoLfagUmvFsl.original (1).png

волонтери аеророзвідка ісар війна логістика дельта

Знак гривні
Знак гривні